/ Фото: Сьогодні
У законопроєкті № 2178-10 про відкриття ринку землі, який Верховна Рада продовжує розглядати у другому читанні, з'явилося положення про те, що банки зможуть отримувати землю у вигляді застави по кредиту. Як розповів в коментарі сайту "Сьогодні" економічний експерт Олексій Кущ це положення за фактом відкриває доступ до сільськогосподарської землі іноземному капіталу, хоча в законі також записано, що це питання має вирішуватися на всеукраїнському референдумі.
"На мій погляд, технологія розгляду цього законопроєкту була розписана в дусі політичного макіавеллізму. Просто люди не завжди бачать ці приховані механізми. У чому полягала стратегія влади? Спочатку запускався максимально токсичний законопроєкт, в якому найбільш опукло показувалися моменти, що викликали найбільший спротив суспільства. Наприклад , концентрація 200 тис. га землі в одних руках, можливість нерезидентів через опосередковані схеми брати участь у купівлі землі і т.д. Але це була така димова завіса, головна мета якої була – приховати реальні цілі і завдання. Таким чином, по-перше, був протестований рівень максимального опору суспільства, так званий "громадський бойовий поріг". Оскільки реакція була задоволеною помірна, влада зрозуміла, що можна рухатися далі. По-друге, максимально жорсткі пункти в першому варіанті законопроекту дали можливість демонструвати компроміс. зокрема, 200 тис. га знизили до 10 тис., частково перекрили можливість участі нерезидентів, тобто зробили крок назад. Але найголовніше, в першому законопроєкті ніколи не з'являється реальна мета. Тому що вона буде відразу виявлена і по ній буде завданий максимальний удар. Так сталося й тут. У тексті до другого читання раптово "виринули" банки з іноземним капіталом. Які фактично можуть без будь-яких обмежень за концентрацією через сурогатні механізми купівлі, через кредитні механізми скуповувати практично необмежену кількість землі. Єдине, що встановили, – це дворічний період, протягом якого банк повинен продати цю земельну ділянку. Але ця норма не буде працювати. Немає механізму контролю. Чи не прописані і штрафні санкції на випадок, коли вони не продадуть землю в зазначений термін. Тобто заздалегідь закладається непрацююча норма. І банки, зокрема, й з іноземним капіталом, можуть працювати "земельними ломбардами". Наприклад, зможуть видавати якийсь заздалегідь безповоротний земельний кредит і будуть користуватися цими земельними ділянками весь час дії цього кредиту. Або зможуть видавати дорогий кредит, під величезні відсотки, з величезними штрафними санкціями, з тим щоб клієнт вчасно не зміг його погасити. Внаслідок цього земля буде мати величезну балансову вартість, вищу за ринкову, і таку землю ніхто не захоче купити", – пояснив Кущ.
Втім, президент інвестиційної компанії "Універ" Тарас Козак вважає, що подібні страхи безпідставні, оскільки діяльність банків регулюється Національним банком України, і вимоги до "підшефних" у НБУ достатньо суворі.
"Ситуація, коли у банку на балансі буде знаходитися земля, а не гроші, дуже не сподобається Національному банку. Діяльність банків регулює НБУ, і за невиконання закону регулятор буде карати. НБУ має свої нормативи. І банк не зможе купити багато землі та при цьому не порушити ці нормативи. Щоб банк вважався надійним, у нього повинні бути гроші, а не земля. Якщо ж навпаки – Нацбанк швидко розбирається з такими банками, їм загрожує ліквідація, і земля в такому випадку знову перейде державі. Тому немає ніяких підстав вважати, що норми цього законопроєкту дозволять банкам накопичувати землю. Контр-механізмів дуже багато", – говорить Тарас Козак.
Детальніше читайте на сайті "Сьогодні" в спеціальному матеріалі "Величезні гроші для України: у скільки обходиться день земельних спорів в Раді".
Раніше сайт "Сьогодні" розповідав, що в земельному законопроєкті, який розглядають у парламенті, зменшено кількість землі "в одні руки" з 200 тисяч гектарів до 10 тисяч. Купівля землі буде дозволена лише у безготівковій формі, а покупців зобов'яжуть підтверджувати походження коштів. При цьому вартість землі до 2030 року повинна бути нижчою за її нормативно-грошові оцінки. Початкова ціна – 1700 доларів за гектар. Фінальна буде залежати від району, області та конкуренції. Іноземні громадяни, крім росіян, зможуть купити землю тільки після референдуму. А продаж ділянок, розташованих біля державного кордону, буде заборонений.