/ Фото: Анатолiй Бойко, Сьогодні
В Україні почали вводити автоматичну фіксацію порушень правил дорожнього руху (ПДР). Перші системи встановлять в Києві, до кінця 2019 року відеокамери будуть працювати в тестовому режимі, порушників будуть лише попереджати "листами щастя" (так водії іронічно називають повідомлення про штрафи, що прийшли поштою), а з 1 січня 2020 року збираються штрафувати. Подробиці з'ясував сайт "Сьогодні".
Як це працює
Нагадаємо, раніше в Нацполіціі заявляли, що автоматична фіксація порушень ПДР може бути введена вже на початку 2019 року. Але поки не складається. За інформацією прес-служби KyivSmartCity, закуплено 20 систем вартістю 1 млн грн за одиницю, з них п'ять змонтовано, а одна навіть сертифікована, інші знаходяться в роботі. Як роз'яснив гендиректор КП "Інформатика" Микола Пихтін, кожна система складається з радара-детектора, відеокамери, здатної розпізнавати номер автомобіля, і електронного блоку обробки даних.
Якщо водій автомобіля перевищує швидкість, проїжджає на заборонений сигнал світлофора, їде по смузі громадського транспорту, паркується там, де заборонено, це фіксує детектор, камера робить знімок, інформація обробляється і надходить на сервер патрульної поліції. Далі по базі зареєстрованих в Україні автомобілів автоматично визначається власник, його адреса проживання і формується квитанція. Поліцейським залишається її роздрукувати, вкласти в конверт, написати адресу і відправити порушника для оплати штрафу.
Де хочуть поставити камери
Як повідомило нам джерело в головному управлінні Нацполіціі Києва, орієнтовно нові системи автофіксації порушень з розпізнаванням номерів можуть бути встановлені на таких вулицях столиці:
- Столичне шосе (перед поворотом на вул. Заболотного);
- Європейська площа (кілька камер, що забезпечують круговий огляд);
- Кут Хрещатика та Прорізної (в сторону Хрещатика);
- Бульвар Дружби Народів (з'їзд з моста Патона);
- Перетин Нижнього Валу, Глибочицької та Вознесенського узвозу (дві камери);
- Перетин Нижнього Валу та Ярославського провулка;
- Львівська площа, перетин вул. Січових стрільців, Б.-Житомирської, Стрітенської, Бульварно-Кудрявської (кілька камер);
- Перетин вул. Січових стрільців та Вознесенського узвозу (навпроти Будинку художника);
- Перетин вул. Січових стрільців і Глибочицької (біля кінотеатру "Київська Русь");
- Перетин вул. Січових стрільців і Глєбова (біля кінотеатру "Київська Русь".
Місця установки інших камер поки не визначені, можуть бути зміни і в згаданому переліку.
Після налагодження системи, отримання сертифікатів, складання звітів щодо її придатності інформацію передадуть в Кабмін для ухвалення постанови про запуск системи в роботу. Тільки після цього "листи щастя" стануть законними. Всього в Нацполіціі оцінюють потребу в системах автофіксації порушень в 2000 шт. тільки для установки їх в найбільш аварійно-небезпечних місцях на дорогах України. Тобто лише на першому етапі систем знадобиться в 100 разів більше, ніж закупили.
Що говорить закон
В Україні ще в 2015 році ввели зміни до Кодексу про адміністративні порушення, що передбачають накладення штрафів в автоматичному режимі за порушення ПДР. Також змінили підзаконні акти, що визначають порядок сертифікації автоматичних систем фіксації порушень ПДР. При цьому кожен водій отримає 150 балів на рік, які поступово будуть зніматися автоматично після фіксації відеокамерою порушень ПДР.
Так, перевищення швидкості більш ніж на 20 км/год "коштує" 20 балів. Проїзд на жовте або червоне світло, парковка на зупинці громадського транспорту, розмова по мобільному телефону в русі без пристрою "Hands free" – по 30 балів, парковка на смузі громадського транспорту, перетин ж/д переїзду на червоне світло, перевищення швидкості більш ніж на 50 км/год – за 50 балів. Коли бали закінчаться, водієві доведеться платити штраф.
Експерти: тільки сертифікація відніме до року
Фахівці з питань організації дорожнього руху підтримують введення автофіксації, але кажуть, що часу для цього буде потрібно набагато більше, ніж час, що залишився до кінця цього року.
За словами експерта з питань законодавчого забезпечення безпеки дорожнього руху Володимира Караваєва, крім сертифікації самих систем, потрібно буде отримати і сертифікат про те, що інформація в них захищена від несанкціонованого доступу.
"До цього питання навіть не наблизилися, можливо, впораються до січня, але 2021 року, – сказав нам Караваєв. – Потрібно вирішити і низку дрібних технічних проблем: наприклад, хто буде підводити кабелі для електроживлення систем, хто оплатить електроенергію, послуги "Укрпошти" з пересилання листів, краще рекомендованих з повідомленням про вручення, нарешті, скільки потрібно буде співробітників поліції, які будуть оформляти ці листи".
А якщо за кермом був не власник автомобіля?
Ще один важливий момент – юридична чистота штрафів за порушення ПДР. Караваєв звернув увагу, що закон покладає відповідальність на власника транспортного засобу незалежно від того, хто був за кермом у момент порушення. Тому що встановлювані у нас камери фотографують тільки номер машини, а не особуу водія (такі камери стоять дешевше. – Авт.).
Як пояснив Караваєв, коли закон приймали, то посилалися на рішення Європейського суду з прав людини про те, що власник автомобіля, який передав його іншій людині, несе відповідальність за можливі наслідки своїх дій.
"Але в згаданому рішенні Євросуду розглядався позов громадянина Нідерландів, і там є посилання про те, що воно ґрунтується на законодавстві Нідерландів, де передбачена солідарна відповідальність, – уточнив Караваєв. – У Польщі власник автомобіля-порушника, якщо він не був за кермом, зобов'язаний повідомити про це, вказавши, хто, як не він, керував транспортом. Якщо власник цього не зробив, його штрафують, але не за порушення правил дорожнього руху, а за "недонесення". У нашому законодавстві такі норми відсутні. Тому, коли автофіксація порушень запрацює навіть тільки в Києві, очікую лавину позовів від порушників, і ці позови будуть задоволені судами".
У цьому впевнений і адвокат Вадим Володарський, який спеціалізується на захисті прав водіїв. Володарський послався на два діючих рішення Конституційного суду України: від 22 грудня 2010 року і від 26 травня 2015 року.
"У 2010 році КСУ вирішив, що для притягнення до відповідальності, в тому числі адміністративної, вчинення конкретного протиправного діяння необхідно прив'язати до конкретної особи, – нагадав Володарський. – У 2015 році КСУ вказав, що складання постанови про штраф безпосередньо на дорозі, коли водій не має часу для звернення за правовою допомогою – це порушення його прав. При автофіксації немає ні протоколів, ні інших документів, де водій може висловити свою думку про те, що він, припустимо, не згоден з порушенням".
Ефективність може виявитися низькою
Як бачимо, незважаючи на оптимізм прихильників автофіксації порушень ПДР, питань як і раніше більше, ніж відповідей, хоча минуло чотири роки з моменту прийняття відповідного закону. Більш того, експерти сумніваються, що автофіксація виявиться ефективною для профілактики порушень. Адже водії швидко запам'ятають, де розташовані камери і будуть дотримуватися в цих місцях ПДР, а там, де камер немає, "надолужать згаяне". Тобто мільярди гривень виявляться витраченими даремно.
Тому набагато більше користі для безпеки руху можуть принести мобільні поліцейські патрулі, оснащені приладами "Трукам", які вже відповідають законодавству і застосовуються з жовтня 2018 року.
Як повідомив заступник голови патрульної поліції України Олексій Білошицький, "Трукамів" з 20 листопада стало більше. Їх тепер 115 (було менше 100), а порушників виявляють вже на 186 ділянках доріг (було 129), перш за все фіксують перевищення швидкості. За даними Нацполіціі, за 12 місяців за допомогою "Трукамів" покарали 350 тис. водіїв. Нагадаємо, мінімальний штраф – 255 грн, тобто держбюджет поповнився на суму майже 90 млн грн.
А чи знаєте ви, який вид порушень натепер найпопулярніший у Києві? Про це дивіться в сюжеті: