Україна вже зараз необхідно готується до майбутнього зниження залежності від Міжнародного валютного фонду, робота з яким зараз для країни безальтернативна.
Таку думку висловив професор фінансів Центру фінансового аналізу ім. Бреван Говарда бізнес-школи Імперського коледжу (Лондон) під час дискусія про те, чи потрібна Україні власна макроекономічна стратегія, що відбулася в понеділок в Українському кризовому медіа-центрі.
"Україна вже пройшла точку макроекономічної кризи і зараз ми бачимо якусь макроекономічну стабілізацію. Тобто програма з Міжнародним валютним фондом зараз триває. Друге рев'ю ще не закінчено – перший рев'ю вже пройдено. І саме зараз, в період, коли шторм затих і почалася стабілізація, виникають нові ідеї: стандартна Чи це програма чи, може, Україна – це такий випадок, коли потрібна своя макроекономічна модель. На мій погляд, зараз альтернативи фонду немає. Тобто фонд зараз – єдиний стратегічний кредитор. В України немає зараз доступу на єдиний міжнародний ринок капіталу. Зараз той досвід, які фонд передає Україні з точки зору побудови макроекономічної моделі за новими принципами, є досить прогресивним і в плані монетарної політики, і в плані фінансової стабілізації. Це майже класика. Це те, що потрібно впроваджувати. Але вже зараз потрібно думати про те, що через деякий час фонд піде", – сказав експерт.
Андрій Кириленко зазначив, що за мандатом МВФ повинен працювати з країнами, коли у них виникає криза поточного балансу, тобто немає можливості залучати гроші на ринках.
"Коли ця криза буде пройдений, співпраця з фондом увійде в більш стандартні рамки. І необхідно, щоб та інституційна основа, яку зараз фонд закладає через програму, тривала, щоб не було уповільнення, переходу до популізму або ще чогось через якісь навіть демократичні політичні процеси. Тобто своя модель потрібна. І саме в цей час програми необхідно будувати фундамент, на якому ця модель буде якось будуватися в майбутньому, щоб вона була інтегрована в сучасне суспільство і щоб вона була більш-менш самодостатньою, то Тобто щоб не потрібно було її постійно підтримувати грошима, технічною допомогою або періодично підтримувати. Щоб був якийсь момент, що дозволяє цій макроекономічної моделі рухатися в майбутнє", – пояснив професор фінансів.
На думку експерта, в першу чергу потрібно врахувати витрати на очищення банківської системи і на оборону.
"Програма стабілізації структурних реформ – класна програма. Але мені не дуже зрозуміло, як у цій програмі закладені два таких моменту Перший момент – це очищення банківської системи, яке зараз йде. Воно проходило і в інших країнах світу. І через деякий час були дослідження, скільки воно коштує. Воно завжди коштує грошей або держави, або платників податків. Воно може коштувати 5% ВВП, може – 20%. Це залежить від того, наскільки брудною була система. Тобто частина нової макроекономічної моделі повинна бути така: звідки ми будемо брати гроші на те, щоб ця система відродилася? Тому що грошей потрібно буде звідкись взяти дуже багато. Друга частина, яку я не бачу в програмі, – це оборона. Тобто триває конфлікт на Донбасі, є окупований Крим. Потрібно буде витрачати гроші на оборону. Багато грошей. Потрібно буде робити багато реформ. Де взяти ці гроші? Їх брати зі своєї банківської системи, звідкись залучати, створювати якісь фонди? Це такі екзистенційні речі, на які будуть просто потрібні гроші. На ці два аспекти, я вважаю, потрібно вже зараз звертати увагу. Саме зараз, коли точка кризи, якщо нічого популістського не відбудеться, можливо, вже майже пройдено", – уклав він.
Нагадаємо, місія МВФ перебувала в Києві 12-20 листопада для проведення дискусій в рамках другого перегляду виконання програми EFF. Після візиту у Фонді заявили про поглиблення взаєморозуміння з владою України і чекають прийняття бюджету і податкової реформи в рамках цієї програми.
Відкрита в березні цього року чотирирічна програма EFF загальним обсягом SDR12,348 млрд (близько $17,04 млрд за поточним курсом) з першим траншем в $5 млрд припускала щоквартальний перегляд програми, виділення в 2015 році ще трьох траншів по SDR1,18 млрд (близько $1,63 млрд) і зменшення квартальних траншів у 2016-2018 роках до SDR0,44 млрд ($0,61 млрд).