В Україні гострий дефіцит металобрухту: чому так сталося і що робити

Металургам в будь-якій країні дуже потрібен металолом як сировина – він дозволяє знизити собівартість продукції. Більш того, для деяких підприємств – це єдиний можливий вид сировини (через технологічних обмежень).

Українські металурги трохи брухту заготовляють самостійно, але основні обсяги закуповують на ринку. Заготівлею брухту всередині країни займаються сотні підприємств різного масштабу. Ринок цей складний, все ще значною мірою непрозорий і з помітними залишками кримінальності.

За великим рахунком, у постачальників брухту є два напрямки збуту: вітчизняні метпідприємства і експорт. Теоретично, українські металурги могли б спожити весь заготовлений лом. Але це не влаштовує заготівельників, бо експортні ціни вище.

Якщо лом йде на виробництво сталі і виробів з неї, країна отримує більше, ніж від простого продажу брухту за кордон

При наявності подібних конфліктів інтересів держава повинна втручатися, встановлюючи економічні та адміністративні механізми регулювання. Причому в цьому випадку мова не йде про те, що держава захищає одних на шкоду іншим просто через любов до когось. Адже з точки зору держави, експорт брухту – це продаж сировини, яка дає країні відносно мало в економічному і соціальному плані. Якщо ж лом йде на виробництво сталі і виробів з неї, то країна отримує значно більше у вигляді ПДВ, зарплат робітників і ін.

Заготівля і експорт металобрухту в Україні, млн т

Джерело: Держстат

В Україні діє експортне мито на брухт чорних металів (10 євро за тонну) і Мінекономрозвитку видає квоти на експорт. З квітами в минулому році обійшлися ліберально, тому експорт брухту різко виріс, а металурги зазнавали труднощів з сировиною, деякі метзаводи часом зовсім зупинялися.

Тим більше, згідно з балансом формування і споживання металобрухту чорних металів на внутрішньому ринку в 2015 р., затвердженого Мінекономрозвитку, заготівельники мали поставити 5,5 млн т, з них 4,25 млн т – для вітчизняних металургів, 1,25 млн т – розмір експортної квоти. Однак було заготовлено 4,1 млн т, з яких 1,2 млн т експортовано. Дефіцит металобрухту для внутрішнього споживання в 2015 р. склав 855 тис. т, або 22% від потреби (що становила 3,92 млн т) – за даними об'єднання "Металургпром".

Дефіцит металобрухту для внутрішнього споживання в 2015 р склав 22% від потреби

Тому закономірно, що металурги просять підвищити мито, стверджуючи, що "навіть при 50 євро лом до Туреччини продавати вигідно". Заготівельники брухту, зрозуміло, проти підвищення, але за скасування квотування.

21 квітня Верховна Рада прийняла законопроект №3868, в якому пропонувалося тимчасово (на три роки) підвищити вивізні мита на брухт чорних металів до 30 євро за тонну і на цей же термін скасувати квотування. Експерти відразу зазначили, що такі новації призведуть до конфлікту з СОТ і ЄС. Цю ж позицію розділив президент, який в травні повернув закон до парламенту, запропонувавши замість трьох років однорічна підвищення вивізного мита і повне скасування квотування експорту замість тимчасової. Розуміючи, що депутати не зможуть подолати вето президента, профільний комітет (з питань промполітики та підприємництва); 2 червня погодився з правками. Однак поки скоригований законопроект на голосування не ставилося.

Ситуацію, що склалася Віктор Галасюк, глава профільного комітету Ради, коментує так: "Це – не компроміс. Це – слабкість економічної політики та економічної дипломатії! Який може бути компроміс між сировинним експортом українського металобрухту на $300 млн в рік і 8-мільярдним експортом металургійної продукції! Між 25% української промисловості та експорту з одного боку, і примарним і необгрунтованим неспокоєм ЄС, куди Україна вивозить металобрухту всього на $4 млн на рік".

Із металобрухту вигідніше виробляти, ніж просто його продавати

Протягом року, коли буде діяти підвищена мито на експорт брухту, комітет ВР спільно з металургами обіцяє виробити механізми подальшої захисту національного виробника і забезпечення українських металургійних заводів стратегічною сировиною.

За оцінкою "Металургпрому", в січні-травні 2016 року в країні заготовлено 1,38 млн т брухту, що на 26% менше, ніж рік тому. Прогноз на весь 2016 р. – 2,9-3,3 млн т.

За даними ДП "Укрпромзовнішекспертиза", ціни на лом чорних металів в травні-початку червня поточного року значно знижувалися внаслідок падіння попиту на світовому ринку, а також судової заборони на вивезення металобрухту з України (його домоглися металурги).

Незважаючи на заборону експорту брухту, в травні його недопоставки на метпідприємства склали 79 тис. т. Тому металурги змушені імпортувати сировину: в травні було завезено 6 тис. т брухту (зі Словаччини та Туреччини) і 18 тис. т гарячобрекетованого заліза (його імпортують в основному з Росії).

Експортні ціни на сталевий товарний металобрухт, FOB порти України, доларів за тонну

Джерело: ukrexport.gov.ua

За підсумками першого півріччя, експорт брухту чорних металів впав на 68,4% порівняно з аналогічним періодом минулого року – до 233,4 тис. т. У грошовому вираженні обсяг експорту знизився на 77,5% – до $40,99 млн. При цьому в січні-червні зріс імпорт металобрухту в натуральному вираженні в 8,8 раз – до 14,12 тис. т. У грошовому вираженні він збільшився на 83,6% – до $3,68 млн.

Одночасно металургійні підприємства України в січні-червні скоротили надходження від експорту чорних металів на 22,1% порівняно з аналогічним періодом минулого року – до $3,34 млрд. Крім того, на 36,5% скоротився експорт металовиробів – до $317,3 млн.