Деякі експерти вважають реформу ЖКГ фікцією. Фото: Сегодня
Вже з 1 січня 2017 року в Україні може не стати єдиних комунальних тарифів навіть на рівні областей. У кожному будинку розмір оплати за отримані послуги буде визначатися на загальних зборах мешканців. Це передбачено Законом №1581-д "Про житлово-комунальні послуги", прийнятим Верховною Радою в першому читанні, пише UBR.
"Зауважень багато, ми їх приймаємо протягом місяця. Але законопроект дуже важливий, він, нарешті, дасть можливість залучити кошти в реконструкцію житлового фонду, а також змусить монополістів надавати якісні послуги", – прокоментував документ один з його співавторів народний депутат Петро Сабашук.
За державою залишається функція регулювання граничних тарифів монополістів (за електрику, тепло, воду тощо), а об'єднанням співвласників багатоквартирних будинків (ОСББ) і іншим компаніям, що керують, надається право контролювати якість послуги.
Наприклад, гаряча вода. Згідно з нормативами, прописаним постановою Кабміну, її температура повинна бути від 50 до 75 градусів. Якщо градус падає до 45-49, то споживачі мають право на знижку плати на 10% на весь час температурного відхилення, якщо до 40-44 градусів – знижка в 30%, якщо вода холодніше 40 – послуга не оплачується взагалі. Але домогтися поодинці скасування оплати або коригування оплати дуже складно.
Парламентарії сподіваються, що компаніям, які керують, буде легше розмовляти з монополістами після прийняття нового закону. "Тепломірів, що вимірює температуру гарячої води, яка подається, коштує 10-15 тис.грн. Встановлювати таке обладнання в кожній квартирі накладно, а на рівні будинку ця інвестиція дуже швидко окупається, економія складе від 5 до 7%", – наводить приклад Сабашук.
Ще в законопроекті прописано поняття "питна вода", і тепер до дому її водоканали повинні постачати згідно з відповідними стандартами. "Якщо вода іржава, припустімо, компанія, яка керує, має право вимагати поставити фільтри на вході в будинок, або зменшити вартість виплат монополісту на ціну необхідного обладнання", – пояснив Петро Сабашук.
Фікція чи допомога?
Що стосується самих тарифів, які будуть платити власники житла за отримані послуги, то їх розмір буде встановлюватися на загальних зборах мешканців, держава не виставляє жодних обмежень на їх розмір.
"Таким чином і будуть акумулюватися кошти на модернізацію житлового фонду. На загальних зборах буде прийматися, наприклад, рішення встановити регулятор тепла, а тариф на опалення залишити на попередньому рівні, а різницю збирати, щоб потім утеплити стіни", – навів приклад Сабашук .
Ще одна нова вимога – страхування відповідальності керуючих. "Інституту керуючих у нас ще немає, він тільки створюється. Логічно, що функцію контролю держава віддає ринку, а саме страховикам. У разі некомпетентності або шахрайства керуючого саме страхові компанії будуть компенсувати жителям збиток, нанесений діями цієї особи", – уточнила аналітик Союзу міст України Ярослава Рябушук.
Втім, деякі експерти вважають цей законопроект фікцією.
"Ніяких реформ в ЖКГ немає з 30-х років. Ось і зараз не розділяються житлові та комунальні послуги. Адже якщо житлові можуть надавати незалежні фахівці, то комунальні були і залишаться монопольними!", – підкреслив глава Житлового союзу України Олександр Скубченко.
На його думку, законопроект тільки підсилює монополізм навіть там, де його можна було б уникнути. Оскільки в Україні тільки 10-12% житла управляється ОСББ та іншими недержавними організаціями, ймовірність, що до літа громадяни захочуть і встигнуть організуватися, дуже мала. Як наслідок – керуючі компанії будуть вибиратися місцевими органами влади на конкурсах.
"Ми всі знаємо, як прописуються умови на конкурси. Найімовірніший сценарій – залишаться ті ж ЖЕКи, але з правом невмотивовано підвищувати тарифи, під програми, чия ефективність насправді надумана. Ті ж обшивки стін хрущовок пінопластом", – підсумував Скубченко.