У вівторок, 18 лютого, після тижневої перерви Верховна Рада продовжила розгляд поправок до скандального законопроекту про продаж землі – №2178-10, який називається "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо обігу земель сільськогосподарського призначення".
Як уже писав сайт "Сьогодні", розгляд законопроекту №2178-10 в другому читанні розпочався 6 лютого, потім продовжився 7-го і ось тепер 18-го. До законопроекту було подано 4018 поправок. До того ж розгляд всіх цих поправок було вирішено проводити в повній відповідності з процедурою і регламентом, без пропусків будь-яких поправок (наприклад, повторюваних) і без переробок (нічних голосувань), щоб надалі виключити можливі звинувачення в порушеннях при ухваленні суспільно важливого закону. З цієї причини голосування просувається досить повільно. Так, в перший день депутати встигли проголосувати тільки 184 поправки, у другій, неповний, всього 32.
Третій день, 18 лютого, виявився поки найпродуктивнішим: за 5 годин роботи встигли пройти 266 поправок – з 217-го по 482-у . Як і напередодні, жодна з цих поправок не набрала необхідної кількості голосів "за". Продовжиться робота сьогодні, 19 лютого, однак тільки до обіду.
Таким чином, за чотири дні парламент може розглянути трохи більше 500 поправок, тобто восьму частину. Якщо робота і надалі просуватиметься з такою швидкістю і при такому графіку пленарних засідань, закінчиться голосування за всі поправки тільки в перших числах червня.
Що "поправляють" депутати в законопроекті
Як ми вже писали, до законопроекту, що складається лише з 1889 слів, або з 65 недовгих абзаців, було подано 4018 поправок, тобто по 2 з гаком на кожне слово. Ми вирішили уважніше придивитися до пропозицій, які подають народні депутати.
Звичайно, досконально вивчити всі 2583 сторінки документа, в якому зібрані поправки, завдання не з легких (при тому, що сам законопроект – це всього 6 сторінок тексту). Однак відразу впала в очі величезна кількість повторень.
Так, виявилося, що різні депутати подають одну й ту ж поправку. В якій збігаються не тільки слова, але навіть крапки з комою. Ось наприклад:
Також виявилося, що деякі депутати подають відразу по кілька пропозицій, як, на їхню думку, потрібно змінити текст того чи іншого абзацу. Складається враження, що за час, відведений на формулювання поправок, вони просто не встигли визначитися, який із вигаданих ними варіантів кращий.
Крім того, навіть в межах однієї фракції депутати, схоже, поки не встигли вирішити, коли саме має набути чинності закон про зняття мораторію на продаж землі. Тому варіантів пропонується безліч. Поправок, що стосуються однієї тільки дати набуття чинності закону, ми нарахували майже 90 .
У вівторок, 18 лютого, депутати встигли розглянути поправки до 9 – 14-ти абзаців, які стосуються того, хто може ставати власником землі і якою може бути сукупна площа землі у власності однієї особи. До кожного з них було подано по 50-70 поправок. Але справжній треш почнеться, коли дійдуть до 21-го абзацу, який говорить, що орендар земельної ділянки має переважне право на її викуп. До цього абзацу вже подано не просто десятки поправок, а понад тисячу. А якщо точніше – 1180. І справа не в тому, що абзац цей скандальніший, ніж всі попередні. Просто, очевидно, до цього моменту фантазія деяких депутатів зменшилась і вони почали подавати поправки до поправок. Причому дні розгляду поправок, поданих до 21-ого абзацу законопроекту і далі, можуть стати днями бенефісу окремих депутатів. Тому що деякі нардепи подали мало не по 100 "поправок до поправок". Але, що цікаво, тексти багатьох з них, знову ж таки, збігаються буквально до букви.
"Законодавчий спам"
Такий прийом, коли до одного законопроекту подаються сотні і тисячі поправок – не завжди доречних, часто незначних, повторюваних, у декількох варіантах, поправок до поправок – отримав назву "законодавчий спам".
"Це називається "законодавчий спам", єдина мета якого – уповільнити ухвалення цього законопроекту. Не дивно, що в бесідах, в тому числі публічних, деякі народні депутати визнавали, що їх мета – затягнути ухвалення цього законопроекту, для чого вони використовують різні методи, не заборонені нашим недосконалим законодавством. Серед таких методів – подача різними депутатами абсолютно однакових правок чи подача одним депутатом абсолютно різних правок до одного пункту. При цьому зрозуміло, що вони вимагатимуть поставити на голосування свою правку, а для цього вона має бути зачитана, може виступити автор редагування, може вимагати відгуку від представника профільного комітету. Все це займає кілька хвилин, але коли правок понад 4 тисячі, то розгляд законопроекту затягується на тижні й місяці законодавчої роботи. Все це знижує запал, зменшує довіру до роботи парламенту і взагалі до влади. А це, за великим рахунком, і є метою таких депутатів", – говорить президент інвестиційної компанії "Універ" Тарас Козак.
Економічний експерт Олексій Кущ називає "законодавчий спам" одним із проявів "системи протидії ініціативам влади". І каже, що такі методи, що не суперечать законодавству та регламенту роботи парламенту, існують і в інших країнах, причому в кожній – свої.
"Наприклад, в Японії існує своя тактика затримки розгляду законопроектів. Там кожен опозиційний депутат має право висловитися з приводу законопроекту. Є обмеження за часом виступу, але немає обмеження зі швидкості руху до трибуни зі свого місця. І японські депутати йдуть до трибуни таким "гусячим кроком", дуже повільно. Користуючись тим, що в регламенті записано, що людина повинна йти до трибуни, але не записано, з якою швидкістю. Всі сміються, над тим, як японські депутати можуть йти до трибуни зі свого місця, але, поки всі депутати, які хочуть виступити, так пройдуть, робочий день закінчується, і питання переноситься на інший день. В Україні інша тактика: у вигляді так званого "законодавчого спаму". Це коли шкідливі законопроекти закидаються такою великою кількістю редагувань, що їх розгляд затягується на дні, тижні і навіть місяці. Насправді це дуже чіткий маркер конструктивності парламенту. Якщо застосовуються такі специфічні методи боротьби, як блокування трибуни чи законодавчий спам, це говорить про те, що влада не чує опозицію, не намагається з нею домовитися і знайти якесь компромісне рішення ", – вважає Олексій Кущ.
Що не влаштовує опозицію
Олексій Кущ вважає, що положення, яке з'явилося у законопроекті, про те, що банки можуть отримувати землю у вигляді застави за кредитами, відкриває доступ до сільськогосподарської землі іноземному капіталу, хоча в законі записано, що це питання має вирішуватися на всеукраїнському референдумі.
"На мій погляд, технологія розгляду цього законопроекту була розписана в дусі такого політичного макіавеллізму. Просто люди не завжди вбачають ці приховані механізми. У чому полягала стратегія влади? Спочатку запускався максимально токсичний законопроект, в якому найбільш опукло показувалися моменти, що викликали найбільший спротив суспільства. Наприклад, концентрація 200 тис. га землі в одних руках, можливість нерезидентів через опосередковані схеми брати участь у купівлі землі тощо. Але це була така димова завіса, головна мета якої була – приховати реальні цілі і завдання. Таким чином, по-перше, був протестований рівень максимального опору суспільства, так званий "громадський бойовий поріг". Оскільки реакція була задоволено помірною, влада зрозуміла, що можна просуватися далі. По-друге, максимально жорсткі пункти в першому варіанті законопроекту дали можливість демонструвати компроміс. Зокрема, 200 тис. га знизили до 10 тис. Частково перекрили можливість участі нерезидентів, тобто зробили крок назад. Але найголовніше, в першому законопроекті ніколи не з'являється реальна мета. Тому що вона буде відразу виявлена і по ній буде завдано максимального удару. Ось і сталося тут. У тексті до другого читання раптово "виринули" банки з іноземним капиталом. Які фактично можуть без будь-яких обмежень за концентрацією через сурогатні механізми купівлі, через кредитні механізми скуповувати практично необмежену кількість землі. Єдине, що встановили, – це дворічний період, впродовж якого банк повинен продати цю земельну ділянку. Але ця норма не буде працювати. Немає механізму контролю. Не прописані і штрафні санкції на випадок, коли вони не продадуть землю в зазначений термін. Тобто заздалегідь закладається непрацююча норма. І банки, в тому числі з іноземним капіталом, можуть працювати "земельними ломбардами". Наприклад, зможуть видавати якийсь заздалегідь безповоротний земельний кредит і користуватимуться цими земельними ділянками весь час дії цього кредиту. Або зможуть видавати дорогий кредит, під величезні відсотки, з величезними штрафними санкціями, з тим щоб клієнт вчасно не зміг його погасити. Внаслідок земля матиме величезну балансову вартість, вищу за ринкову, і таку землю ніхто не захоче купити", – пояснює Олексій Кущ.
У той же час Тарас Козак вважає, що подібні страхи безпідставні, оскільки діяльність банків регулюється Національним банком України, і вимоги до "підшефних" у НБУ достатньо суворі.
"Ситуація, коли у банку на балансі знаходитиметься земля, а не гроші, дуже не сподобається Національному банку. Діяльність банків регулює НБУ, і за невиконання закону регулятор каратиме. НБУ має свої нормативи. І банк не зможе купити багато землі і при цьому не порушити ці нормативи. Щоб банк вважався надійним, у нього повинні бути гроші, а не земля. Якщо ж навпаки – Нацбанк швидко розбирається з такими банками, їм загрожує ліквідація, і земля в такому випадку знову перейде державі. Тому немає жодних підстав вважати, що норми цього законопроекту дозволять банкам накопичувати землю. Контр-механізмів дуже багато", – каже Тарас Козак.
Наскільки нешкідливий "законодавчий спам"
Величезна кількість поправок до закону про землю можна вважати своєрідним компенсатором "турборежиму", який парламент демонстрував в перші місяці своєї роботи. Поки парламент розглядає повторювані правки до закону, розгляд інших законопроектів заблоковано. Оскільки для того, щоб перейти до наступного законопроекту, потрібно закінчити розгляд попереднього.
Зрештою, здавалося б, "невинний" виверт опозиції може обернутися економічними проблемами для України. Зокрема, поки не буде ухвалений цей і низка інших законів, заблоковане продовження співпраці з МВФ. Виходить, нового кредиту Україна ще довго не побачить.
"Одним з першочергових законопроектів є проект про особливості ліквідації банків, так званий "антиколомойський" законопроект, який від нас вимагає МВФ. До ухвалення цього законопроекту, з великою ймовірністю, Радою МВФ не буде проголосовано рішення про видачу Україні наступного траншу. Одним з термінових я б назвав також законопроект 2284, який фондовий ринок чекає вже багато років. Лежить у Верховній Раді законопроект про накопичувальні пенсії, новий Трудовий кодекс, який теж потрібно розглянути якнайшвидше. Ну, і ще ціла низка реформ, які "застрягли". Начебто, в минулому році був турборежим, але головні закони досі не ухвалені", – каже Тарас Козак.
"Законодавчий спам" не тільки відсуває ухвалення запланованих законопроектів, але і має свою ціну для бюджету. На Апарат Верховної Ради в 2020 році передбачено 2 млрд 037 млн 360 тис. грн. Це означає, один день роботи парламенту обходиться країні в 5 млн 567 тис. грн на день (і це включаючи вихідні та свята). Таким чином, "штучно" поправки до закону про землю мають цілком несмішну ціну: 5,6 млн грн за кожен день такої роботи парламенту.