Україна не вибирає все безмитні квоти. Фото: lgk.su
У квітні минулого року українські аграрії отримали право безмитно поставляти частину своєї продукції до Європи. ЄС надав квоти на 36 товарних позицій, але повною мірою виробники використовували всього лише п'ять: мед, м'ясо птиці, кукурудза, ячні крупа і борошно, яблучний і виноградний сокові концентрати. У нинішньому році ситуація повторюється. Вже до початку травня по чотирьох з цих груп річні ліміти були обрані повністю, ще по 10 позиціям квоти використані менш ніж наполовину, пише Forbes.
Ринок агропродукції ЄС насичений, тому європейці охоче купують тільки дефіцитні для себе товари. Одним з них, наприклад, є мед. Україна – його найбільший виробник в Європі. У країні щорічно збирають близько 75 000 т цього продукту. Торік Старий Світ імпортував більше 26 000 т українського меду, при тому що безмитно виробники могли поставити тільки 5000 т. З іншого об'єму їм доводилося платити мито в 17%.
"Але навіть з урахуванням досить високого мита наш мед все одно може конкурувати з європейським", – стверджує Андрій Бажин, заступник директора компанії одного з найбільших виробників меду. Цього року виділені квоти вітчизняні бджолярі повністю вибрали вже 2 січня і планують поставити в Європу не менше, ніж торік. В Україні середня закупівельна ціна меду близько $ 1,5 за 1 кг – це як мінімум на 10% нижче, ніж у її основних країн-конкурентів на ринку ЄС: Аргентини, Індії та В'єтнаму.
Не зупиняє експортне мито і виробників сокових концентратів. Квоту на цей рік – 10 000 т – вони вже майже повністю використовували і обмежуватися цим не мають наміру. Мито робить український концентрат дорожче мінімум на 18%, але це не завадило виробникам відправити у минулому році в Європу майже 86 000 т цієї продукції. За словами Тараса Барщовського, власника найбільшого в країні виробника сокових концентратів, на європейському ринку при таких обсягах пільгових поставок багато не заробити.
На 100% використовують "європейські" ліміти і виробники м'яса птиці. Але виділений їм обсяг мізерно малий, і вирватися за рамки квот їм навряд чи вдасться. При річному обсязі виробництва більше 1 млн т, в ЄС Україна безмитно може постачати лише 16 000 т обробленого пташиного м'яса. Відправляти курятину зі сплатою всіх мит нашим птахівникам невигідно.
"Ввізне мито в ЄС дуже високе – від 1,5 до 2,5 євро за кілограм. А закупівельна ціна філе в Україні становить 2-3 євро, – відзначає Марченко, генеральний директор компанії другого за величиною виробника курятини в країні. – При такому миті ми не можемо конкурувати з європейцями".
"Питання розширення обсягів цих квот залишається актуальним", – констатує заступник міністра аграрної політики і продовольства Владислава Рутицька.
Крім мита, доступ на ринок ЄС українським птахівникам обмежує і тривала, дорога процедура сертифікації продукції. З тієї причини невідповідність стандартам лише на 33% використана і квота по цукру.
"Наша технічна документація неповністю до них адаптована. Третій рік через відсутність бюджетного фінансування не працює Інститут цукру (НДІ цукрової промисловості) і нікому зробити атестацію підприємств на відповідність стандартам ЄС", – нарікає голова правління Національної асоціації цукровиробників "Укрцукор" Микола Ярчук.
Деякі квоти не використовуються тому, що аграрії просто не виробляють продукцію в потрібних обсягах. Торік Європа була готова безмитно прийняти від України 1500 т баранини, але не отримала ні кілограма.
"Щоб налагодити поставки в Європу, потрібно побудувати ферму мінімум на 5000 голів і інвестувати в такий проект не менше $ 300 000-350 000. У нас зараз не більше 80 господарств. З них стадом від 2000 до 5000 голів можуть похвалитися тільки п'ять", – каже власник ферми Дмитро Савчук.
Деякі "квотні" позиції нашим виробникам просто нецікаві. Приміром, кондитери домоглися нульового мита на ввезення своєї продукції в ЄС, заявляє президент асоціації "Укркондпром" Олександр Балдинюк, так само як і молочники. Але якщо українських солодощів в Європу торік продали близько 10 800 т, то молочної продукції – близько нуля.
ЄС досі не визнав продукцію українських молочників відповідає європейським стандартам безпеки і якості.
В цілому аграрії вельми скептично оцінюють роль квот як механізму компенсації протер ринку країн Митного союзу. "Квоти дуже маленькі і істотного впливу на ринок не нададуть", – заявляє власник компанії Ukrlandfarming Олег Бахматюк. "Я працюю на ринку з 1994 року. Що стосується відкритості ринку Євросоюзу, ніяких змін я не бачу", – погоджується Гаврилов. Основним ринком збуту для сільгоспвиробників поки залишаються країни Азії, які торік купили української продукції на $ 6,6 млрд – на 9,9% більше, ніж у 2013-му.