У Києві протестувальники намагалися прорватися в будівлю Національного банку, вимагали відставки правління НБУ, але, з’ясувалося, більшість навіть не знає, хто його очолює. Експерти також дивуються, що Нацбанк штурмують, тому що хочуть долар по 27 гривень. "Сьогодні" дізнавалися – чи безоплатно мітингують люди, і кому можуть бути вигідні протести.
На кадрах штурму Нацбанку видно, як після багатоденного стояння біля стін НБУ мітингувальники вриваються в хол будівлі. Вимагають звільнення глави регулятора. Претензія – занадто міцна гривня. Хочуть, щоб курс нацвалюти опустили до 27 грн./дол. Мовляв, тоді підприємства, де вони працюють, зможуть отримувати достатню виручку і платити їм зарплати. Але методи мітингувальників багатьох обурили. Зокрема, штурм засудив Олег Ляшко.
"Навіть в період безвладдя після Помаранчевої революції або після Майдану ніхто навіть не думав захоплювати Нацбанк, навпаки, охороняли як зіницю ока, розуміючи наслідки. Стабільність гривні – понад усе, незалежно від політичних потрясінь! Тому ті, хто дав команду штурмувати сьогодні Нацбанк, – найлютіші вороги України, які хочуть набити власні кишені, грабуючи всіх українців", – заявив лідер Радикальної партії Олег Ляшко.
В НБУ говорять: Україна давно відмовилася від ручного регулювання курсу.
"Національний банк не може взяти і встановити курс ще з початку 2015 року. Коли ми перейшли на гнучке курсоутворення. Це фактично означає, що Національний банк вже не встановлює курс. Курс встановлюється в результаті торгових операцій на ринку", – заявляє заступник директора департаменту комунікацій НБУ Олена Сніжко.
"Сьогодні" вирішили поцікавитися у протестувальників про їхні вимоги. Але чіткої відповіді так і не отримали. Більш того – з'ясували, що кожен тут мітингує за своє.
"Щоб тарифи зменшити", – говорить один з учасників протесту. "Для цього до НБУ прийшли", – запитують "Сьогодні". "Ой, дівчино ..." – припиняє розмову чоловік.
Більшість з тих, хто вимагає звільнити голову Нацбанку, навіть не знають, як його звуть.
"Ну, щоб інше керівництво спочало керувати банком", – говорить один з учасників протесту про мету мітингу. "А як звуть керівника Нацбанку, знаєте?", – запитують "Сьогодні". "Ні, ну я знаю – та, що втекла до Англії", – говорить чоловік.
На камеру учасники акції не надто говіркі. Коли ж "Сьогодні" йдуть без мікрофона і представляються теж мітингувальниками, – готові й поговорити. Не соромляться навіть сказати, що на мітингу стоять не безоплатно. Але суми не називають, кажуть, всі отримують різні.
"А ви давно тут стоїте? Я перший день. Не знаю, скільки стояти?", – запитує кореспондент "Сьогодні" у учасниць пікету. "До опів на шосту", – пояснюють жінки.
"А вам скільки пообіцяли? Може, я через вас якось сконтактуйтесь, якщо більше?", – запитує кореспондент. "Так що нам обіцяють ... Он приїхали, бачите, он, в помаранчевих жилетах. Нам, напевно, буде те, що буде. Все – їм", – пояснює учасниця мітингу.
На помаранчевих жилетах – абревіатура Нікопольського заводу феросплавів. Він належить Ігорю Коломойському. Політолог Кирило Сазонов впевнений, мітинг – тиск на владу у справі Привату.
"Очевидно, що за цими мітингами стоїть група Приват, і не дарма Коломойський говорив, що він поверне ПриватБанк собі буквально найближчим часом, і все це на тлі від'їзду місії МВФ", – міркує політолог Кирило Сазонов.
Інвестбанкір Тарас Козак у своїй статті передбачає: Ігор Коломойський в протистоянні з МВФ підвищує ставки. І псевдопротести, як тиск на владу, у державних установ, НБУ і, власне – ПриватБанку, стануть постійним явищем.
Новини "Сьогодні" писали, що ПриватБанк був націоналізований у грудні 2016 року. Коломойський вимагає через суд повернути йому акції банку і називає націоналізацію незаконною.
Президент України Володимир Зеленський при цьому зазначав, що бачить МВФ або інших міжнародних експертів імовірними посередниками в переговорах щодо питання ПриватБанку. На думку глави держави, яку він озвучив на пресмарафоні, експерти мають проаналізувати ситуацію і світові судові кейси, щоб напрацювати відповідне рішення.