Вугілля з держшахт може подорожчати. Фото: AFP
В Україні одні з найнижчих тарифів на електроенергію для населення серед розвинених країн. Так, за даними Євростату середня вартість кВт * години в 28 країнах Європи – 20 євроцентів (або близько шести гривень), українці ж користуються електроенергією, вартість якої не перевищує шести гривень за кВт * год. При цьому формула "Роттердам +" на формування тарифів ніяк не вплинула, пояснив в інтерв'ю виданню "Новий Час" голова Національної комісії з питань енергетики і комунальних послуг (НКРЕКП) Дмитро Вовк.
"Змушений розвіяти розхожий міф – що нібито через введення прозорого та логічного підходу визначення оптових цін на електроенергію (за формулою "Роттердам +"- ред.) зросли тарифи на електроенергію для населення. Тарифи для населення були затверджені раніше, ще в 2015 році , і вони не пов'язані з методикою визначення оптових цін", – заявив чиновник.
Навіть у Франції, відзначає Дмитро Вовк, де розвинена дешевша в генерації атомна енергетика, тарифи вищі за українські.
"Шукати причини атак на комісію стоїть серед тих, хто має природний конфлікт інтересів, а саме великий бізнес з коротким горизонтом бажаючий "все і відразу", "а завтра хоч потоп" і були помічені в лобіюванні ексклюзивних умов для себе – в ЗМІ більш ніж досить розслідувань по феросплавним заводам, які в 2012-2013 роках єдині отримували несправедливі знижки, а в 2016-м робили такі спроби повторно, постійно звертаючись з ультиматумами в формі меморандумів до уряду і комісії", – заявив Дмитро Вовк.
НКРЕКП ініціювала професійний аудит з боку Секретаріату Енергетичного співтовариства, який вивчить формування тарифів за формулою "Роттердам +". Секретаріат уповноважений оцінювати відповідність українського законодавства європейським принципам і давати оцінку роботи комісії.
"Ми вважаємо неприпустимим відкат в реформуванні на догоду окремим гравцям і на шкоду довгострокового розвитку базового для економіки енергетичного сектора. І це стосується не тільки формування оптової ціни на електроенергію. Щоб оцінити наслідки для вугільного сектора – досить згадати про майже $ 2 млрд, що за нинішнім курсом більше 50 млрд гривень, які щорічно, м'яко кажучи, неефективно використовувалися на підтримку вуглепрому за рахунок платників податків на шкоду розвитку системи освіти, медицини та оборони", – пояснив у своєму інтерв'ю Дмитро Вовк.