Рада взялася за сміття. Фото: Сегодня
Недавня трагедія на звалищі під Львовом підтвердила, що ситуація з відходами в Україні – їх збором, похованням, утилізацією – стає загрозливою. Для її виправлення потрібні не разові, а системні і комплексні заходи.
Спробою ініціалізації таких заходів можна вважати реєстрацію 16 червня в Верховній Раді чотирьох законопроектів, розроблених групою народних депутатів, до якої входить і Ніна Южаніна, голова комітету з питань податкової і митної політики, відзначена особливою довірою Президента Петра Порошенка.
У парламенті зареєстровані такі проекти:
- №4838 нова редакція закону "Про відходи", який був прийнятий в 1998 р. і вже погано відповідає сучасним вимогам;
- №4836 про внесення змін до Податкового кодексу (щодо оподаткування розміщення побутових відходів);
- №4835 про внесення змін до деяких законів щодо стимулювання використання побутових відходів як альтернативного джерела енергії;
- №4837 про внесення змін до Бюджетного кодексу (щодо використання деяких видів екологічного податку).
"Сегодня.ua" вибрав найважливіші із запропонованих нововведень.
У державній політиці встановлюється ієрархія поводження з відходами:
- запобігання їх утворення;
- підготовка відходів до повторного використання;
- матеріальна утилізація;
- інші види утилізації, наприклад, енергетична;
- видалення.
З метою встановлення єдиної номенклатури і кодування відходів в Україні створюється Національний перелік відходів. Він застосовується в системі державного статистичного обліку, інших системах обліку та паспортизації відходів.
Вводиться принцип розширеної відповідальності виробника. Він передбачає, що будь-яка фізична або юридична особа несе відповідальність за поводження з відходами, які утворюються протягом усього життєвого циклу його продукції. При цьому ця особа самостійно приймає рішення, як їй чинити з відходами (в рамках законодавства), тобто їй не можна нав'язати, наприклад, партнера по утилізації (як ще недавно було з "Укрекоресурсами"). Згідно з цим принципом, витрати на поводження з відходами частково або повністю покладаються на виробника продукції, з якої утворилися відходи, або її імпортера.
Вартість поховання побутових відходів повинна включати всі витрати, пов'язані з будівництвом і експлуатацією полігону побутових відходів, фінансову гарантію на випадок неплатоспроможності підприємства, що експлуатує полігон, і витрати на закриття і післяопераційне обслуговування такого полігону протягом 30 років після його закриття.
Вводиться новий вид екологічного податку – на виробництво і імпорт упаковки і товарів в упаковці. Його базою оподаткування буде вага упаковки. Ставка податку залежить від виду матеріалу упаковки. Найнижча буде для скла – 0,63 грн за 1 кг, найвища – для пластмаси (5,46 грн) і комбінованої (6,18 грн).
Вводиться окрема ставка податку за розміщення малонебезпечних побутових відходів – 80 грн за 1 т (зараз платять за загальною ставкою для малонебезпечних відходів – 4,02 грн). За розміщення неутилізованих побутових відходів ця ставка збільшується в шість разів. Підвищувальний коефіцієнт на розміщення таких побутових відходів повинен стимулювати зусилля по їх переробці.
Одним з видів такої переробки є використання побутових відходів для виробництва енергії. Для його стимулювання вводиться "зелений" тариф, що підвищує коефіцієнт якого для об'єктів, введених в експлуатацію до 31.12.2024, дорівнює 2,5, а після цього (до 31.12.2029) – 2,59.
Всі кошти, які надійшли від податку на виробництво і імпорт упаковки і товарів в упаковці, зараховуються до спеціального фонду держбюджету і спрямовуються через субвенції на компенсацію утилізації побутових відходів як складової послуги з поводження з побутовими відходами. Кошти, отримані від податку за розміщення побутових відходів, розподіляються наступним чином:
- 20% зараховуються до спецфонду держбюджету;
- 25% в сільські і міські бюджети (для Києва – 80%);
- 55% до обласних бюджетів.
Субвенції для рекультивації сміттєзвалищ, що надходять їх держбюджету, обчислюються як частка від сплаченого на даній території податку на розміщення відходів та складають:
- для сільських і міських бюджетів 25%;
- для Києва – 100%;
- для обласних бюджетів – 75%.
Запроваджується адміністративна відповідальність за надання недостовірної інформації про обсяги повторного використання або матеріальної утилізації відходів упаковки (штраф 50% чистого доходу від реалізації за минулий рік), за порушення термінів надання такої інформації (10% чистого доходу) і за ухилення від укладення договору на послуги з поводження з твердими побутовими відходами (від 50 до 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян).
За твердженням влади, що діє зараз, середній тариф на поховання побутових відходів в Україні (50-70 грн за тонну) не забезпечує належного поводження з ними і стимулює підприємства не утилізувати побутові відходи, а просто вивозити їх на полігони. Розмір же діючої ставки екологічного податку не сприяє зменшенню обсягу захоронення побутових відходів.
Ініціатори законопроектів вважають, що запропоновані ними зміни сприятимуть:
- створенню сучасних комплексів з утилізації побутових відходів;
- зменшенню обсягів відходів, що захоронюються на полігонах та звалищах;
- поліпшенню екологічної ситуації в країні;
- підвищенню інвестиційної привабливості України.
Але оскільки ставка за розміщення побутових відходів зросте мінімум в 20 разів, для населення це неминуче призведе до зростання тарифів на вивезення відходів.