Незручні стіл та стільці можуть призвести до болю у спині / Фото: Pexels
Дистанційний формат роботи став для українців викликом ще на початку карантину. Тоді психологи вчили нас, як створити зручний домашній офіс, правильно розподілити час між роботою і відпочинком і т.д. Тепер же фахівці говорять і про недоліки дистанційної роботи, наприклад, відсутність особистих зустрічей і довший робочій день.
При цьому досі ані дистанційна робота, ані робота вдома в Україні ніяк не врегульовані законодавчо. У КЗпП взагалі немає таких понять. Відповідно, немає і взаємної відповідальності роботодавця і працівника за діяльність поза робочим приміщення. Але у Верховній Раді вирішили це виправити і зареєстрували законопроєкт про дистанційну роботу.
"Робота вдома повинна мати адресу – квартиру, де ми проживаємо і виконуємо роботу. Дистанційна робота – це коли людина може перебувати в будь-якій точці світу, але важливо, щоб був встановлений зв'язок з роботодавцем", – пояснює різницю понять авторка законопроекту Галина Третьякова.
Нові правила пропонують укладати окремий трудовий договір про дистанційну роботу або роботу вдома. Типову форму такого документа повинен буде затвердити центральний орган виконавчої влади. Ще з додаткових клопотів для роботодавців – реєстраційні листи робочих завдань та інструктажі з питань охорони праці та протипожежної безпеки.
Також авторка документа пропонує відшкодовувати збитки за травми, отримані вдома під час виконання роботи. Щоправда, прямої норми про це в законопроєкті немає. Але якщо за трудовим контрактом будинок – це робота, то і відповідальність сторін повинна бути, як на роботі.
"Багато жінок у нас працюють швачками вдома, встановлене обладнання, яке може травмувати. Відповідно, за такої травми повинно бути відшкодування з фонду соцстрахування. Важливо, чи буде констатувати, що це трудова травма, отримана під час роботи на роботодавця, а не побутова травма ", – пояснює Третьякова.
У трудовому договорі можна буде прописати, якими засобами праці роботодавець забезпечує працівників. Це може бути, наприклад, і комп'ютер, і верстат.
Втім, є в документі й відверто утопічні норми. Наприклад, про обстеження житлово-побутових умов співробітника, яке повинні проводити представники роботодавця за участю профспілки. Уявляєте делегацію, яка оглядає "хрущовки" з радянським ремонтом, перевіряючи міцність стільців, справність розеток і зливного бачка?
Думки експертів ринку праці щодо законодавчої ініціативи розходяться:
"Актуально це зафіксувати, щоб люди могли законодавчо обґрунтовано працювати з дому. І кадровикам буде легше, тому що оформлення людини на роботу вдома з передачею дорогої техніки поки що законодавчо не регулюється", – говорить експертка Тетяна Пашкіна.
"Багато гарних слів, але ці слова не підкріплені якимись конкретними нормами. Наприклад, контроль робочого часу при роботі вдома... На власника покладається зобов'язання контролювати робочий час, але не прописано, як це буде виглядати. Це буде стояти камера на робочому місці, або програмне забезпечення, яке буде фіксувати час, який людина проводить в системі?" – не погоджується експерт ринку праці Сергій Марченко.
Він вважає, що вимога укладати трудовий договір про дистанційну або надомну роботу ускладнить життя і працівникам, і роботодавцям. Виникає ще одне питання: якщо в такому документі доведеться прописувати нові умови роботи, чи не захоче роботодавець знизити співробітникові латку? Хоча б тимчасово. Адже законопроєкт цього не забороняє.
"Це домовленість ваша. Якщо людина юридично обізнана, у неї може бути адвокат, можуть бути профспілки, які захищають інтереси людей", – каже Третьякова.
Директор невеликої IT-компанії Дмитро Суслов запевняє: незважаючи на відсутність законів, жодних проблем з дистанційною роботою у нього не виникає. Під час жорсткого карантину на дистанційний формат перейшов весь його штат, деякі співробітники і зараз працюють за межами офісу, тому що це зручно. Причому програму для віддаленої роботи тут розробили для себе самі.
"Це як соціальна мережа всередині компанії. Як месенджер – засіб миттєвих комунікацій для всіх співробітників, плюс відеодзвінки. Щоб ми не попереджали, що будемо дзвонити, а просто набирали один одного. Таким чином ми імітуємо той момент, коли ми просто підходимо один до одного в офісі. Максимально переносимо атмосферу перебування в офісі в онлайн-середовище", – розповідає Суслов.
Зрозуміло, що якщо говорити про всеукраїнський масштаб, то скористатися таким досвідом зможе лише невелика кількість компаній. Головним чином ті, що працюють в сфері комунікацій та інформаційних технологій. Адже на більшості підприємств, особливо у маленьких населених пунктах, роботодавці не зможуть забезпечити підлеглих навіть комп'ютерами, і тим більше не зможуть поліпшити їхні житлові умови.
Тому залишається тільки сподіватися, що тотальний карантин не повториться. Втім, раніше міністр охорони здоров'я Максим Степанов назвав єдину умову, за якої Україна може повернути жорсткий загальнонаціональний карантин. За словами голови МОЗ, поки що планів на новий локдаун в уряду немає.