Всі взяті Україною в борг "американські гроші" важать більше 650 тонн. Фото з архіву "Сьогодні"
В Україні за рік зменшився держборг. Так, за даними Мінфіну, за 2015 рік заборгованість зменшилася на $4,32 млрд, або на 6,19%.
"Основна причина – проведення реструктуризації та списання частини державного і гарантованого (держструктура бере кредит за кордоном під гарантії держави) боргу, – уточнили в Мінфіні. – У той же час держборг в гривні збільшився на 470,93 млрд грн через девальвацію нацвалюти, курс якої зріс по відношенню до долара з 15,77 грн/$ на кінець 2014-го до 24 грн/$ на кінець 2015 року".
Зараз в доларах Україна повинна, за даними Мінфіну, $65,15 млрд (без урахування відсотків), які треба погасити до 2026 року. З них 2/3, або $43,4 млрд становить зовнішній держборг, а 1/3 – внутрішній держборг, переважно в гривнях, це близько 550 млрд грн (див. інфографіку).
З КОЖНОГО – $1000. Як видно з інфографіки, на одного українця припадає більше $1000 боргу закордонним кредиторам і майже 13 000 грн – внутрішнім. Крім того, є борги бізнес-структур, за які держава не відповідає, вони складають близько $60 млрд, але їх наявність впливає на інвестиційний клімат. Що стосується відсотків по кредитах, то по держпозики вони істотно нижче, ніж по комерційним. У Мінфіні підрахували: середня процентна ставка зовнішнього держборгу – 1,6% річних у валюті, внутрішнього держборгу – 12,1% в гривні. "Ціна" комерційних боргів вище – у валюті 6,5%, в гривні – 12,7%.
За словами президента Украналітцентра Олександра Охріменка, головна проблема для країни – зовнішній держборг. "По-перше, тому, що із закордонними кредиторами, на відміну від внутрішніх (перш за все це українські держбанки. – Авт.), треба вчасно розраховуватися, і домовитися з ними про реструктуризацію набагато складніше, – роз'яснив Охріменко. – По-друге, закордонний борг у нас в валюті, і якщо гривня девальвує, він автоматично стає більшим. Особливо це проявилося в 2015 році, коли Україна опинилася в "шкурі" своїх громадян, які виплачують валютні позики: брали за низьким курсом, а платити довелося за високим. Добре, що вийшло їх відстрочити на три роки".
"Проблема України в тому, що через девальвацію боргове навантаження на країну істотно збільшилася, каже голова ради Незалежної асоціації банків України Роман Шпек. – Якщо два роки тому співвідношення держборгу до ВВП було 40%, то з тих пір воно виросло вдвічі – до 80%. Відповідно, посилюється і поточна боргове навантаження на державні фінанси. У 2012 році на обслуговування державного боргу (на виплату відсотків) витрачали 6% витрат держбюджету, то в 2015 році – майже 15%. Тобто, боргове навантаження обмежує можливості держави фінансувати інші не менш важливі напрямки, наприклад, армію, медицину чи освіту. Тому реструктуризація боргу була дуже потрібна Україні.
Ми стояли на порозі хронічної неплатоспроможності. Проведена боргова операція – великий успіх уряду. Це не остаточна перемога над боргом, але дуже важлива відстрочка проблеми. Згідно із задумом, за ці три роки відстрочки ми повинні провести реформи і стати більш сильною економікою, якій легше буде справлятися з цим боргом. На жаль, ми зараз втрачаємо багато часу замість реформ. Те, що у нас на реформи є багато часу – це ілюзія".
РІК НИНІШНІЙ. На думку аналітика компанії "Простобанк Консалтинг" Івана Нікітченко, девальвація в цьому році не матиме сильного впливу на виплати за держборгом. "Україна домовилася про реструктуризацію з зовнішніми кредиторами, а виплати за новим боргу перед МВФ ще не почалися, – розповів нам Нікітченко. – На внутрішньому ринку позики в основному номіновані в гривні, і провести реструктуризацію або перевести кредит буде простіше. З точки зору короткострокової ситуації, девальвація буде навіть плюсом для держфінансів – кредити надходять у валюті, а виплати в бюджеті розписано в гривні (за винятком імпорту і боргів у валюті). Таким чином, з ростом курсу валюти можна буде використовувати менше ВКВ на покриття дефіциту бюджету в гривні. Крім того, зростання інфляції, а також ряду зборів, зафіксованих в євро або доларах (акциз на паливо. – Авт.), Дозволять підвищити доходи в бюджет.
Яскравий приклад – 2015 рік, коли, незважаючи на падіння економіки, дохідна частина бюджету була перевиконана, а на рахунках держказначейства були рекордні залишки. Основна проблема уряду сьогодні пов'язана з "запуском" економіки і залученням іноземних інвестицій. Адже зовнішні кредити почнемо повертати з 2019 року, а 2016 рік Україна починає так само, як і провела 2015-й – в режимі життя на основі зовнішньої допомоги. Якщо нічого не зміниться, то в 2019 році нас може очікувати вже вірний дефолт без можливих реструктуризацій".
ПЕРСПЕКТИВА. Про небезпеку дефолту без приходу інвестицій і розвитку економіки попереджає і Шпек. За його словами, нові запозичення від МВФ та інших фінансових організацій не мають на меті забезпечувати зростання в країні або збільшувати державні витрати. Їх завдання – забезпечити стабілізацію, дати впевненість економічним гравцям, що у них є грунт під ногами. Технічно вони повинні наповнювати резерви Національного банку.
"Для відновлення економічного зростання України звичайно потрібні інвестиції, – сказав нам Шпек. – Частина інвестицій в ВВП зараз становить менше 15%. Це не сталий розвиток, а економічна деградація. Де взяти ці гроші? У держави їх немає, якщо не запускати друкарський верстат . до того ж, є великі сумніви в ефективності держави як інвестора. у будь-якому випадку, від держави потрібні інвестиції в інфраструктуру. Частина грошей можуть дати міжнародні фінансові організації – такий, наприклад, завжди була практика будови доріг на ключових трасах. Але приватні інвестиції повинні будуватися на довірі, вірі в майбутнє, безпеки інвестицій. Відповідь очевидна і нерозривно пов'язаний з майбутнім держави Україна взагалі – викорінення корупції, забезпечення верховенства права, неухильний захист прав власників і кредиторів, зняття обмежень на рух капіталу, забезпечення чесного судочинства і вільної конкуренції".
БОРГ І ГРИВНЯ. Експерти підрахували, як може зрости цього року борговий тягар країни через девальвацію гривні. За песимістичним прогнозом від МЕРТ, курс на кінець року складе 29 грн/$. Таким чином, $43,4 млрд складуть 1,26 трлн грн державного і гарантованого боргу в валюті на кінець 2016 року. Якщо брати курс 24 грн/$, який був на початок цього року, то зростання складе 230 млрд, або 21%. Від МВФ та інших кредиторів ми можемо отримати, за даними Мінфіну, ще близько $10 млрд, тобто 290 млрд грн. Якщо ми отримаємо ці гроші і курс складе 29 грн за долар, то наш обов'язок збільшиться, без урахування відсотків, на 520 млрд грн, або на 47%.
ЯК У НИХ. Україна далеко не найбільший боржник перед іншими країнами. Так, в останньому рейтингу держборгів МВФ перше місце зайняла Японія – 246% ВВП, або понад $23 тис. на душу населення. Далі йде Греція – 173% ВВП, або $53 000 на кожного грека, за нею – Італія – 134% ВВП, або $42 000 на одного італійця. Україна в рейтинг топ-20 боржників не потрапила, так як наш борг – менше 100% ВВП.
За словами Охріменка, якщо падіння економіки у нас буде тривати, то поріг боргу в 100% ВВП буде перевищено вже в цьому році. "Для країн такого рівня розвитку, як наша, це означає серйозне падіння інвестиційної привабливості", – вважає експерт.