Фото: AFP
За останні 10 років українське автовиробництво зменшувалася значними темпами. Так, за даними Асоціації автовиробників України "Укравтопром" в травні 2018 року зі заводів України вийшло 442 автотранспортних засоби. Це в 10 разів менше обсягів виробництва авто десятирічної давності, і цифра продовжує зменшуватися.
П'ятий місяць поспіль статистику формують тільки авто марки Skoda, вироблені методом великовузлового складання на заводі "Єврокар" на Закарпатті. У травні таким чином було зібрано 374 машини – це на 39% менше, ніж в попередньому місяці. У порівнянні з травнем 2017 року зниження склало 43,5%. Ця статистика не містить даних від Кременчуцького автомобільного заводу (КрАЗ), який припинив розкривати інформацію з серпня-2016. Але експерти підтверджують – цифри адекватно відображають положення, в якому знаходиться автомобільна промисловість України, пише Deutsche Welle.
Так, керівник компанії AUTO-Consulting Олег Омельницький зазначив, що Запорізький автомобільний завод (ЗАЗ), "Богдан Моторс" і КрАЗ повністю зупинили виробництво легкових авто, а обсяги виробництва на "Єврокарі" сильно впали.
"Те виробництво, що залишилося зараз в Україні перебуває далеко за межею рентабельності та зберігається лише за підтримки "материнських" компаній", – пояснив Омельницький.
За його словами, положення у виробництві автобусів і вантажних машин є трохи менше складним через меншу залежність від конвеєрного методу, але все одно йдеться про падіння показників в рази.
Як зазначив голова Всеукраїнської асоціації автоімпортерів і дилерів Олег Назаренко, в 2008 році український ринок авто досяг максимуму – тоді з близько 623 тисяч проданих в країні нових легковиків трохи менше двох третин були виготовлені на українських заводах. Для порівняння, в 2017 році в Україні продали трохи більше 80 тисяч авто, низ них виготовлено в країні було 7 296.
Найбільше вдарили по українських виробниках економічна турбулентність 2008 і наслідки протистояння з Росією, перші з яких виявилися задовго до анексії Криму та війни в Донбасі, відзначають експерти. Так, за словами Омельницького, ще в 2012 введення Росією утилізаційного збору на авто зменшило привабливість українських машин для російського ринку.
"Ще тоді РФ фактично почала торговельну війну проти наших автомобілів", – вважає Омельницький.
Далі були інші недружні торговельні заходи: зупинка автовозів, заборона транзиту в Казахстан. Після початку війни поставки в Росію остаточно припинилися, а транзитні маршрути на ринки Середньої Азії та Кавказу були перекриті.
Втім, проблеми спіткали виробників і на внутрішньому ринку: припинення кредитування фізичних осіб після фінансової кризи 2008 року завдало удару по купівельній спроможності українців, відзначає Назаренко. За його словами, це найбільше пошкодило бюджетний сегмент авто.
"Евробляхи" і євростандарти
Ще одним викликом для українських автовиробників стала конкуренція з легально і нелегально імпортованими західними авто.
Так, десятиліття назад через підписання угоди зі Світовою організацією торгівлі (СОТ) Україна була змушена зменшити ввізне мито на іномарки з 25 до 10% і прибрати ряд преференцій для вітчизняних виробників, розповідає Омельницький. А підписання угоди про зону вільної торгівлі з ЄС змусило українську сторону ввести екологічний стандарт "Євро-5", додає Назаренко.
"Тому в Україні припинили збирати такі марки, як Geely, Chery і Daewoo, чиї двигуни не відповідали новим вимогам", – пояснює експерт.
Останнього цвях в труну вітчизняного автопрому, за словами експертів, забивають нелегальні схеми імпорту авто з іноземною реєстрацією.
"Якщо 10 років тому на європейських номерах їздили тільки іноземці, то зараз, за деякими оцінками, в Україні таким чином ввезено близько 800 тис. авто", – відзначає Назаренко. За його словами, такі автомобілі також в основному займають нішу бюджетних авто, остаточно витісняючи з неї продукцію українських виробників.
Омельницький визнає: проблема авто, які проводилися в Україні, полягала і в тому, що, крім "Єврокару", що займається збором Skoda, інші виробники виготовляли застарілі моделі. Втім, самостійно налагодити виробництво більш конкурентоспроможних авто вони були не в змозі.
"Були плани створити альянси з китайськими виробниками – база і сучасні розробки були. Але для цього також були необхідні відповідний ринок і умови", – вважає експерт.
За його словами, незважаючи на поширену думку про український протекціонізм в сфері імпорту авто, митна ставка в 10% не є надзвичайною. Втім, навіть, якщо держава вирішить ввести пільгове оподаткування для автовиробників, одних тільки стимулюючих кроків з боку уряду буде недостатньо, вважає Омельницький.
"Без нормального ринку, без відновлення кредитування для бізнесу і населення і загального поліпшення бізнес-клімату, інвестицій у виробництво автомобілів в Україні не буде", – відзначає експерт.
Нагадаємо, у Верховній Раді вже зареєстровано два законопроекти, які покликані врегулювати ввезення в Україну автомобілів на іноземних номерах. Як пояснювала "Сегодня" глава парламентського комітету з питань податкової та митної політики Ніна Южаніна, в одному законопроекті прописано зменшення розміру акцизів з авто, скасування заборони на розмитнення машин, які не відповідають екостандарти "Євро-5", і посилення контролю за переміщенням і використанням транспорту, зареєстрованого в інших державах.
У другому документі викладено механізм взаємодії митників, поліцейських і прикордонників, створення автоматизованої системи обміну інформацією. Нацполіція отримає право перевірки авто з Єврономер, а тих, хто не розмитнив машину, але їздить, чекають високі штрафи.