Фото: Капітал
Кабмін серйозно взявся за вирішення "бурштинового питання" в Україні: в середині липня відкликані всі узгодження на розвідку і видобуток бурштину, видані здобувачам в 2015 році, і припинена видача нових. Мораторій триватиме як мінімум до осені. Тоді Верховною Радою повинен бути розглянутий і прийнятий законопроект №1351-1 "Про видобування та реалізації бурштину", затверджений у першому читанні ще у квітні. Серед іншого, він передбачає створення обласних комунальних підприємств з видобутку даного матеріалу та легалізацію дозволів на його видобуток (у т. Ч. приватних та індивідуальних). Також передбачається проведення аукціонів серед претендентів, видача дозволів на рівні областей, заборона екологічно шкідливих кустарних промивних помп, вводиться обов'язкова рекультивація ділянок видобутку та ін. Про це пише "Дело".
Проблема нелегального видобутку бурштину в Україні отримала актуалізацію на початку літа, коли журналісти здійснили рейд у "бурштинові" регіони (Житомирська, Волинська, Рівненська обл.) І написали про тамтешню криміналізованому "державу в державі" зі своїми правилами гри і озброєними бойовиками.
Трохи пізніше рейди здійснили МВС і СБУ. 4 серпня МВС вилучила в Рівненській області рекордну партію бурштину – 2,6 тонни, вартість якої, за попередніми оцінками, становить близько $3 млн (близько $ 1150 за кг). Після цього прем'єр-міністр Арсеній Яценюк заявив, що має намір ініціювати введення державної монополії на видобуток бурштину в Україні.
У Міністерстві економічного розвитку і торгівлі налаштовані не так радикально. За словами заступника міністра Руслана Коржа, вирішити проблему нелегального видобутку бурштину можна шляхом створення держкомпаніями "Укрбурштин" та "Бурштин України" спільних підприємств (СП) з власниками землі та місцевими громадами.
Світовий ринок
Карта: prinwest.com
Глобальний ринок бурштину-сирцю оцінюється Міжнародною асоціацією бурштину (International Amber Association, IAA) у 1,2 млрд євро, а його щорічний видобуток коливається від 500 до 800 тонн. Майже 80% цього обсягу видобувається в Україні та країнах Балтії, з них 30-40% припадає на нашу країну (річні показники коливаються залежно від кон'юнктури ринку, при цьому майже весь камінь видобувається нелегально). Також ведеться видобуток в Середземномор'ї, Румунії, Азії (М'янма), Америці (США, Канада, Мексика) та Австралії.
Більшість існуючих у світі бурштинових комбінатів займаються тільки видобутком сировини, і лише кілька з них об'єднують видобуток і первинну переробку. Один з них знаходиться в Україні – ДП "Бурштин України", переробна майданчик якого розташована в Рівному. В даний час підприємство знаходиться в стадії банкрутства. Однак заступник міністра екології та природних ресурсів Світлана Коломієць нещодавно заявила, що держпрограма реанімації національного бурштинового ринку передбачає рестарт підприємства вже в осяжній перспективі.
До недавнього часу більшу частину балтійського бурштину скуповував Китай, де і проводиться левова частка готових бурштинових виробів. За оцінками IAA, приблизно 70% всіх готових бурштинових виробів проводиться в КНР, 20% – Польща, 8% – Литва. Це не тільки прикраси, але і, наприклад, картини.
Контрабандний український бурштин спочатку надходить у Польщу, яка його юридично легалізує і потім перепродує, в основному, в КНР. З проблемою нелегального видобутку стикаються і в Росії: в Калінінградській області камінь масово добувають "чорні старателі", які віддають перевагу продавати його в Польщу без податків, щоб більше заробляти.
Український фактор
Фото: zn.ua
Сокращение украинского контрабандного экспорта ввиду летних санкций Кабмина и мероприятии, проводимых силовыми структурами, уже начинает сказываться на мировой торговле янтарем, констатирует польский специалист по ювелирным рынкам Анна Садо. Ведь на сегодняшний день наша страна стала глобальным лидером фактических, но не легальных, поставок камня-сырца. По консолидированным экспертным оценкам, в 2014 году Украина нелегально поставила на внешние рынки 280-300 тонн янтаря, включая около 200 тонн крупной фракции. Далее в рейтинге следует Россия с 250-270 тонн (60 тонн крупного), Польша (160-170 т/30 т соответственно) и Литва (60-80 т/10 т).
Украинский янтарь столь популярен благодаря своему высокому качеству. Так, в Украине наивысший в мире процент материала ювелирного качества — 24%, отмечает Коломиец. Для сравнения, в Польше и России его доля не превышает 10-15%. Кроме того, украинский янтарь — в основном крупный и залегает на небольшой глубине 3-10 м. Калининградский — наоборот, на 80% мелкий и извлекается с горизонтов 12-60 м. По этим же причинам себестоимость добычи в Украине на 20-40% ниже.
Прогнозные отечественные запасы камня составляют примерно 100 тыс. тонн, разведанные — 3500 тонн. К числу открытых месторождений относятся Клесовское (уже практически исчерпано), Дубровицкое и Вильное (все — Ровенская область). Однако в Институте геологических наук (ИГН) НАНУ уточняют: в области существует еще две большие янтареносные зоны со значительными потенциальными запасами: Дубровицко-Владимирецкая и Клесовско-Пержанская. Камень здесь тоже залегает неглубоко, но для начала освоения нужны инвестиции, которые Анна Садо оценивает в $4-5 млн для каждого месторождения.
Скорочення українського контрабандного експорту, зважаючи на літні санкції Кабміну і заходу, що проводяться силовими структурами, вже починає позначатися на світовій торгівлі бурштином, констатує польський фахівець з ювелірним ринкам Анна Садо. Адже на сьогоднішній день наша країна стала глобальним лідером фактичних, але не легальних, поставок каменю-сирцю. За консолідованим експертними оцінками, в 2014 році Україна нелегально поставила на зовнішні ринки 280-300 тонн бурштину, включаючи близько 200 тонн великої фракції. Далі в рейтингу йде Росія з 250-270 тонн (60 тонн крупного), Польща (160-170 т/30 т відповідно) і Литва (60-80 т/10 т).
Український бурштин настільки популярний завдяки своїй високій якості. Так, в Україні найвищий у світі відсоток матеріалу ювелірної якості – 24%, зазначає Коломієць. Для порівняння, у Польщі та Росії його частка не перевищує 10-15%. Крім того, український бурштин – в основному великий і залягає на невеликій глибині 3-10 м. Калінінградський – навпаки, на 80% дрібний і витягується з горизонтів 12-60 м. З цих же причин собівартість видобутку в Україні на 20-40% нижче .
Прогнозні вітчизняні запаси каменю становлять приблизно 100 тис. тонн, розвідані – 3500 тонн. До числа відкритих родовищ відносяться Клесівське (вже практично вичерпано), Дубровицьке і Вільне (усі – Рівненська область). Однак в Інституті геологічних наук (ІГН) НАНУ уточнюють: в області існує ще дві великі бурштиноносні зони зі значними потенційними запасами: Дубровицько-Володимирецьке і Клесівсько-Пержанське. Камінь тут теж залягає неглибоко, але для початку освоєння потрібні інвестиції, які Ганна Садо оцінює в $4-5 млн для кожного родовища.
Як облаштувати сектор
Графика: РИА Новости
На сьогоднішній день головна проблема бурштинового сектору України – це тотальна криміналізація. У 2010 році в законі "Про бурштин" йшлося про легалізацію приватних видобувачів (зараз дозволено лише держвидобування), спрощення видачі ліцензій, рекультивації ділянок. Проект пройшов перше і друге читання, але був ветований тодішнім президентом Віктором Януковичем.
Цього разу на ринку розраховують, що питання вдасться зрушити з мертвої точки. Однак необхідно не тільки декриміналізувати видобуток, а й сформувати на ринку повноцінну вертикальну інтеграцію. Джерела в Мінекономрозвитку (МЕРТ) говорять про завдання поставити цей ринок на службу державі – і одночасно створити на ньому вертикально інтегровані компанії (в т. ч. з часткою приватного капіталу), що випускають готові вироби з високою доданою вартістю.
"Ними набагато прибутковіше торгувати, ніж сировиною. І тут цілком можна поконкурувати з китайцями, адже у нас низька собівартість видобутку. Те ж саме стосується і поляків, багато в чому використовують наш сирець", – пояснюють в МЕРТ.
Згодна з цим і Коломієць. За її словами, це питання ефективного управління природними ресурсами, вміння використовувати їх для максимальної вигоди – і держави, та інших зацікавлених сторін. Обробникам необхідно сприяти у впровадженні сучасних технологій та обладнання пільгами на їх імпорт та застосування, включаючи готову "інноваційну" продукцію. Також в Україні можна створити центри торгівлі бурштином (і не тільки обробленого), якими стали Гданськ (Польща), Вільнюс (Литва), Рига (Латвія). Не позбавлена сенсу і ідея заснування вітчизняної бурштинової біржі за прикладом Гданської. Більше того, норма про біржову торгівлю може увійти у фінальну версію закону "Про видобування та реалізацію бурштину".