Ціни в Україні ростуть не по сезону.
Черговий девальваційний виток відобразився і на споживчих цінах. Згідно з даними Держстату, інфляція у вересні склала 2,9%. Це найвищий показник за останні 4 місяці. Більший місячний показник в нинішньому році спостерігався лише в квітні-травні (3,3% і 3,8% відповідно), коли на ріст цін впливав попередній обвал гривні.
Найбільше у вересні подорожчали одяг і взуття – на 7,9%. У цій товарній групі частка імпорту особливо велика, а тому вона найбільш швидко реагує на курсові коливання. Менш оперативно на девальвацію реагують ціни на товари домашнього вжитку – у вересні ціни на них виросли лише на 2,2%. "У цій товарній групі також висока частка імпорту, проте термін реалізації продукції вищий, а значить – основне підвищення цін у цій групі лише попереду", – зазначає економічний оглядач Юрій Панченко.
Традиційно на зміну курсу оперативно реагують ціни на автозаправках. Однак, згідно з даними Держстату, ціни на пально-мастильні матеріали зросли лише на 4,8%. "Менші темпи зростання цін пояснюються конкуренцією на ринку. Як результат, оператори часто були змушені коригувати свої ціни відразу після зміцнення гривні на міжбанку", – вважає Панченко.
У порівнянні з груднем ціни виросли на 16,2%. Більше зростання цін за підсумками дев'яти місяців в Україні спостерігалося лише в далекому 1996-му році, в кінці періоду гіперінфляції. Навіть в 2008 році – інфляційному піку останнього десятиліття (за рік ціни виросли на 22,3%) – за підсумками дев'яти місяців інфляції було хоч ненабагато, але меншою – 16,1%.
Ще один фактор вересневої інфляції – повернення росту цін на продукти харчування. Якщо в липні-серпні показували помірне зниження цін, викликане впливом врожаю, то у вересні – подорожчали на 2,9%. Традиційно зростання цін на продукти харчування спостерігається вже в листопаді, тоді як на ціни у вересні-жовтні продовжує впливати фактор врожаю.
"Проте в нинішньому році фактор виходу на ринок продуктів нового врожаю був нівельований підвищенням цін на пальне, що підвищило собівартість продукції. Як результат, хлібопродукти подорожчали на 2,5%, м'ясні продукти – на 3,8%, а молокопродукти і яйця – на 3,6%", – пояснює експерт.
Всупереч сезонним факторам дорожчають навіть овочі (на 1,3%). Єдина група, де фіксується зниження цін, – фрукти. Однак зниження цін, що тривало з червня, практично підійшло до кінця – у вересні воно склало лише 0,3%. При такій динаміці в жовтні вже варто чекати зростання цін і в цій групі.
"Показник вересневої інфляції йде врозріз з обіцянками утримати темпи зростання споживчих цін за підсумками року на рівні 18%. Швидше за все, цей показник буде досягнутий вже за підсумками жовтня. Тим більше – весняна девальвація забезпечила два місяці поспіль високого зростання цін. Виходячи з цього можна очікувати, що жовтневий показник буде порівнянний з вересневим, а за підсумками 10 місяців інфляція вже досягне 20%", – зазначає Панченко.
При цьому фактично непомітним досі залишається фактор комунальних тарифів. У вересні тарифи ЖКГ виросли лише на 1,6%, в основному за рахунок розцінок на холодну воду (3,3%) водовідвід (5,3%). Водночас незмінними залишаються тарифи на електроенергію (в нинішньому році підвищувалися в червні), а головне – на гарячу воду та опалення (подорожчали у вересні на 0,2%).
Нагадаємо, саме вихід тарифів на газ для теплокомуненерго, а відповідно, зростання цін на гарячу воду і опалення до рівня собівартості, є одним з ключових умов МВФ. Валютний фонд від нього відмовлятися не має наміру, а тому – чергове підвищення цілком можливе ще в нинішньому році, наприклад – напередодні виділення Україні грудневого траншу.
"Найгірше в нинішній ситуації, що висока інфляція зберігається протягом як мінімум декількох років. Наприклад, після пікової інфляції 2008 року до прийнятного рівня інфляції країна вийшла лише за два роки. І це при стабільному курсі гривні і при відмові від підвищення комунальних тарифів", – заявляє Панченко. "Усього цього зараз немає. Нинішня ситуація навколо курсу показує, що можливості НБУ щодо його стабілізації обмежені. Це означає, що імпортери будуть і далі закладати в свої розрахунки валютний ризик, додатково збільшуючи вартість імпорту. І нарешті – потреба уряду в засобах унеможливлює відмову від корекції комунальних тарифів. В кращому випадку підвищення буде відкладене до весни, що зробить його менш помітним для населення – по крайній мере, до початку наступного опалювального сезону", – резюмує експерт.
У такій ситуації, за словами Панченка, найближчим фактором, що впливає на утримання інфляції, буде лише вступ в силу економічної частини угоди про асоціацію з ЄС, результатом якого стане зниження цін на європейські товари. Однак ця подія була перенесена на початок 2016 року, а значить – услід за інфляційним 2014 роком прийде інфляційний 2015-й, зазначає аналітик.