У Стамбулі з'явився місцевий "Робін Гуд"
Закон "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо конфіскації незаконних активів осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, і покарання за придбання таких активів" (№ 263-ІХ) набув чинності. Документ 27 листопада був опублікований в офіційному виданні "Голос України".
Як повідомляє прес-служба Офісу президента, завданням закону є відновлення кримінальної відповідальності за незаконне збагачення, а також введення інституту стягнення в дохід держави необґрунтованих активів осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування.
Зокрема, документ доповнює Кримінальний кодекс України новою статтею 368-5 "Незаконне збагачення", згідно з якою придбання вищевказаними особами активів, вартість яких на понад 6,5 тис. неоподатковуваних мінімумів доходів громадян перевищує їх законні доходи, карається позбавленням волі на строк від 5 до 10 років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на термін до трьох років.
Відзначається, що під активами розуміються грошові кошти (зокрема готівкові кошти, кошти, що знаходяться на банківських рахунках або на зберіганні в банках або інших фінансових установах), інше майно, майнові права, нематеріальні активи, зокрема криптовалюта, обсяг зменшення фінансових зобов'язань, а також роботи або послуги, надані особі, уповноваженій на виконання функцій держави або місцевого самоврядування.
Також внесені зміни до Цивільного процесуального кодексу України, згідно з якими справи про визнання активів необгрунтованими і їх стягнення в дохід держави розглядає Вищий антикорупційний суд. Це буде гарантією неупередженого розгляду.
Відзначається, що стаття 290 Цивільного процесуального кодексу України передбачає, що позов про визнання необгрунтованими активів і їх стягнення в дохід держави пред'являється щодо активів, придбаних після дня вступу в силу цього закону, якщо різниця між їх вартістю і законними доходами особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, в 500 і більше разів перевищує розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб, а також щодо доходів від цих активів.
Раніше повідомлялося, що розслідуванням незаконного збагачення займаються Національне антикорупційне бюро і Спеціалізована антикорупційна прокуратура. Розгляд справ про визнання необґрунтованими активів та їх конфіскації пропонується віднести до юрисдикції Вищого антикорупційного суду.
Як повідомляли новини "Сьогодні", в лютому Конституційний суд ухвалив рішення скасувати статтю 368-2 в Кримінальному кодексі. На думку суду, підозрювані в корупції не зобов'язані доводити законність походження своїх статків – Конституція дає право підозрюваним в незаконному збагаченні не звітувати перед слідством про джерело своїх доходів. Генеральний прокурор Юрій Луценко назвав зазначену статтю неефективною, бо її можна застосувати на практиці.