Рахунки. Суми величезні, а грошей у населення мізер. Держава спішно шукає вихід із ситуації / Фото: Олександр Яремчук
За вікном – початок літа, але фахівці в області житлокомгосподарства вже зараз побоюються, що на українців чекає складна зима. Причини: в бюджеті не вистачає грошей на відшкодування послуг постачальників електроенергії, тепла, газу, прибиральників сміття.
По-простому – переважна більшість населення, в тому числі ті, хто отримує субсидії, оплатили свою частину за виставленими рахунками, а ось держава поки що свою частину затримує. Більш того, як з'ясувалося, в казні не вистачає грошей, щоб виконати взяті зобов'язання. Поки що за підсумками опалювального сезону вже використано на субсидії близько 35 млрд грн із закладених в держбюджеті 47,1 млрд. У деяких регіонах, де найнижчі заробітки і, відповідно, велике число субсидіантів (насамперед це центральні та західні області), вже обрані річні квоти з субсидій.
За оцінками експертів, потрібно ще 30 млрд грн "живих" грошей, інакше комунальникам неможливо буде підготуватися до нового опалювального сезону: випробувати і відремонтувати при необхідності теплотраси, утеплити будинки, нарешті, є банальна щоденна проблема з невивезенням сміття. Очевидно, що криза неплатежів б'є по всіх: бідні верстви населення без допомоги держави не можуть платити за рахунками, комунальникам не вистачає коштів, щоб розплатитися з постачальниками енергоресурсів, у виробників накопичуються борги перед енергоринком і зривається виконання інвестпрограм з модернізації. Зміни до держбюджету треба внести до кінця нинішньої сесії ВР, тобто до 15 липня – часу залишилося мало. Ігнорування проблеми призведе до фінансового колапсу і деградації енергосистеми.
ВЛАДА. Поки що зміни затверджені на рівні Кабміну, але грошей чиновники готуються дати лише половину від необхідного. Минулої п'ятниці прем'єр Володимир Гройсман пообіцяв додати 15 млрд грн за рахунок додаткових доходів бюджету:
"Ми вже розуміємо цифру і хочу запевнити, що уряд цього місяця проситиме підтримки парламенту, внесе пропозиції щодо перерозподілу 15 млрд грн на пільги з субсидій для підприємств ТКЕ і всіх інших, які надають комунальні послуги".
Чому тепер доводиться латати діри, чиновники відповідають ухильно, мовляв, технічні проблеми, неможливо точно розрахувати, скільки буде субсидіантів і яка сума грошей буде потрібна на субсидії. Постачальники компослуг вже б'ють на сполох: так, наприклад, енергопостачальна компанія "Київенерго" закликала уряд погасити перед компанією заборгованість з пільг та субсидій в обсязі понад 1 млрд грн для нормального теплопостачання столиці. "Київводоканалу" з держбюджету винні за січень – квітень майже 80 млрд грн. За даними Асоціації міст України (АМУ), не краща ситуація і в інших населених пунктах.
"Ми порушили питання ще у квітні, зараз досягнута домовленість про виділення 15 млрд грн "живих грошей" ОСББ і підприємствам ТКЕ, голосування в Раді заплановано на 22 червня. Це частково вирішить проблему, але потрібно ще приблизно стільки ж", – розповів нам виконавчий директор АМУ Олександр Слобожан. Віце-прем'єр Геннадій Зубко назвав ще більшу суму: потрібно буде не 62 млрд грн (47+15), а 75 млрд грн, якщо не профінансують держпрограми з енергоефективності.
ЕКСПЕРТИ. Фахівці в області компослуг і економісти також визнають складність проблеми з погашенням боргів за субсидіями і побоюються, що з нового опалювального сезону чиновники спробують розв'язати цю проблему за рахунок населення.
"Додаткових 15 млрд грн може вистачити на субсидії тому, що їх одержувачів стане менше, – роз'яснив президент Украналітцентру Олександр Охріменко. – Після підвищення мінзарплати з 1 січня вдвічі, до 3200 грн, без субсидій на "комуналку" залишиться 1,5-2 млн родин (приблизно 20-25% отримували), а у решти держдопомога з цієї причини істотно зменшиться. Але цього мало, потрібно додатково хоча б 20 млрд грн". Екс-міністр ЖКГ, голова Спілки власників житла України Олексій Кучеренко вважає, що чиновники загнали себе в глухий кут, підвищивши два роки тому ціни на газ власного видобутку для населення і ТКЕ до європейських, нібито на вимогу МВФ. Хоча МВФ говорив про ринкові ціни, тобто газ не повинен продаватися дешевше собівартості, а газ українського видобутку коштує приблизно вп'ятеро дешевше, ніж за нього платить населення і ТКЕ. "Звідси і високі необґрунтовані тарифи, і нестача грошей в казні на субсидії. Ситуація складається жорстка: вже почалися відключення, у багатьох містах, в тому числі в Києві, люди сидять без гарячої води через те, що ТЕЦ і котельні за несплату відключено від газу. Страждають і ОСББ, які сплатили за своїх пільговиків з грошей всіх членів-власників і марно очікують, коли влада їм погасить борги", – підсумував Кучеренко.