Бізнесу доводиться судитися за свої гроші. фото torange.ru / Фото: Анастасія Іскрицька
Масовий банкопаду в Україні створив нові проблеми для малого та середнього бізнесу, хоча нинішні економічні умови і без того не можна назвати дуже вдалими для розвитку своєї справи. Підприємці скаржаться: гроші, "застряглі" в банку з тимчасовою адміністрацією, практично неможливо повернути, а відповідно – використовувати для розвитку бізнесу або навіть покриття боргів. За оцінками експертів, в банках зависли близько 400 млрд грн, що належать бізнесу. Повернути ж їх можна тільки через суд.
ОБКЛАЛИ. "У мене на рахунку в одному з проблемних банків числиться близько 400 тис. грн. З цих коштів 85 тис. грн я повинен був заплатити в бюджет як єдиний податок, ще за четвертий квартал 2014-го. Але гроші повернути не можу, оскільки в банку працює тимчасова адміністрація. Я направив цю суму до податкової, як платіжне доручення, але сам банк її не провела! І як тепер вирішити проблему – невідомо. Напевно тільки через суд", – розповів нам столичний підприємець Володимир Богонюк, що займається металопрокатом і складанням меблів.
За його словами, існує ризик, що податкова ще й штрафні санкції на податковий борг може нарахувати. Тому підприємець консультується з юристами, пише офіційні запити в проблемний банк, Нацбанк і податкову. За його словами, вже отримуючи консультації, він з'ясував, що з подібною проблемою стикаються десятки підприємців по всій країні.
"Зараз, щоб якось далі працювати, відкрив рахунки в одному з банків з європейським капіталом. Але прикро, що немає допомоги, навіть консультаційної! Потрібна якась громадська платформа, яка б роз'яснювала бізнесу їх права, обов'язки і постійно змінювані законодавчі норми. Адже всім нам доводиться самостійно розбиратися", – говорить Богонюк.
ЩО РОБИТИ. Експерти вважають, що захистити свої права підприємці можуть, якщо чітко продумають антикризову стратегію. "Проблема із засобами, замороженими в проблемних банках, стає масовою. У людей пропадають всі оборотні кошти – доводиться закривати бізнес, звільняти людей. І при цьому за це ніхто не несе відповідальності! Тому якщо хтось із підприємців опиняється в ситуації, коли їхні кошти лежать в проблемному банку, бажано виплачувати зарплату співробітникам, а також направляти їм як матеріальну допомогу, оформляючи їх як платіжні доручення цього ж банку. Тоді ці гроші будуть вважатися вкладами фізосіб, а їх повернення (у сумі до 200 тис. грн) здійснюватиме Фонд гарантування вкладів. Таким чином малий і середній бізнес зможе зберегти колектив, навіть якщо зменшить оберти з розвитку", – пояснює юрист Ростислав Кравець. Крім того, експерт радить спрямовувати кошти на погашення податків: "Зовсім недавно податкова дала роз'яснення: якщо є підтвердження, що гроші були відправлені на податки, але не були перераховані з вини банку, то за подібні дії несе відповідальність банк, а не підприємець". Також юрист вважає, що з метою мінімізації ризиків бізнесу варто відкривати рахунки для роботи в державних банках або фінустановах з іноземним капіталом.
У свою чергу керівник секретаріату Ради підприємців при Кабінеті міністрів Андрій Забловський впевнений: такі проблеми краще вирішувати через суд.
"По проблемним банкам є інформація, правда, неперевірена, що там зависли кошти українських підприємців на суму в 400 млрд грн! Якщо враховувати такі обсяги проблеми, бажано, щоб бізнес вирішував усі питання з проблемними банками через суд, є ж чергу кредиторів. Можна звертатися з позовом на повернення коштів, які належать по праву, плюс включити сюди відшкодування, наприклад суми штрафу, яку податкова нарахувала. Але ж податок був не сплачено з вини неплатоспроможного банку, а не з вини підприємця", – уточнює Забловський. За його словами, також можна звернутися за допомогою в компанії, які "спеціалізуються на вибиванні боргів з банків".
За словами експертів, зараз в законодавчому полі немає чітких механізмів щодо компенсації втрат бізнесу. "Є норма, згідно з якою з 1 січня 2017-го фізособи-підприємці зможуть отримувати депозитні кошти з Фонду гарантування вкладів у розмірі до 200 тис. грн. Але навряд чи зможе бізнес дочекатися цих коштів – їм же потрібно працювати зараз, а не через два роки", – зазначає Ростислав Кравець.