Фахівці вважають, що створювати "аеродромне" ДП потрібно через кілька років. Фото: dumskaya.net
Міністерство інфраструктури України повернулося до ідеї створення державного підприємства, яке об'єднає всі аеродроми країни. У 2013 році Кабмін прийняв концепцію програми розвитку аеропортів до 2023 року. Відповідно до цього розпорядження, Мінінфраструктури має розробити і подати на затвердження уряду програму об'єднання аеродромів в єдине держпідприємство.
За словами в.о. начальника відділу авіаперевезень Мінінфраструктури Андрія Ярмака, ця ініціатива буде закладена в програму розвитку українських аеропортів. Якщо цей документ буде прийнятий, в єдине держпідприємство увійдуть всі аеродроми (льотне поле з комплексом управління повітряним рухом), у тому числі – знаходяться в комунальній власності. Держпідприємство буде підкорятися Мінінфраструктури.
"Зроблено це буде для того, щоб більш ефективно управляти аеродромами, оптимізувати бізнес-процеси, реалізовувати інвестиційні проекти, адже багато з них були побудовані ще в 60-70 роках", – зазначив Ярмак.
Також, за його словами, програмою передбачено розвиток механізму державно-приватного партнерства (ДПП): бізнес інвестуватиме в будівництво термінальних комплексів, а держава в будівництво або модернізацію аеродромів.
"Аеродроми – це стратегічно важливі активи держави, які не можуть бути передані у приватну власність, – пояснив Ярмак. – Приватному бізнесу не цікаво інвестувати в аеродроми. Термін окупності інвестицій займає 20-30 років".
Включити одразу всі аеродроми в одне держпідприємство буде непросто, упевнений Ярмак. Тому процес включення в держпідприємство буде йти поступово – у міру проходження всієї юридичної процедури переведення майна. У держпідприємство, в першу чергу, повинні бути включені стратегічно важливі аеродроми, додав чиновник Мінінфраструктури.
Проект створення держпідприємства був актуальний рік-два тому, але не зараз, вважає, в свою чергу, екс-начальник відділу авіатранспорту Мінінфраструктури Валентин Згурський.
"В умовах кризи авіаринку немає сенсу створювати таке держпідприємство, щоб збирати ренту за використання аеродромів, – вважає він. – З цієї ж причини немає потреби і в поділі двох державних аеропортових комплексів, "Борисполя" і "Львова", окремо на термінали та аеродроми. Зароблених грошей аеропортам ледь вистачає на операційну роботу, але точно не на віддачу інвестицій".
Експерт авіаринку Сергій Кадученко теж скептично налаштований по відношенню до планів створення єдиного держпідприємства по аеродромах. "Я не зовсім розумію, як створення єдиного держпідприємства практично може допомогти розвитку аеродромного господарства. Якщо мова про встановлення сертифікаційних вимог до аеродромів та контролю їх виконання, то цими питаннями вже багато років займається один з підрозділів Державіаслужби. Якщо мова про практичні заходи щодо будівництва, переобладнанню, підтримки працездатності аеродромів, то за них відповідають директори відповідних аеропортів", – сказав експерт.
Якщо ж мова про залучення інвестицій для будівництва аеродромів, які при цьому залишаться в держвласності, то Мінінфраструктури може встановити обов'язкові вимоги до інвесторів або концесіонерів, вважає Сергій Кадученко.
Втім, Згурський вважає, що не варто повністю відкидати ідею створення подібного держпідприємства. "У найближчі роки криза на авіаринку пройде, держава зможе повернутися до ідеї повернення інвестицій у вже модернізовані аеропорти і залучення коштів у модернізацію інших. Тому бюрократичну роботу по створенню механізму функціонування ДП варто продовжувати", – резюмував Згурський.