Чим нижчий експорт, тим менше валюти. Фото: lgk.su
Однієї основної причини падіння експорту з України немає – вплив зробив цілий ряд внутрішніх і зовнішніх факторів. Таку думку висловили в Міністерстві економічного розвитку і торгівлі, пише "Корреспондент".
Найпершою причиною називають триваючі бойові дії на схід, "вимикання" з економіки частини Донбасу та анексію Криму. Чиновники підрахували: за сім місяців 2015-го в результаті дії цього чинника країна недорахувалася $ 5,7 млрд, тобто 48,8% загального скорочення експорту за цей період у вартісному вираженні.
Наталія Микольська, заступник міністра економіки, торговий представник України, зазначає: "Коли ми зробили регіональний аналіз динаміки експорту, то побачили, що тільки Донецька і Луганська області дали в загальному падінні експорту близько 14 п. п. До того ж треба врахувати, що підприємства на окупованих територіях були частиною загальних ланцюжків, в результаті чого відбувся своєрідний зсув, який потягнув за собою падіння виробництва, зростання собівартості товарів, а також вплинув на показники експорту".
Наступним за значимістю фактором стала несприятлива ситуація на світових сировинних ринках, а саме падіння цін на сільськогосподарську продукцію, руду і метал. Падіння цін, за словами Микільської, не вдалося компенсувати навіть зростанням фізичних обсягів експорту в деякі країни. "На жаль, сировинна продукція з низькою доданою вартістю занадто схильна до коливань світової кон'юнктури", – говорить заступник міністра.
До цього можна додати фактичну втрату російського ринку збуту і обмеження поставок українських товарів на ринок Митного союзу (за сім місяців експорт в МС скоротився в порівнянні з минулим роком на $ 4,63 млрд). Вони, до речі, якраз і були основними ринками для вітчизняної продукції з високою доданою вартістю – продукти глибокої переробки і продукція машинобудування поставлялася України найближчим сусідам.
Читайте також: Торговий оборот РФ і України звалився вдвічі
На несприятливі зовнішні умови наклалися внутрішня політична і економічна кризи в Україні, в результаті яких різко погіршився фінансовий стан ряду вітчизняних підприємств. Як зазначають експерти, багато з них зараз відчувають труднощі із закупівлею необхідної сировини і комплектуючих (в першу чергу за кордоном за валюту) і, як наслідок, нездатні наростити експорт.
Скорочення ж виробництва, у свою чергу, призводить до зростання собівартості продукції та зниження її конкурентоспроможності на світовому ринку. Тобто ми маємо справу з класичним реактивним ефектом.
І, нарешті, як підкреслюють в Мінекономрозвитку, саме глибине падіння експорту цього року частково пояснюється відносно високою порівняльною базою 2014-го. Адже ще в першому кварталі минулого року АРК була анексована, а масова зупинка промисловості Донбасу почалася лише восени 2014-го.
Нагадаємо, за даними НБУ, платіжний баланс країни в січні-вересні 2015 був зведений з дефіцитом $ 1 млн. За аналогічний період минулого року Україна мала діру в $ 4,47 млрд. Дефіцит мінімальний, а значить, валютний ринок знаходиться в стані рівноваги. Однак валютні надходження країні приніс не експорт, а кредити МВФ.