В Україні побільшало "золотих" підробок. Фото: Pixabay
Українці, які бажають вкласти заощадження в банківські метали і монети, сильно ризикують – банкіри стали частіше виявляти фальшиві злитки золота. І підробляють тепер не тільки великі бруски по 250 грамів і важче, але й зовсім невеликі шматочки металу, кажуть експерти.
"Трапляються підроблені злитки починаючи з 1 г і до 500 гр. Диференціювати, хто приносить, не завжди можливо, судячи з усього, це і ті, хто свідомо продає підробки, і клієнти, які придбали злитки на чорному ринку і просто стали жертвами шахраїв", – розповів начальник відділу операцій з банківськими металами Апекс-Банку Володимир Піщаний.
На чорний ринок золота українці йдуть через те, що в жовтні 2014 року постановою №626 НБУ ввів обмеження на операції з продажу банківських металів одній особі в один робочий день в сумі, еквівалентом 3 тис. грн в рамках однієї банківської установи. Поступово послаблюючи їх, і 14 вересня 2016 р. постановою №386 збільшив еквівалент до 12 тис. грн.
"Тому попит на золото є тільки на дрібні номінали (від 1 г до 10 грамів) – це ті злитки, які можливо купити на 12 тис грн відповідно обмеженням Нацбанку", – пояснив заступник голови правління, директор департаменту роздрібного бізнесу Правекс-банку Семен Бабаєв.
Якщо ж людина хоче вкластися в більші номінали, то вона змушена купувати злитки, минаючи фінустанови, отже, ризик нарватися на підробку дуже великий. Адже більша частина такого товару обертається якраз поза банківським сектором.
"Попиту на злитки в банках як не було, так і немає. Є поодинокі роздрібні продажі. Ювеліри скуповують брухт і злитки з рук, оскільки діють обмеження", – пояснив директор банкнотного банкингу Артем-Банку Андрій Львов.
Шахраї штампують злитки "нашвидкоруч"
При цьому шахраї відверто халтурять. Якість металевих фальшивок не зросла (хоча бувають і винятки), тому банки, особливо маючи необхідне для перевірки злитків обладнання, можуть легко виявити підробку.
Але ситуація ризикує погіршитися, як тільки підробку злитків поставлять на потік професіонали. Перевірити хороші "копії", особливо злитки в 500 і 1000 грамів, не так просто. Для цього потрібне спеціальне обладнання, яке коштує дуже дорого і не по кишені банкам.
"Таке обладнання є в Державній скарбниці України Якщо все ж існують сумніви з приводу достовірності злитка, то тут краще відмовити клієнту, щоб не брати на себе відповідальність", – зазначила в розмові начальник управління банківських металів Діамантбанку Ірина Павленко.
Стосовно дрібніших номіналів в 1-5 грамів, то основна частина підробок зроблена досить грубо, і щоб їх виявити, вистачає навіть уважного зовнішнього огляду. Звичайно, з деякими екземплярами банкірам необхідно працювати ретельніше. Зазвичай все впирається в підготовку експерта і технічне оснащення відділення. Простим українцям складніше: далеко не кожен зможе відрізнити якісну підробку від оригіналу на око. І шахраї цим користуються – переважно "липові" злитки продаються пересічним громадянам, а ті потім звертаються до банківських фахівців з проханнями допомогти вийти з ситуації.
"Однак при найменшому сумніві в достовірності метал конфіскується, при цьому у людини виникають проблеми зі службою безпеки банку, а в подальшому і з правоохоронними органами", – застерігає Семен Бабаєв.
НБУ: запасайтеся штангенциркулем і вагами
Але одними злитками зловмисники вже не задовольняються. Банкіри застерігають: народні "умільці" почали підробляти також інвестиційні та пам'ятні монети.
"Зараз підробляються не лише штамповані золоті злитки, але й монети. Підроблених монет, емітентом яких виступає Нацбанк, поки що не бачив, але ось інвестиційні монети інших держав траплялися", – розповів Андрій Львов.
Про "монетний" тренд вже знають і попереджені також і в інших банках, хоча і зазначають, що стикаються з ними поки що не часто. "Підроблених монет до нас до банку не приносили, але від колег знаю, що такі підробки також зустрічаються", – говорить Володимир Піщаний.
У Нацбанку, в свою чергу, повідомили, що не зафіксували жодного звернення щодо випадків підробки монет (обігових/розмінних, пам'ятних, інвестиційних) або злитків з дорогоцінних металів, але про всяк випадок зазначили, що для ідентифікації пам'ятних та інвестиційних монет України цілком достатньо знати основні властивості металів та технічні параметри справжніх монет.
"Все пам'ятні та інвестиційні монети України з дорогоцінних металів мають сертифікат Нацбанку з докладним описам параметрів вироби (назва металу, його проба, вага, маса в чистоті, діаметр). Також ряд з цих параметрів міститься безпосередньо на монетах (назва металу, проби, вага тощо) Здійснюючи операції з пам'ятними/інвестиційними монетами з дорогоцінних металів, слід уважно перевіряти всі параметри виробу, користуючись простим, доступним і недорогим обладнанням: штангенциркулем, терезами тощо", – зауважили у прес-службі регулятора.
Золото на підйомі
Як розповіли банкіри, найбільше ризикують нарватися на підробки жителі столиці, а також Луганської та Донецької областей. Монети беруть, переважно, на подарунки – вартістю до 2,5 тис. грн. Злитки користуються попитом теж в номіналах від 1 до 5 грамів.
"Ювелірні компанії, які на сьогодні обслуговуються в банках, купують злитки номіналами 50 і 100 грамів золота, 1000 грамів срібла Але таких клієнтів, юридичних осіб – ювелірів, небагато", – говорить Ірина Павленко.
Продають же вироби з дорогоцінних металів частіше ті, хто надумав купувати нерухомість або просто хоче конвертувати куплене за сприятливих часів золото в гроші на життя. І оскільки основні ціноутворюючі фактори залишилися колишніми (вартість золота на світовому ринку і співвідношення гривня/долар), то можна констатувати, що за рік золото в цілому зросло, хоча ціна продажу на початок листопада не найвища цього року. Золото зараз не на річному максимумі, і гривня пішла від мінімуму котирувань.
Стосовно монет, то більшим попитом серед населення користується релігійна тематика ("Православні святі"), монети на "Щастя і Удачу", Знаки зодіаку, "Гетьмани України", спортивна і весільна тематика.
"Тим більше на монети не поширюються обмеження НБУ, їх можна придбати в банку в необмеженій кількості і на будь-яку суму", – пояснив Семен Бабаєв.
При цьому банкіри чекають найближчим часом якщо й не скасування всіх обмежень регулятора щодо банківських металів, то хоча б чергової порції послаблень. І передумови до цього є. НБУ кожні три місяці послаблює валютні обмеження, а саме збільшує суму продажу одному клієнту банківських металів в один операційний день у рамках однієї банківської установи. І, якщо дотримуватися такої логіки, скоріше за все, вже в грудні українці зможуть піти з чорного ринку золота і знову купувати дорогоцінні метали в банках.