Кожен сотий українець, який уже подав декларацію про свої доходи за 2018 рік, є гривневим мільйонером, повідомляє Держфіскальна служба (ДФС). Всього в цьому році, за розрахунками фіскалів, громадяни повинні внести до держбюджету 269 млн грн податку на доходи фізосіб, це на 36 млн грн більше, ніж у минулому. Нагадаємо: термін подачі податкових декларацій почався 1 березня, закінчиться 2 травня цього року.
Скільки заробили
Як уточнили нам в ДФС, поки ними підведені перші попередні підсумки декларування громадянами доходів. Подано майже 100 тис. податкових декларацій про майно і доходи, задекларовано 13,5 млрд грн. Це на 4 млрд грн, або на 38% більше, ніж рік тому. Доходи понад 1 млн грн показали 1120 громадян, які внесли в скарбницю майже 88 млн грн, або 33% від загальної суми податку, і 10 млн грн військового збору, або 25%. За структурою доходів: більше третини (35%) мільйонерів заробили їх на продажу або обміну майна, 20% заробили на здачі майна в оренду, а 24% отримали інші оподатковувані доходи (наприклад, подарунки, виграші, робота по фрілансу), решта – бізнес-доходи.
Хто вони
Традиційно найбільше мільйонерів зареєстровано в Києві: 35%, або 396 осіб, далі йдуть Харківська і Дніпропетровська області – по 9%, але на Харківщині їх 101 особа, на Дніпропетровщині 96 осіб. Чоловіків з високими доходами в 1,5 рази більше, ніж жінок, – відповідно 60% і 40%. Вік чоловіків від 18 до 83 років, жінок – від 18 до 78 років. Наймолодший чоловік показав бізнес-дохід трохи більше 1 млн грн, з якого він сплатить 121,8 тис. грн, наймолодша жінка-мільйонерка – спадкоємиця майна – сплатить 82,5 тис. грн податків. Найстарший мільйонер – 83-річний чоловік, який продав майно більш ніж на 1 млн грн. Найбільше розбагатів за минулий рік житель Дніпра, який отримав в дар майно вартістю 500 млн, але такий подарунок оподатковується за нульовою ставкою, бо отриманий від родича 1-го ступеня споріднення (батьки, чоловік, діти).
Думка експертів
Виконавчий директор Економічного дискусійного клубу Олег Пендзин каже, що насправді гривневих мільйонерів в Україні набагато більше, але не всі вони потрапляють в базу податкової.
"Перш за все до них відносяться великі вкладники банків, які мають мільйонні доходи за рахунок відсотків по депозитах, але не зобов'язані їх декларувати, так як банки є податковими агентами і відразу стягують покладені 18% плюс 1,5% військового податку від відсотків, – роз'яснив нам Пендзин. – Оцінити, скільки таких людей, складно, думаю, що їх близько 10 тис. Чол. Але і вони, і враховані ДФС офіційні гривневі мільйонери – верхівка айсберга. Адже є ще категорія громадян, які не декларують доходи, – це трудові мігранти, їх 4-5 млн осіб. Оціночно річні доходи їх усіх – близько 12 млрд дол, це 320 млрд грн, які йдуть на споживчий ринок, перш за все на покупку побутового імпорту, автомобілів, і тим самим збільшують "мінус" зовнішньоторговельного балансу, що негативно впливає на економіку України".
Скільки заробляє простий народ
На жаль, більшість українців, перш за все тих, хто працює за наймом, перебувають на іншому "полюсі" багатства, тому податки з їх доходів на кілька порядків менше, ніж у мільйонерів. За даними Держслужби статистики за 2018 рік, зарплату понад 15 тис. грн в місяць отримують 16,3% працівників, або 1,2 млн осіб, ще стільки ж мають від 10 до 15 тис. грн. Тобто третина українців мають заробітки понад 10 тис. грн. Нескладно підрахувати, що при зарплаті в 15 тис. за рік виходить дохід 180 тис. грн, з якого утримується 35 тис. грн податків.
А ось мінімальну зарплату (в 2018 р це 3723 грн без вирахування податків) офіційно мали в 2018 р 5,7% працівників (418 тис. чол.). Даних за цей рік поки немає, але з урахуванням того, що мінзарплата з 1 січня 2019 р зросла до 4173 грн, таких працівників має побільшати. У 2018 р кожен четвертий (24,7%) заробляв від мінімалки до 5 тис. грн, кожен десятий мав від 5 до 6 тис. грн і від 8 до 10 тис. грн., а кожен шостий (15,1%) – від 6 до 8 тис. грн. Якщо порівняти з 2017-м, то заробітки понад 10 тис. мали 35% найманих працівників, мінімальну зарплату отримували 6,6%, кожен третій (32,1%) заробляв від мінімалки до 5 тис. грн, а майже 40% потрапляли в інтервал зарплат від 5 до 10 тис. грн. За словами Пендзина, ростуть заробітки тому, що, по-перше, кожен рік адміністративно збільшують мінзарплату, по-друге, підвищується зарплата висококваліфікованих працівників (будівельники, верстатники, інженери), які присутні за кордоном і роботодавцю їх треба чимось утримувати.
"Якщо порівняти 2018 рік з 2017 роком, то видно все більше розшарування працівників за доходами: якщо в 2017 р середню зарплату мало 40%, то в 2018 р – вже близько 30%", – підсумував експерт.
Раніше Держстат повідомив, що за станом на 1 лютого 2019 року кількість зареєстрованих безробітних в Україні склала 364,3 тис. осіб – майже 191 тис. осіб складали жінки і понад 173 тис. чоловіків.
За даними Держстату, найбільш затребуваними на ринку праці України в 2019 році будуть робочі спеціальності - токаря, слюсаря і будівельника. Крім того, будуть затребувані працівники соціальної сфери – вчителі, репетитори, психологи, няні і лікарі: