Фото: pixabay.com
Незважаючи на те, що біткоін і інші криптовалюти не мають в Україні правового статусу, тобто не визнані ні товаром, ні інвестиційними активами, ні навіть грошовими одиницями, все більше українських чиновників в своїх деклараціях вказують, що є власниками "електронних грошей" нового покоління .
Щоправда, невизначеність статусу криптовалют вносить плутанину і в питання, як саме декларувати біткоіни. Одні чиновники вказують їх в графі "грошові активи", як, наприклад, народний депутат Дмитро Голубов або екс-російська опозиціонерка, а тепер позаштатний радник президента України Марія Гайдар. Інші позначають криптовалюту як "рухоме майно" – наприклад, нардеп Олексій Мушак, голова Одеської облради Анатолій Урбанський та інші. Хтось із них вказує кількість біткоінів або лайткоінів, інші – еквівалент цієї "недовалюти" в доларах або гривнях.
За даними сервісу моніторингу відкритих даних Opendatabot, станом на січень 2018 року 54 українських чиновники задекларували ту чи іншу криптовалюту. Навіщо вони це роблять? Чи зобов'язані публічні люди оприлюднити інформацію про покупку криптовалюти, якщо вона не має правового статусу? До того ж фізично ні побачити, ні "помацати" її неможливо, на відміну від нерухомості, автомобілів або ювелірних виробів. І навіщо декларувати криптовалюту, якщо перевірити інформацію про неї практично неможливо?
Криптовалюта допоможе приховати доходи…
Дослідники міжнародного банку Citibank, перераховуючи ризики, пов'язані з поширенням криптовалют, зазначили, що вони "полегшують незаконну діяльність і можуть перерозподіляти багатство від формальної до неформальної економіки". Зокрема, повна анонімність операцій, яка, на думку дослідників, забезпечила криптовалютам підвищену популярність, має "особливо важливе значення для неформального сектора в цілому" і "може сприяти прямим кримінальним операціям". Причому Україна в цьому дослідженні потрапила до п'ятірки країн з найвищими ризиками, які несуть національній економіці криптовалюти.
Комунікаційний менеджер Центру соціально-економічних досліджень "CASE Україна" Микола Малуха підтвердив, що криптовалюти можна розглядати як один із способів приховування доходів і ухилення від податків.
"Якщо ми говоримо про біткоіни, то дуже складно встановити, хто проводив транзакції. А якщо говорити про такі криптовалюти, як Деш, то це практично неможливо встановити, оскільки рівень анонімності там набагато вище, ніж у біткоіна. Тому, якщо людина хоче отримати хабар або продати кілограм кокаїну, то в такому випадку, зрозуміло, вона віддасть перевагу розрахунку криптовалютами, а не готівкою, і тим більше банківськими переказами. У цьому плані криптовалюта дійсно відкриває можливості нечистим на руку людям використовувати цей інструмент", – говорить Малуха.
Як криптовалюти можуть послужити приховування доходів, експерт пояснив на простому прикладі:
"Людина може сказати, що купив крипто валюту років 5-7 назад по 300-500 доларів, а тепер, мовляв, вона принесла дохід в 20 тисяч. Таким чином можна виправдати якісь високі витрати в майбутньому або покупку дорогої нерухомості, автомобіля тощо. Адже ці транзакції ніяк не враховуються і не відстежуються. Тому в цьому плані криптовалюта, звісно, може допомогти уникати гострих питань в майбутньому. На все буде відповідь: я просто дуже вдало інвестував в криптовалюту", – говорить менеджер "CASE Україна".
…Але махінації на великі суми в біткоіни провести так само складно, як і в гривні
А ось маркетолог біткоін-агентства KUNA Вадим Попов вважає, що небезпека криптовалюта як інструментів для незаконних операцій перебільшена.
"Це улюблена страшилка спецслужб і різних органів влади, щоб був привід сказати: "А давайте заборонимо!" Хоча вже є кілька офіційних досліджень, які проводилися в Євросоюзі, про те, що ймовірність використання криптовалют організованою злочинністю або для кримінальних цілей не перевищує 2%. Звісно, потенційно криптовалюти цікаві і тим, хто має намір провести незаконні операції. Але там теж дуже великі труднощі з тим, щоб звичайні гроші перетворити на криптовалюту, або криптовалюту – на звичайні гроші. Як тільки сума операцій стає досить великою, починаючи від сотні тисяч доларів, я вже не кажу про мільйони, проводити всі ці обміни стає дуже важко і дорого. Та й потім, можна подумати, що для незаконних операцій не користуються доларами або готівкою гривнями. Користуються! А криптовалюта – це просто такий же інструмент, як і інші", – говорить експерт.
"Купити по 50-200 біткоінів за один раз, особливо за готівку, – це важко. І в Україні, і в Європі. В Австрії, наприклад, купити біткоіни можна в будь-якому поштовому відділенні. Але за один раз – максимум на 500 євро", – підтверджує фінансовий консультант міжнародної компанії OVB Сергій Титарчук.
Як довести правдивість інформації про криптовалюту в деклараціях
В принципі, все "сліди" транзакцій з криптовалютами можна знайти в криптогаманцях їх власників. Здавалося б, перевірити, наскільки правдива інформація, яку вказують чиновники, просто: попросити їх "розкрити" свій гаманець, пред'явити скан транзакцій тощо.
Однак експерти сумніваються, що це принесе результат.
"Вимагати, звісно, можна. Але на якій підставі людина це вам зобов'язана показувати? У нас же статус криптовалют не встановлений, і жодне контролююче відомство не може змусити людину розкрити свої операції з криптовалютами", – попереджає Микола Малуха.
Крім того, дуже рідко криптогаманці записуються на справжнє ім'я власника. Якщо ж біткоін-гаманець записаний на псевдонім, як власник доведе, що це саме його "майно" і транзакції?
"Банківські рахунки можна перевірити ще раз через податкову, тому що є ідентифікаційний номер. Тут такого немає. Тобто для формальності можна щось показати: чи один зі своїх гаманців, чи чужий. Але, в принципі, криптовалюти – це те, що максимально анонімно, максимально захищено", – говорить експерт.
А надавати доступ до свого "гаманця" перевіряючим експерти вважають досить небезпечним. Як приклад вони наводять історію з обшуком у редактора видання про криптовалюти Forklog Анатолія Каплана, яка сталася в Одесі перед Новим роком і наробила багато шуму в мережі. За даними Forklog, під час обшуку співробітники відомства нібито намагалися перевести біткоіни Каплана на свій біткоін-гаманець.
"Крім декларування, публічні особи повинні також вказувати адресу зберігання криптовалюиа (блокчейн). Блокчейн прозорий повністю, і його розкриття безпечно. Це просто адреса. Але по ньому можна подивитися, наскільки інформація в декларації схожа на правду. Наприклад, якщо людина говорить, що купила криптовалюту 2008 року, а транзакція сталася 2014-го, то вже є привід задуматися", – підказує Вадим Попов.
Втім, Вадим Попов підтверджує: жоден орган в Україні не має права вимагати доказів, права подивитися транзакції тощо.
"Ось це і є каменем спотикання. Звісно, можна декларувати все, що завгодно. Але якщо ніхто не може перевірити, тоді який сенс взагалі це декларувати? Поки не буде врегульовано статус криптовалют і не буде необхідності розкривати походження коштів, гріш ціна усім цим деклараціям", – переконаний експерт.
У Південній Кореї нещодавно зобов'язали чиновників привести свої рахунки в криптовалюті у відповідність до вимог звичайної банківської системи, зокрема, з так званим "антивідмивним законодавством".
"Україна до цього теж прийде, рано чи пізно. Це питання зрілості ринку. Поки що ми просто не досягли цієї зрілості", – говорить Вадим Попов.
Зазначимо, раніше сайт "Сегодня" писав про небачені стрибки курсу біткоіна, а також про те, чого варто очікувати найближчим часом.
Крім того, ми проаналізували інші популярні криптовалюти, які незабаром можуть становити біткоіну конкуренцію.
Нагадаємо, юридичний статус Bitcoin в Україні залишається невизначеним.