Ухвалений Верховною Радою в цілому закон про "спліт" (про внесення змін до деяких законодавчих актів щодо удосконалення функцій щодо держрегулювання ринків фінпослуг), може мати різні наслідки для споживача.
Як відомо, закон, який, до слова, пролежав у парламенті більше трьох років, передбачає перерозподіл регулювання небанківського фінансового ринку. Функції ліквідованої Національної комісії, що здійснює держрегулювання у сфері ринків фінансових послуг, будуть розділені між Національним банком України (НБУ) і Нацкомісією з цінних паперів та фондового ринку (НКЦБФР). До першого перейде страхові, лізингові, фінансові компанії, кредитні спілки, ломбарди, бюро кредитних історій, до другої – недержавні пенсійні фонди.
Аргументи проти "спліта" зосереджені навколо неспроможності НБУ.
"Національний банк, як показала криза 2014/15 років, виявився абсолютно нездатним до якісного пруденційного (дистанційного. – Ред.) нагляду за банківською системою", – говорить фінансовий аналітик Олексій Кущ.
На його думку, тому рівню, на якому перебуває фінансовий ринок України, більше підходить галузева модель регулювання, а не "спліт".
"Ми – незрілий динамічний розвиток ринку, – пояснює експерт. – Тому прийняття "спліта" означатиме, що з одного боку – відбудеться зачистка небанківського фінансового ринку, знищення кількох сотень суб'єктів, – під візит великих транснаціональних холдингів, які об'єднуватимуть банківський напрям, страховий, операції на ринку цінних паперів".
Для споживачів це означатиме подорожчання фінпослуг і зниження їх якості через ослаблення конкуренції, вважає Кущ.
З ним не згоден президент інвестиційної групи "Універ" Тарас Козак. Він каже: насправді Нацкомфінпослуг продемонструвала велику неспроможність.
"У людей немає довіри до страхових компаній. Багато насправді використовувалися для податкової оптимізації", – сказав він.
Тому "спліт", зокрема, позитивно позначиться на страховому ринку.
"Перехід страхових компаній під регулювання НБУ знизить некоректне використання страхових компаній, зробить сферу страхування надійнішою", – переконаний Козак.
Раніше в НБУ перерахували, які вигоди від імплементації цього закону отримають громадяни.
Новини "Сьогодні" писали, що, згідно з підписаним наприкінці 2018 року зМіжнародним валютним фондом (МВФ) меморандумом, Україна взяла на себе зобов'язання прийняти законопроект про "спліт". Верховна Рада 7 липня 2016 року підтримала його в першому читанні, а прийняття документа в другому читанні постійно відкладалося.
Проект закону повторно був внесений 6 вересня 2019 року, і президент Володимир Зеленський закликав прийняти його до 1 жовтня.
У НБУ повідомили, що регулятор отримає повноваження щодо регулювання небанківського фінансового сектора з 1 липня 2020 року.
11 вересня до України прибула місія МВФ, а наступного дня почала переговори. Які питання обговорюватимуться на зустрічах, раніше розкрив голова Нацбанку України Яків Смолій: