Фото: прес-центр НБУ
23 липня в ході робочого візиту до Великої Британії в.о. міністра фінансів України Оксана Маркарова підписала Багатосторонню конвенцію про виконання заходів, які стосуються угод про оподаткування для протидії розмивання бази оподаткування та виведення прибутку – т.зв. Багатостороння конвенція MLI (Multilateral Instrument).
Багатостороння конвенція MLI – це угода, приєднавшись до якого, країна отримує можливість одночасного внесення змін в усі або деякі діючі Конвенції про уникнення подвійного оподаткування.
Раніше в Мінфіні попередили, що Євросоюз може внести Україну в список країн, які ЄС вважає офшорами, якщо Київ до кінця року не ратифікує угоду MLI. Після підписання угода має бути ратифікована українським парламентом.
Ця угода є частиною Плану дій BEPS (Base erosion and Profit Shifting) з протидії розмивання бази оподаткування та виведення прибутку з-під оподаткування.
Які можливості угода відкриває перед Україною і як вона допоможе у боротьбі з ухиленням від сплати податків та іншими фінансовими злочинами – пояснили в прес-службі Мінфіну України.
Навіщо країни виконують План дій BEPS? За розрахунками Організації економічного співробітництва і розвитку (ОЕСР), бюджети країн світу щорічно втрачають від 100 до 240 млрд доларів від розмивання податкової бази і виведення прибутків компаній з-під оподаткування за кордон.
"Причина -"чорні діри" в міжнародній системі оподаткування, що дозволяють значно знижувати ефективну ставку податку або оподатковувати прибуток не в тій країні, де мала місце економічна активність. Щоб протидіяти цій проблемі, в 2015 році країни-члени ОЕСР розробили План дій BEPS – міжнародні правила щодо оподаткування", – пояснили в Мінфіні.
План дій BEPS включає в себе 15 кроків , які покривають різні сфери протидії т.зв. "Агресивного податкового планування", спрямованого на ухилення від сплати податків. Зараз до цього Плану приєдналися вже 116 країн, які забезпечують понад 93% світового ВВП.
Чи потрібен план дій BEPS Україні? За даними НБУ, більше третини від усіх прямих іноземних інвестицій (ПІІ), що надійшли в Україну станом на кінець 2017 року, походить з країн з низьким рівнем оподаткування.
При цьому майже 100% ПІІ з України спрямовані в так звані низькоподаткові юрисдикції (Кіпр, Британські Віргінські острови, Гернсі).
"Таким чином, Україна втрачає надходження до бюджету. Тому 1 січня 2017 Україна приєдналася до Плану дій BEPS з боротьби з ухиленням від оподаткування", – відзначили в Мінфіні.
Після приєднання до Плану дій BEPS, Україна взяла на себе зобов'язання виконати мінімальний стандарт Плану, що включає чотири етапи:
- вдосконалення заходів боротьби з податковими зловживаннями;
- недопущення зловживання пільгами, передбаченими двосторонніми угодами;
- рекомендації про документації з трансфертного ціноутворення та розкритті інформації по країнах;
- вдосконалення процедури взаємного узгодження шляхом вирішення спорів.
Що таке конвенція MLI і навіщо вона потрібна? Разом з тим, перегляд конвенцій по кожній країні окремо, подальше підписання протоколів і їх ратифікація в парламенті є дуже складним і тривалим процесом, який може розтягнутися на багато років.
Саме з метою, для того, щоб була можливість більш оперативного перегляду міжнародних конвенцій, і був розроблений 15-й крок Плану дій BEPS – Багатостороння конвенція MLI.
"Підписавши і ратифікувавши парламентом Конвенцію MLI, Україна отримує можливість одночасного внесення змін в усі або деякі діючі Конвенції про уникнення подвійного оподаткування", – пояснили в Мінфіні.
Угода MLI дозволить Україні зменшити переміщення українського капіталу в юрисдикції з низьким рівнем оподаткування з метою мінімізації податкових зобов'язань. Це, в свою чергу, сприятиме збільшенню доходів бюджету.
"Крім того, угода MLI забезпечить більш прозоре податкове середовище, що призведе до поліпшення інвестиційного клімату, зростання економіки і стимулювання міжнародної торгівлі", – додали в міністерстві.
Коли угода MLI запрацює в Україні? Зараз Багатостороння конвенція ще не вступила в силу по відношенню до України. Потрібен час для її ратифікації і передачі документів про ратифікацію на зберігання ОЕСР. Також угода запрацює не раніше, ніж через три місяці після дати подання документів про ратифікацію.