Фото: AFP
Українська гривня в 2018 році незвично рано почала виток " осінньої девальвації " – подорожчання валюти почалося з 18 липня і не припиняється досі . А в останній тиждень серпня і долар , і євро побили встановлені ще взимку рекорди дорожнечі . Курси іноземних валют подолали психологічні позначки – 28 грн для долара і 33 грн для євро .
Йде тиждень долар завершив з офіційним курсом 28,27 грн / дол . Тобто , в порівнянні з початком тижня офіційно гривня до долара впала на 39 копійок.
В обмінниках " зелені " продавали по 28,4 грн , але до вечора п'ятниці курс готівкового долара знизився до 28,25 грн .
1. "Очевидні" причини подорожчання долара
Як пояснюють експерти , головними факторами тиску на гривню залишаються підвищений попит на валюту і погіршення ситуації на зовнішніх ринках . Долари та євро скуповують через сезонні закупівлі енергоносіїв . А пропозиція валюти обмежується через виплати за іноземними облігаціями . На цьому тлі на валютному ринку виникли панічні настрої .
" Фіксація прибутку по нашим ОВДП зовнішніми інвесторами призвела до попиту на валюту . У випадку з Україною , активуються панічні настрої , які призводять до падіння курсу . Суть в тому , що при наявності доларової ліквідності її власники просто утримують валюту до кращих часів , очікуючи подальшого підвищення курсу гривні " , – пояснив " Сегодня" аналітик " Альпарі " Максим Пархоменко.
Крім того , долар до кінця цього тижня дорожчав по всьому світу , а ось сировина – головний експортний продукт України – навпаки , дешевшає . Криза в Туреччині і девальвація ліри , на думку фахівців , теж вплинули на гривню , як і на інші нацвалюти країн, що розвиваються . Правда , в НБУ цю причину заперечують . Кажуть що вплив турецької девальвації може проявитися лише з часом, і до того ж буде мати і плюси, і мінуси для України.
2. "Неочевидні" причини зростання курсу
У Нацбанку днями назвали ще дві причини девальвації гривні . Як заявив директор департаменту відкритих ринків Сергій Пономаренко , обвал гривні на міжбанку пов'язаний з тим , що Мінфін в кінці місяця відшкодовує бізнесу податок на додану вартість ( ПДВ ) .
"За три дні (до 28 серпня. – Ред.) обсяг таких виплат склав 6,9 млрд грн. Після отримання відшкодування експортери зазвичай скорочують пропозицію валюти на ринку, оскільки їхні потреби в гривні тимчасово значно зменшуються", – розповів Пономаренко.
А заступник голови НБУ Олег Чурій і зовсім звинуватив в ослабленні гривні "чорних аграріїв" – тіньових бізнесменів, які працюють за готівкову валюту. За оцінками учасників валютного ринку, частка цього сектора становить близько 25-30%.
"Ми формально називаємо "населенням", але розуміємо, що населення там не так багато. Визначальний вплив надає так званий "чорний ринок" агробізнесу. ... Це повністю "чорна" економіка, яка працює за готівковий долар, і ми чітко бачили її вплив в липні, коли банки з нетто покупців іноземної валюти стали нетто продавцями, це співпало з початком сільськогосподарського сезону", - сказав Чурій і спрогнозував, що в середині зими, коли починається посівна компанія, цей тіньовий сектор починає продавати валюту , створюючи пропозицію.
Втім, як вважає директор Українського аналітичного центру Олександр Охріменко, "чорні аграрії" навряд чи є сильним фактором впливу на гривню, адже в минулому році вони теж існували, а такій ситуації з обвалом гривні, як в липні-2018, не було.
Ще одну причину сайту "Сегодня" озвучив екс-заступник голови НБУ Сергій Яременко. На його думку, в 2018 році на девальвацію гривні серйозно вплинула ситуація з платіжним балансом України, який пішов у "мінус". Так, дефіцит платіжного балансу України в липні 2018 року склав 170 млн доларів. І хоча завдяки профіцитним лютому і квітню-червню в цілому за 7 місяців 2018 року платіжний баланс був зведений з профіцитом 137 млн доларів, це все одно в 5,6 рази менше, ніж за аналогічний період 2017 року .
"Це платіжний баланс – сукупність потоків з країни і всередину країни – який складається з інвестицій та міжнародних позик, надходжень від міжнародних організацій і точно так же платежів в сторону цих суб'єктів ... Так, у МВФ взяли і віддали, а прийшов час платити вже інші. Точно так само і з інвестицій – щось прийшло, але по раннім вже необхідно платити ... Друге – це торговий баланс і інші надходження від експортно-імпортних операцій, він теж складається не в ту сторону, яка нам необхідна. Плюс зміни цін на нафту, газ", – пояснив Яременко .
3. Дії НБУ
Національний банк регулярно нагадує , що уважно стежить за ситуацією на валютному ринку . І , хоча курс гривні вже давно відпущений в " вільне плавання " , НБУ може здійснювати валютні інтервенції , щоб уникнути різких " стрибків " .
Наприклад, на минулому тижні Нацбанк двічі проводив аукціони з продажу долара на міжбанку. В цілому, НБУ "влив" у ринок більш 150 млн доларів із золотовалютних резервів. Це збільшило пропозицію інвалюти і дозволило трохи "збити" падіння курсу гривні.
Як пояснював директор департаменту відкритих ринків Сергій Пономаренко, в останні роки завдання НБУ – не утримувати курс гривні на певному рівні, а знизити його волатильність. Адже зайві коливання можуть негативно вплинути на досягнення цільового рівня інфляції. А саме таргетування інфляції вважається головним завданням НБУ.
"Якщо нинішні в економіці чинники формують тиск на ослаблення або посилення курсу, то курс повинен рухатися у відповідному напрямку, і Національний банк цього руху не протидіє", – попередив Пономаренко.
Але і "підтягувати" курс долара до закладених в бюджеті 30 гривень НБУ відмовився .
"Треба дивитися на те, що було в минулому (2017. – Ред.) році. Курс, який був закладений в бюджеті минулого року – 29 грн / долар, а середній курс за рік склав 27,2 грн / долар. Ми – незалежний центральний банк, ми не підтягуємо показники бюджету. Тим більше, що ці показники прогнозні, вони були сформовані досить давно, їх робили, виходячи з певних припущень", – пояснив Олег Чурій.
4. Прогнозы по курсу доллара
В рамках своїх повноважень Нацбанк пообіцяв робити все для того , щоб в кінці 2018 року підтримувати гривню в доступних для економіки межах.
І хоча , за словами Олега Чурія , НБУ не дає і не коментує прогнози щодо курсу гривні , глава Ради Нацбанку Олександр Данилишин все ж озвучив орієнтовний курс долара на кінець 2018 року – 28,5 гривні за долар . При цьому , за словами Данилишина , вже навесні -2019 долар буде дешевшати .
А ось фінансовий аналітик Віталій Шапран дає більш песимістичні прогнози на кінець 2018 року. Він допускає , що готівковий курс долара в Україні може вирости до 29-30 гривень. І все ж збільшення курсу до 40 грн , яке прогнозують деякі експерти , Шапран вважає малоймовірним сценарієм .
Схожої думку дотримується аналітик " Альпарі " Максим Пархоменко .
" При поточних курсах в 28 гривень за долар і 32 євро , найближчим часом найімовірнішим сценарієм буде підвищення курсу вище 29 і 34 відповідно " , – відзначає експерт .
Ще більш песимістичний Олександр Охрименко . Аналітик не виключає , що курс долара може перевалити за 30 гривень .
"Ми зараз спостерігаємо саму класичну девальвацію . І якщо далі будуть такі процеси продовжуватимуться , курс буде рости . Максимально можна очікувати значно більше , ніж 28. Можливо і 30. Може бути і більше 30 " , – відзначає Охріменко.
Раніше експерти не тільки спрогнозували , яким буде курс долара восени , але і дали поради , як зберегти заощадження в умовах девальвації :
5. Наслідки девальвації
Економісти Олександр Охріменко та Ерік Найман впевнені , що подорожчання долара традиційно спровокує підвищення вартості палива і продуктів харчування .
" Зростання долара вже відбивається на цінах на бензин . Процес пішов і буде поступово наростати " , – вважає Найман .
Вплив на " продуктові " ціни буде не таким швидким , доповнює директор Українського аналітичного центру Олександр Охрименко . Однак розслаблятися українцям експерт не радить . Ціни , як він вважає , обов'язково поповзуть вгору вже восени і тоді знецінення гривні помітять всі українці – під час візитів в магазин .
" У випадку з продуктами харчування зростання цін відбувається не відразу . Продукти подорожчають ближче до холодів " , – прогнозує Охрименко .
На думку фахівців , удар по своїх кишенях відчують всі українці , але найсильніше - бідняки .