/ Фото: Олександр Яремчук
Завтра, 3 вересня, на Національній раді реформ в Адміністрації Президента розглянуть чергову концепцію податкової реформи. Остаточний варіант концепції Мінфін ще не представив громадськості.
Однак, проаналізувавши податкову політику за останніх півтора року і зібравши воєдино всі заяви Мінфіну про податкову реформу, можна зробити висновок, що про звільнення підприємницького потенціалу і зниженні податкового тягаря мова, на жаль, поки не йде.
За півтора року введено 12 додаткових податків і зборів, серед них:
1. Податок на відсотки з депозитів
2. Податок на пенсії
3. Додаткова імпортне мито
4. Податок на нерухомість
5. Військовий збір (не має цільового призначення, надходить у загальний котел бюджету)
6. Збір на купівлю валюти
7. Акциз на продаж підакцизних товарів
8. Податок на ювелірні вироби
9. Транспортний податок
10. Акциз на автобуси і вантажний транспорт
11. Акциз на переобладнання автомобілів
12. Акциз на електродвигуни
Додаткових податків і зборів здалося мало нинішньої влади, і вони постійно підвищують ставки податків. Наприклад:
1) податок на відсотки з депозитів – з 15 до 20%;
2) збір з валютних операцій – з 1,5 до 2%;
3) рентні платежі – з 28 до 55%;
4) ПДФО – з 17 до 20%.
Внаслідок введення нових податків і зборів, а також підвищення податкових ставок, у бізнесу і громадян в 2015 році влада відбере більше 52 млрд.грн.
Таблиця. Збільшення податкового та адміністративного тиску на бізнес і громадян у 2015 році, млрд.грн
Крім того, бізнес стикається з проблемою переплати податку на прибуток і невідшкодуванням експортного ПДВ. Так, переплата з податку на прибуток з початку року збільшилася на 8 млрд.грн (до 23 млрд, грн на 1 серпня), а відсутня сума для відшкодування експортного ПДВ на 2015 рік, за словами глави фіскальної служби Романа Насирова, становить 12 млрд. грн.
При цьому далеко не всі виробництва, відкриті за цей період або залишилися з минулого року, дійшли до суду. Згідно з даними ГФС, наданим у відповіді на запит нардепа Андрія Журжія, у першому півріччі 2015 року було відкрито 4177 нових кримінальних виробництв, а на початок 2015 року, залишилося 1997 незавершених. За ці 6 місяців завершилося розслідування одна тисяча дев'ятсот сімдесят вісім справ, з них лише близько 20% направлено до суду з обвинувальним висновком (414 виробництв), трохи менше 10% (178 виробництв) – з угодою про визнання винуватості. З цього можна зробити висновок, що частина виробництв могли бути порушені з метою отримання грошей у бізнесу.
Податкова також розсилає українським підприємствам "листи щастя", в яких чорним по білому написано, що податкова рекомендує "розробити програму підвищення рівня податкового навантаження", а також надати інформацію про "заходи щодо збільшення доходів до бюджету". У цьому, ймовірно, і є головний сенс податкової реформи від нинішньої влади – "програма підвищення рівня податкового навантаження".
До речі, плани по штрафах у фіскальній службі як були, так і залишилися. Просто прибрали строчку з бюджету. До цього переліку також потрібно додати введення касових апаратів для малого бізнесу, введення ПДВ-рахунків, котрі вимивають обігові кошти підприємств і збільшують адміністративний тиск на бізнес.
Здавалося б, влада мала б одуматися і почати вживати заходів щодо відновлення економічного зростання – зниження податкового тягаря, спрощення податкової системи, реформування фіскальної служби і т.д.
Але якщо зібрати воєдино всі пропозиції, озвучені останнім часом представниками Мінфіну, то виходить така картина так званої податкової реформи:
- Нові податки і збори (оподатковувати всі автомобілі і мотоцикли не "старше" 5 років)
- Збільшення ставок (ПДВ з 20 до 22%; підвищення ставки ПДФО; збільшення акцизів на тютюн і алкоголь)
- Скасування спецрежиму ПДВ для аграріїв (втрата 20 млрд.грн оборотних коштів)
- Ліквідація декількох груп спрощеного оподаткування для малого бізнесу.
На жаль, економіка за 2014-2015 року скоротиться на 20%, а добробут українців впало в три рази.
Також важливо, що уряд при черговому підвищенні податків посилається на те, що воно прагне побудувати європейську систему оподаткування. Однак, по-перше, не буває "європейської" системи, в 28 країнах ЄС податкові системи істотно розрізняються, часто концептуально. По-друге, Україна повинна бути рівним не на поточні податкові системи в європейських країнах з їх високими податковими ставками і високої зарегульованістю, Україна повинна рівнятися на податкові системи європейських країн в той час, коли вони зробили прорив в економічному розвитку в післявоєнний час.
Україні потрібен економічний ривок. Для того, щоб цей ривок реалізувати, потрібні низькі податкові ставки і прості податки. Тільки в цьому випадку можна очікувати припливу інвестицій, створення нових підприємств, збільшення зайнятості та зростання добробуту українських громадян.