У Раді надумали змінити правила е-декларування. Фото: dt.ua
Система електронного декларування майна чиновників заробила в Україні місяць тому – 1 вересня. До 30 жовтня у 30 000 українських чиновників, які підпадають під його дію, повинні відзвітувати про доходи, нерухомість, автомобілі та інше майно, яким володіють вони і члени їх сімей.
Частина народних депутатів пропонують зміни до чинного законодавства про електронне декларування. У парламенті зареєстровано три відповідні законопроекти. Документи зареєстрували Тетяна Донець ("Народний фронт"), а також депутати Мустафа Найєм і Ігор Гринів (обидва – Блок Петра Порошенка).
Кожен з проектів уже розкритикували і народні депутати, і громадські активісти. Вони побоюються, що зміна закону викличе невдоволення західних партнерів, адже впровадження електронного декларування – одне із зобов'язань, які повинна виконати Україна для отримання безвізового режиму з ЄС.
Про те, що правила декларування майна чиновників потрібно міняти, депутати заговорили ще до старту системи електронного декларування. Деякі нардепи побоювалися, що зайва відкритість інформації про майно чиновників позначиться на криміногенній ситуації в країні і спровокує крадіжки і грабежі тих, хто перебуває на службі у держави, і чиє майно і доходи стануть відомі кожному.
Першою 5 вересня свої поправки зареєструвала народний депутат від фракції "Народний фронт" Тетяна Донець. Документ передбачає такі зміни:
- дані про майно і доходи чиновників автоматично завантажуються в систему е-декларування з відповідних державних реєстрів;
- виключення декларації чиновників з відкритого доступу;
- інформацію про співвласників майна чиновники надають тільки на письмову вимогу Національного агентства протидії корупції (НАПКА).
На думку Донець, в Україні діє дуже жорстке законодавство про е-декларуванню. "Експерти Світового банку відзначають що тільки 43% (з 137 країн, де діє антикорупційне законодавство – ред.) надають громадськості відкритий доступ до фінансової інформації чиновників", – сказано в пояснювальній записці до законопроекту Донець.
На думку народної обраниці, запропоновані поправки допоможуть збалансувати українське законодавство в частині повноважень НАПК.
Пропозиція підправити правила е-декларування викликала критику європейських чиновників. "Ми дуже стурбовані спробами через Верховну Раду розмити ту ідею, яка лежить в основі цієї системи", – заявив єврокомісар з питань політики сусідства розширення ЄС Томас Хан.
Тим часом 22 вересня своє проект зареєструвала група народних депутатів з різних фракцій на чолі з депутатом від БПП Мустафою Найємом. Документ, зокрема, передбачає:
- надання НАПК права звертатися до суду з вимогою відшкодування збитків державі від чиновників, звинувачених в корупції;
- в декларації про доходи чиновники повинні вказувати тільки тих родичів, з якими проживали разом не менше 183 днів у році;
- вилучити з відкритого доступу дані про грошові кошти чиновників.
Законопроект розкритикували колеги Найєма сесійною залою, зокрема, глава комітету з питань запобігання корупції Єгор Соболєв ("Самопоміч"). Його, серед іншого, обурила норма про те, що в деклараціях чиновники повинні вказуватися тільки родичі, з якими декларант прожив разом не менше 183 днів у році.
"Це відверте шахрайство, яке ставить нездійсненну вимогу перед детективами НАБУ, які повинні доводити факти незаконного збагачення сімей клептократів, де дуже часто все "переписують" на дружин. ... зможуть легко сказати: "А я в минулому році прожив зі своєю дівчиною 182 дні. Був у відрядженнях або жив у батьків. І тепер спробуйте довести зворотне", – обурився Соболєв.
Після бурхливої Facebook-дискусії з Соболєвим та іншими критиками проекту, Найєм заявив, що відкличе його з парламенту. "Коли істерика пройде і настане протверезіння, я доповню свій законопроект і внесу його знову, після консультацій з усіма опонентами, яким окреме дякую", – написав Найєм.
29 вересня в Раді з'явилися пропозиції про зміну закону про протидію корупції, автором яких є глава парламентської фракції БПП Ігор Гринів. Документ пропонує вилучити з публічного доступу наступну інформацію:
- характеристики майна, датою набрання ним у власність, володіння або користування, вартість майна на дату його придбання у власність, володіння або користування;
- в разі, якщо рухоме майно перебуває у спільній власності,
- дані про всіх співвласників такого майна;
- відомості про вартість і розмір подарунків;
- наявні грошові активи, в тому числі готівкові кошти, кошти, розміщені на банківських рахунках, вклади до кредитних спілок та інших небанківських фінансових установ, кошти, позичені третім особам, а також активи в дорогоцінних (банківських) металах.
Причина приховування всієї вищеназваної інформації Гриніва пояснюється можливим зростанням злочинності.
У той же час глава Фонду протидії корупції Віталій Шабунін вважає, що коригування законодавства про е-декларуванні може перешкодити надання Україні безвізового режиму.
"Запуск системи електронного декларування – одна з вимог ЄС. Якщо депутати змінять чинний закон – тим самим напередодні розгляду в ЄС питання по безвізу, вони дадуть привід європейцям відмовити нам у цьому", – вважає Шабунін.
Він також зазначає, що запуск е-декларування було однією з вимог для надання Україні третього траншу МВФ і 1 млрд кредитних гарантій США, які нещодавно надійшли на рахунки Нацбанку. "Зміна закону відразу після того, як ми отримали ці гроші – це плювок української влади на адресу МВФ і США", – вважає Шабунін.