За підсумками першого кварталу промвиробництво в Україні зросло на 3,7%. Фото: ТАСС
В Україні зростає промвиробництво, однак експерти радять не спокушатися, оскільки багато в чому зростання забезпечує низька порівняльна база. Але передумови до поліпшення ситуації є, і цей ефект, в тому числі, відчують і прості українці.
За підсумками першого кварталу 2016 року промислове виробництво показало зростання в 3,7%, повідомило Мінекономрозвитку. За підсумками лютого поточного року Держстат вперше за останні 3,5 року зафіксував зростання промислового виробництва (4,9%), хоча ще в січні темпи падіння склали 1,7%.
Як зазначають в Мінекономіки, більше двох третин загального приросту в березні забезпечила металургія, чому сприяли, як зовнішні чинники (зростання цін на світових товарних ринках), так і внутрішні (поліпшення транспортного сполучення в східних регіонах і розширення внутрішнього попиту на продукцію галузі завдяки активізації будівельної діяльності). Також істотний вплив мала низька порівняльна база.
Аутсайдерами березня стали: харчова промисловість, де скорочення було зафіксовано практично за всіма товарними групами, крім виробництва птиці та підакцизних товарів, які в більшій мірі йдуть на експорт, а також хімічна і деревообробна промисловість, і виробництво електроенергії (займають близько 50% в промисловості в цілому).
У МЕРТ також повідомляють, що в березні зростання показали 19 регіонів України (проти 16 в лютому). "Найбільше зростання зафіксовано в Луганській – в 2,7 рази і Донецькій областях, в першу чергу, завдяки низькій порівняльній базі", – йдеться в повідомленні.
Досягли дна?
На думку експертів, багато в чому, показники зростання вдалося отримати завдяки низькій порівняльній базі, оскільки за підсумками 1-го кварталу 2015 року падіння промвиробництва 21,4%, але в той же час є певні тенденції до того, що українські підприємства поступово відновлюються після шоку двох останніх років.
"Потрібно говорити про низьку базу порівняння, якщо ми згадаємо перший квартал минулого року, він був самий, негативний для України. Але мало-помалу українські підприємства знаходять нових партнерів (замість РФ) і нові ринки збуту. Також всередині країни відбувається відновлення економічної діяльності. напевно, можна говорити про день, але не в тому сенсі, що падати далі нікуди, а саме в тому, що українська економіка починає перебудовуватися на нові шляхи розвитку", – сказав Сегодня.ua директор економічних програм Центру Разумкова Василь Юрчишин.
А якщо подивитися статистику не в річному обчисленні, а в квартальному, зростання спостерігалося з четвертого кварталу минулого року, а за деякими характеристиками навіть з третього кварталу минулого року, додає економіст Міжнародного центру перспективних досліджень Олександр Жолудь. "Ймовірно, ми пройшли нижню точку в поточній рецесії, хоча це не означає, що не може бути якогось зовнішнього шоку, який викличе нову рецесію", – сказав він Сегодня.ua.
Крім того, як зазначає президент Українського аналітичного центру Олександр Охріменко, на показники росту зіграв той факт, що Держстат в своїх розрахунках почав враховувати продукцію, вироблену в зоні бойових дій. "В результаті вийшло зростання", – сказав він Сегодня.ua.
Як би там не було, але експерти прогнозують, що в подальшому промисловість України буде показувати нехай невелике, але все-таки зростання.
"Поки очікується зростання, хоча потрібно враховувати таку річ, що це зростання буде набагато меншим, ніж те падіння, яке було в попередні два роки", – пояснює Олександр Жолудь.
Це буде навіть не зростання, а повільне відновлення, додає Олександр Охрименко. "Буде тенденція, що буде зростання 2-3%, під кінець року, коли база порівняння буде вищою, отримаємо мінус", – пояснив він.
Поки перебудова господарських механізмів відбувається досить повільно, і в світовій економіці поки зберігаються досить консервативні перспективи. "Зростання (світової економіки) передбачається, але, скажімо, вельми незначне. Зрозуміло, що для такої відкритої напівсировинної економіки, якою є українська економіка, зовнішній фактор має в багатьох випадках вирішальне значення", – зазначив Василь Юрчишин.
Серед основних факторів, які будуть впливати на промисловість в першому півріччі, в МЕРТ називають: динаміку цін на світових товарних ринках, ситуацію на Донбасі, торговельні обмеження РФ (можливість їх розширення і тиску на інших учасників Митного союзу в даному контексті), а також затримка з фінансуванням з боку МВФ.
Ще один важливий фактор, на думку Василя Юрчишина, – це інституційне зміцнення. "Так само як і виконання контрактів, і захист інвесторів і власників, і стабільна фіскальна система – інституційне зміцнення. З економічних факторів – це навіть більш важливий чинник, ніж розширення попиту на зовнішніх ринках", – пояснив він.
І поки те, що є на поточний момент, вселяє надію на повільний розвиток, зазначає Олександр Жолудь. "Але якщо раптом з якихось причин влада перейде до досить серйозного популізму в порівнянні з поточними позиціями, це може серйозно змінити очікування щодо майбутнього", – пояснив він.
Що чекає простих українців
На думку експертів, прості українці незабаром відчують ефект від поліпшення ситуації в промисловості, але поки позитивні моменти будуть незначними.
"Якщо у нас є зростання промислового виробництва, тобто збільшення, швидше за все, і доходів чи власників даного промислового виробництва, чи тих, хто працює на ньому, а зазвичай і тих і інших, природно це створює додатковий попит на товари та послуги в економіці що стимулює зростання в інших", – вважає Олександр Жолудь.
Але скоріше, головний ефект буде в тому, щоб українці заспокоїлися, зазначає Олександр Охріменко. "Є велика ймовірність, що в 2016 році буде нуль. А в 2017 може бути справжній початок зростання. Тоді, дійсно, виростуть реальні зарплати, українці це відчують. Цей рік повинен бути заспокійливим все – вже не падаємо. Немає зростання, але вже немає і падіння", – пояснив він.
При цьому, як зазначають експерти, на курс долара все ж більше впливатиме кон'юнктура на світових ринках, ніж зростання промислового виробництва всередині країни.
"Ми вже зараз можемо спостерігати, що відбувається деяке зміцнення гривні і частково це пов'язують з тим, що покращилася кон'юнктура на світових товарних ринках, покращилися доходи експортерів, і експортери більш сміливо продають експортну виручу, не притримуючи її, як це було на початку року", – зазначив Василь Юрчишин, додавши, що, з великою часткою ймовірності, до осені збережеться курсове коливання на рівні 24-25 грн/дол.