Україна вирішила сперечатися з РФ через СОТ. Фото з архіву "Сегодня"
Завтра може початися перший етап розгляду між Україною і Росією в рамках Світової організації торгівлі.
Ще 21 жовтня поточного року Україна подала до СОТ запит на проведення консультацій з РФ щодо обмеження імпорту українських товарів для залізниці. 12 листопада російська сторона запропонувала призначити дату консультацій на 17 листопада.
Суть суперечки і позиції сторін
У Мінекономіки України відзначають, що, починаючи з березня 2014 року, РФ без достатніх обґрунтувань почала широке застосування заборон щодо імпорту товарів для залізниці (вагонів і рухомого складу, стрілочних переводів, інших комплектуючих).
Такі обмеження стосуються українських виробників: ВАТ "Крюківський вагонобудівний завод", ВАТ "Дніпропетровський стрілочний завод", ВАТ "Азовзагальмаш", ДП "Харківський машинобудівний завод "ФЕД".
Як зазначає українська сторона, РФ ввела наступні обмежувальні заходи:
- призупинила дії виданих раніше сертифікатів відповідності;
- відмовляє визнавати сертифікати, отримані належним чином в сертифікованих лабораторіях Білорусі та Казахстану;
- обмежує видачу компетентними органами РФ нових сертифікатів українським виробникам.
Як відомо, істотні торговельні обмеження Росія почала вводити з середини 2013 року. Ембарго на ввезення вагонів з України РФ прийняла у вересні 2013 року шляхом скасування дії сертифіката на вантажні вагони Крюківського вагонобудівного заводу. Приводом для цього стала аварія вантажного потягу біля Приволжжя в серпні 2013 року через злам бічної рами вагона українського виробництва. Потім обмеження поширилися і на продукцію решти підприємств.
Такі дії РФ, як відзначають в Мінекономіки України, призвели до значного зниження експорту товарної групи №86 (залізничні локомотиви або моторні вагони трамвая, рухомий склад та їх частини; шляхове обладнання та пристрої для залізниць або трамвайних колій та їх частини; механічне (включаючи електромеханічне) сигналізаційне обладнання всіх видів).
Так, в 2013 році експорт товарів групи №86 у РФ склав 1,7 млрд дол. (11,8% експорту в Росію), в 2014 році – 600 млн дол. (6,1%), а за 7 місяців 2015 році – лише 51 млн дол. США (2,2%).
За умови збереження тенденції річний обсяг може скласти близько 100 млн дол. США, відзначають в Мінекономіки України.
Таким чином, збитки несуть як самі підприємства, так і бюджет України, який недоотримує доходи з експортного мита.
Перший заступник міністра економічного розвитку РФ Олексій Лихачов, у свою чергу, заявив, що дії російських регуляторів, які проводять ліцензування і вагонів, і стрілочних переводів, виправдані.
Перспективи вирішення суперечки
Процедура розгляду спорів у рамках СОТ – досить тривалий процес. І починається він з проведення консультацій. Сторони повинні приступити до консультацій в 30-денний термін з дати отримання запиту на проведення консультацій. Їх загальна тривалість не повинна перевищувати 60 днів.
У разі, якщо протягом консультацій сторонам так і не вдалося прийти до узгодженого рішення, то вони запитують про створення групи експертів (експертне журі) і починається тривалий розгляд.
На думку експертів, Україна і РФ навряд чи зможуть дійти згоди на етапі консультацій. "Вирішити це питання швидко буде складно. Занадто багато політики", – сказав Сегодня.ua президент Українського аналітичного центру Олександр Охріменко.
Проблема в тому, як пояснює Директор економічних програм Центру Разумкова Василь Юрчишин, що питання тих же вагонів буде дуже складно вирішити окремо від всіх інших проблем, які є у взаємовідносини між країнами. "Тут не може бути такого, що давайте вагони запустимо, а інше ні. Завжди у РФ є аргумент: давайте платіть борг (в цьому році Україна повинна виплатити РФ борг у розмірі 3 млрд дол., Київ наполягає на реструктуризації, Москва ці пропозиції відкидає), і поки не виплатите, нічого не буде. Це інша сфера, але, тим не менш, всім зрозуміло, що все це взаємопов'язано", – пояснив він Сегодня.ua.
Так що, по всій видимості, Київ і Москву чекає тривалий розгляд. "Там (в СОТ) немає термінів. Суперечка може тривати і десять, і навіть двадцять років. Наприклад, 12 років США і Японія розбиралися з приводу автомобілів. Був такий момент", – зазначив Олександр Охріменко.
Крім того в процесі розгляду сторони можуть висувати нові позови і вводити додаткові обмеження для тих-яких інших товарів, що також буде істотно ускладнювати і затягувати процес розв'язання конфлікту. Крім того, навіть якщо рішення буде винесено, друга сторона завжди може його опротестувати.
"Можуть виникати додаткові і зустрічні претензії, це не означає. Це дуже неприємна річ оскільки часто йде велика "накрутка". Як правило, сторони в підсумку приходять до так званих світових угод", – зазначає Василь Юрчишин.
Позицію компромісу також завжди займає і СОТ, зазначає Олександр Охріменко. "СОТ тільки рекомендує. Це не жандарм, який приймає рішення. СОТ найчастіше пропонує йти на компроміс. Вона не хоче конфліктів. СОТ – це організація створена, щоб вирішувати торговельні суперечки. Вона не може змусити. Вона дає майданчик для переговорів і допомагає, щоб переговори не заходили в глухий кут", – сказав він.
Чому Росія вводить обмеження, і хто може допомогти Україні
При цьому експерти відзначають, що РФ почала вводити необґрунтовані обмеження проти українських товарів як з економічних, так і з політичних мотивів.
"Перше – це економіка. Конкурентів ніхто не любить. Україна в певний момент стала конкурентом російським виробникам. Природно, це вирішили обмежити і дійсно почали застосовувати неринкові методи. А далі пішла політика", – зазначає Олександр Охріменко.
Василь Юрчишин нагадує, що випадок з вагонами далеко не перший приклад "торгових воєн" Росії проти України.
"Перша "торгова війна" (м'ясомолочна) була ще в 2006 році. І з 2006 року торгових воєн (м'ясомолочна, карамельна, сирна та ін.), які РФ вела проти України. Ми бачимо політичні елементи і спроби прив'язати одну економіку до іншої. І ті ж самі розмови російської сторони про те, що ЗВТ Україна-ЄС може зашкодити економіці РФ, висування умов. Це спроба натиснути на Україну і Європейський союз", – сказав Василь Юрчишин.
Експерти відзначають, що під час суперечок в рамках СОТ сторони можуть залучати "союзників". "Є механізм залучення третіх сторін до вирішення суперечки, це нормальна практика, коли та чи інша сторона готова допомогти своєму партнеру", – зазначив Василь Юрчишин.
Олександр Охріменко, у свою чергу, зазначив, що для України було б дуже добре заручитися підтримкою Китаю. "Росія дуже цінує відносини з Китаєм, з ним у неї найбільший товарообіг. І якщо, приміром, Китай заявить, що буде купувати українські товари, тоді РФ може піти на поступки", – пояснив він.
А поки введені Росією обмеження залишаються, і суперечка триває і до якої угоди в підсумку прийдуть сторони прогнозувати зараз складно. А підприємствам, які потрапили під заборону, як відзначають експерти, варто задуматися про нові ринки збуту. І в майбутньому, судячи з динаміки падіння товарообігу між країнами, спірних питань у торгівлі ставатиме менше.
"Торговий режим між Україною і РФ і зараз вельми не дружній і не стратегічний. Враховуючи те, що товарообіг між двома країнами істотно знижується, гострота і жорсткість такого зростання дискусій буде також знижуватися", – зазначив Василь Юрчишин.