Влада вирішує, хто в Україні буде торгувати конфіскатом

3 липня 2014, 09:39
За право призначати аукціони боряться Мін'юст, ГФС і бізнес

Конфіскатом будуть торгувати в онлайні. Фото: kherson.pro

1 липня відбулися перші електронні торги з реалізації конфіскованого та арештованого майна . Поки вони пройшли в чотирьох пілотних регіонах : Києві , Дніпропетровській , Вінницькій та Львівській областях. Але Кабмін вже прийняв рішення розширити пілотний проект ще на шість регіонів – Запорізьку , Івано-Франківську , Київську , Одеську , Харківську та Чернігівську області . Таким чином , за словами міністра юстиції Павла Петренко , міністерство має намір викоренити корупцію в цій сфері шляхом виключення посередників , які "заробляють сотні мільйонів гривень на реалізації конфіскованого майна" . Всього станом на 30 червня о систему електронних торгів було внесено 737 лотів на суму понад 81 млн грн, пише "Капитал".

На сьогоднішній день продажем конфіскату займається виключно Державна виконавча служба (ДВС ) Мін'юсту. Напередодні запуску електронних торгів відомство змінило порядок реалізації та зобов'язало повідомляти про торгах на сайті за місяць до дати їх проведення. Також, згідно з набулими чинності , хранителем заарештованої нерухомості стане сам боржник ( або хтось з – членів його сім'ї) , який буде забезпечувати збереження майна безкоштовно . Досі цим займалися компанії- хранителі .

Пілотний проект покликаний збільшити обсяг продаваного майна. "На сьогоднішній день з усієї кількості арештованого майна , загальна вартість якого становить 20 млрд грн , реалізується тільки 5 %. Це пояснюється відсутністю доступу громадян до різних видів майна" , – стверджує Петренко. Система електронних торгів , за його словами , дозволить всім бажаючим дізнатися про продаж того чи іншого товару , який виставляється на торги , і взяти в них участь , що має збільшити кількість реалізованого майна і надходження до держбюджету.

Згідно з офіційною статистикою , показник реалізації конфіскату досить низький – торік з фактично переданого в розпорядження ГІС конфіскату на суму 160 млн грн , продати вдалося всього на 19,6 млн грн. За заарештованому майну результати краще – протягом року його вдалося продати на суму 3,2 млрд грн , тоді як усього в цей період на реалізації перебувало майна на 11,2 млрд грн.

Водночас встановлений Мін'юстом спосіб реалізації конфіскату в онлайні викликав нарікання з боку бізнесу. Зокрема підприємці скаржаться , що Мін'юст не допустив їх до реалізації конфіскованого майна , незважаючи на прохання останніх до керівництва міністерства та ГІС. Своє прохання бізнес аргументує тим , що угоспредпріятій немає досвіду роботи в сфері організації та проведення аукціонів , в тому числі електронних .

Втім у цій сфері у Мін'юсту таки може з'явитися конкурент . До можливості реалізовувати конфісковане майнопроявляє інтерес Державна фіскальна служба ( ДФС ). Заступник глави ГФС Михайло Ноняк вважає , що повноваження з продажу конфіскату ГІС повинна передати ГФС . За словами Ноняка , керівництво ГФС вже провело переговори з цього питання з Мін'юстом.

" ГФС може реалізовувати такий товар , якого у нас десятки тисяч тонн на митних складах. У виконавчої служби немає таких складів зберігання . Крім того , вона не відповідає за це майно , тільки реалізовує. Ми ж будемо продавати його через свої аукціони" , – сказав Ноняк . На його думку , передача функції з реалізації конфіскату ГФС дозволить збільшити відрахування до бюджету.

"В принципі , це правильна ідея, проте без зміни кадрів розраховувати на те , що корупційна складова зменшитися , не варто " , – вважає заступник голови Громадської ради при Мін'юсті Вадим Хабібуллін . При цьому він зазначив , що наявність декількох центрів реалізації майна , має свої плюси.

" Така структура більш мобільна , на ці центри можна оперативніше впливати. Крім того , сьогодні виконавець не несе ніякої відповідальності за те , що він продав конфісковане на користь держави майно не в строк або за заниженою вартістю. А прямий обов'язок податкової – дбати про наповнення бюджету " , – підсумував експерт.