Фото з архіву "Сьогодні"
Державний борг не повинен перевищувати 60% ВВП країни. Такий рівень вважають безпечним. Його намагаються дотримуватися в країнах-членах ЄС, і для України, як кандидата на вступ, це так само орієнтир. Зараз рівень боргу – на безпечному рівні.
Але і це не межа. У Мінфіні розраховують до кінця 2020 року досягти позначки 49%. Чи можливо це, з огляду на те, що попереду країну чекають пікові виплати за боргами, "Сьогодні" розпитали у експертів.
Щоб визначити, чи вдасться Україні домогтися рівня держборгу в 49%, ВВП потрібно розібратися в значеннях змінних.
"Коли ми вважаємо співвідношення ВВП до боргу, ми беремо номінальний ВВП. Якщо курс долара залишиться незмінним, а номінальний ВВП зросте, при цьому ви ще й погасили заборгованість, то теоретично ми можемо вийти на ті відсотки", – пояснив економіст Борис Кушнірук .
А номінальний ВВП, як відомо, зростає при збільшенні реального обсягу виробництва і при зростанні цін.
Фінансовий експерт Тарас Козак акцентує увагу на тому, що йдеться про державний і гарантований державою борг.
"Гарантований державний борг включає борг НБУ перед МВФ. НБУ має золотовалютні резерви і ці гроші – там. Мінфін не повинен віддавати ці гроші, він просто їх формально гарантує. Якщо виключити гарантований борг, ми вже матимемо 52% ", – сказав Козак.
На думку Кушнірука, зменшити це співвідношення держборгу і ВВП наразі навряд чи вдасться через можливий вплив світової фінансової кризи і падіння курсу гривні.
"Нас чекають дуже складні 2-3 роки. Це пов'язано не тільки з зовнішніми боргами, а й з майбутньою новою хвилею фінансової кризи. Якщо це станеться, то впадуть ціни на сировину – це вдарить і по експорту металів, і по поставках агропродукції. Відповідно, ми не втримаємо ні обсяги економіки, ні експортну виручку. Розпочнеться тиск на курс нацвалюти і ми не те що до 49%, ми в межах 60% не утримаємося. У нас значна частина боргу в інвалюті, тому як тільки впаде курс, відповідно співвідношення боргу до ВВП стрімко погіршиться", – пояснив він.
Щоб зберегти стабільність в разі описаного негативного сценарію, уряд повинен проводити максимально консервативну, тобто економну бюджетну політику, вважає Кушнірук.
А Козак переконаний: знизити борг до 49% ВВП можна, якщо ВВП в валюті зростатиме швидше, ніж сам борг.
"Прогнозована інфляція на 2019 рік становить близько 7%. Зростання економіки очікується на рівні 2,5%. Загалом на близько 10% зросте ВВП. Чим вище зростання ВВП, тим менше цей відсоток. Зростання ВВП допоможе знизити відносний розмір боргу", – підрахував Козак.
Однак, каже Козак, співвідношення держборгу і ВВП не дуже показово. За словами експерта, також потрібно звернути увагу на вартість запозичення для України, вважає експерт. Адже через низький кредитний рейтинг країна змушена залучати дорогі кредити.
Дешевші позики, як відомо, дає Міжнародний валютний фонд (МВФ). Тому країні важливо знаходитися в програмі МВФ і проводити реформи, підкреслює аналітик. Однак у фінансовому холдингу JPMorgan Chase вже сумніваються, що Україна отримає транш від МВФ 2019 року.
Загалом же в уряді і Національному банку вважають, що впоратися з піковими виплатами за держборгом України допоможуть нові – дешевші – кредити. Зокрема, і два транші від МВФ. Перший транш за програмою stand-by Україна отримала в грудні-2018.