Ціна енергоефективності в Україні висока і ляже не так на плечі держави. Фото: dt.ua
Гармонізація законодавства України і наближення їх до норм ЄС – одне з першочергових завдань, які ставлять перед собою українська влада. Наближення до європейських стандартів декларується по всіх фронтах, в тому числі і в сфері енергоефективності та енергозбереження.
В ході круглого столу в редакції "Сегодня Мультимедіа" експерти обговорили, до чого призведе впровадження європейських директив в українському середовищі, і назвали ціну енергоефективності країни.
За словами Миколи Браславця, секретаря громадської організації "Експертна платформа з енергоефективності", у разі ухвалення норм ЄС у сфері енергоефективних технологій, українські забудовники зобов'язані будуть враховувати питання енергозбереження при проектуванні нових будинків.
"Згідно з 31-ю Директивою ЄС кожен будинок або його частина, яка будується або здається в оренду новому орендарю, повинна отримати сертифікат енергетичної ефективності. Фактично кожен потенційний покупець зможе отримати сертифікат, побачити скільки енергії споживає той чи інший будинок і оцінити чи варто його купувати", – сказав експерт.
У той же час, ціна енергоефективності – досить висока.
"У нашій країні житловий фонд становить 1 млрд кв. м. За прикладом європейських країн, вартість термомодернізації складає близько 90-110 євро / кв. м., отже, загальна вартість термомодернізації може становити близько 100 млрд євро. Це призводить до скорочення споживання газу з 25-26 млрд куб. м. приблизно в 3-4 рази. У такому випадку споживання газу населенням складе близько 7-8 млрд куб. м", – додає Олексій Хабатюк, заступник голови громадської організації "Експертна платформа з енергоефективності".
Почати, втім, можна і з менших сум. За словами експертів, плюсом енергоефективності є те, що вона призводить до суттєвої економії енергоресурсів і на практиці окупається.
"Потенціал утеплення становить 60% від загальної економії енергії по будинку. Якщо ми залучимо в проекти пов'язані з утепленням або термомодернізацією 3 млрд грн коштів з яких 1 млрд – кошти, які компенсує держава як частина тіла кредиту, отриманого в банку, і 2 млрд грн – кошти населення, ми б отримали економію в 3,16 млрд грн", – говорить Микола Браславець.
Правда, чекати фінансової підтримки від держави, зокрема субсидій на цілі енергозбереження, на думку експертів, не варто. Роль влади повинна бути скоріше організаційної і лежати в площині забезпечення належної законодавчої бази, системи управління і стимулювання. А значить, рішення питання, як економити світло і тепло лягає на плечі власників будинків і квартир.
Нагадаємо, за за останніми даними "Укренерго", найсильніше перевищують норми споживання електроенергії в Україні Донецька і Луганська, а також м. Київ.