На столи українців стали повертатися імпортні сири, фрукти і
Збільшення реальних доходів на 5,6 % при зростанні зарплати на 18 % і подорожчання продуктів харчування на 12 % дозволило українцям менше економити на їжі, пише "Ділова столиця".
Так , за даними офіційної статистики , за 11 місяців поточного року жителі України з'їли 207 тис . т імпортної мороженої риби – на 26 % більше , ніж рік тому . Імпорт більш дорогого рибного філе виріс взагалі на 82 % , а раків – в 1,5 рази .
Також на стіл українців стали повертатися імпортні сири – зростання імпорту склало 32 % . Вперше за останні три роки почав рости і імпорт овочів борщового набору . Капусти ввезли в 8,5 рази більше , картоплі – в 5,9 рази , моркви – в 3,1 рази . Також зросло споживання імпортних помідорів ( в 2,4 рази ) і огірків ( в 1,4 рази ) .
Особливо помітно відступ кризи на споживанні екзотичних фруктів.
Причина – в період кризи кияни , не кажучи вже про жителів провінції , перейшли на сезонне споживання овочів і перестали купувати ранню єгипетську картоплю або ізраїльську моркву . У нинішньому році криза почала відступати , а звичка до споживання овочів поза сезоном повернулася разом з імпортними помідорами і огірками в новорічних салатах .
Особливо помітно відступ кризи на споживанні екзотичних фруктів. Тут свою роль також зіграло загальносвітове падіння цін на продукти харчування і зняття частини валютних обмежень для імпортерів. Споживання бананів зросла на 33%, а ціна впала з 852 до 708 доларів за тонну, ананасів з фініками ввезли на 66% більше, а їх ціна знизилася на 200 доларів за тонну (на 15%). Також подешевшали цитрусові – з 908 до 709 доларів за тонну, при зростанні імпорту на 26%, до 211 тис. т. Винограду ввезли в 1,9 рази більше – 48 тис. т при ціні на третину менше (757 доларів за тонну). Аналогічні показники і у абрикосів і персиків – зростання імпорту більш ніж в 1,5 рази при зниженні ціни на третину.
Бідняки нарешті змогли купити собі щось молочне – зросло споживання дешевого сиру і маргарину , а разом з ним і імпорт пальмової олії збільшився на 40 % , до 173 тис . т. Стали їсти і більше солодкого – імпорт цукру з тростини виріс в 30 раз , а Україна стала нетто – імпортером патоки – власного виробництва стало не вистачати .
Ще один показник зростання добробуту – споживання вина , імпорт якого зріс удвічі , до 47,5 тис . т . Та й тютюнові фабрики , незважаючи на підвищення акцизу , ввезли на чверть більше сировини для сигарет .
Навіть негативні показники митної статистики іноді говорять про поліпшення добробуту країни . Україна вперше за роки незалежності практично відмовилася від імпорту яблук – навчилися вирощувати якісні яблука самі , також різко впав імпорт заморожених овочів ( він не витримує конкуренції з вітчизняними переробниками овочів ) і імпорт рису – допомагають рисівники Херсонщини та Бессарабії .
Дані експорту продуктів харчування також позитивні – Україна вже вивозить не тільки сировину у вигляді зерна і напівфабрикати у вигляді соняшникової олії наливом, а й готову продукцію. Експорт курей виріс в 1,5 рази, до 225 тис. т, експорт раків збільшився в 2,5 рази. Поки це тільки 466 т, продукт нішевий, але і досить дорогий. Європейці з задоволенням їдять наших раків і равликів (100 т), не кажучи вже про мед, якого вивезли 47 тис. т – зростання на 58%. Аналогічні темпи зростання і у горіхів – 35 тис. т. Також Україна повернулася на експортні ринки цукру – зростання в три рази, до 335 тис. т, і стала в промислових масштабах експортувати томатну пасту – зростання в два рази, до 38 тис. т . Подолана криза в експорті спирту – зростання на чверть, до 49 тис. т.
За 2014-2015 рр . споживання в натуральному обчисленні знизилося практично на чверть , а в прифронтових регіонах Донбасу іноді на порядок – там люди були часто на межі голоду . У поточному році зниження споживання змінилося зростанням . Поки це 3 % , але в наступному році ці показники будуть в рази більше .
По-перше , в цілому подолана банківська криза – за останні два роки імпортери і продавці продуктів харчування втратили десятки мільярдів гривень на своїх рахунках в банках – банкрутах . Через це сотні компаній були змушені піти з ринку – зараз їх місце зайняли конкуренти , які зуміли відновити оборотний капітал . В результаті як імпортери , так і дистриб'ютори отримали можливість закуповувати товари на більш вигідних умовах і надавати більш тривалі розстрочки ритейлу . Підсумок – зниження маржі і зменшення темпів зростання цін .
По- друге , НБУ скасував цілий ряд валютних обмежень – долари під імпортний контракт можна купити швидше і дешевше , та й сам курс стабілізувався . Як результат у імпортерів уже немає необхідності перестраховуватися з валютними ризиками , щоб не потрапити при стрибку курсу .
По-третє , логістичні компанії зуміли адаптуватися до втрати російського ринку , війні на Донбасі і анексії Криму . Збитки зафіксовані і списані , частина компаній пішли з ринку , а більш успішні конкуренти зуміли заповнити оборотний капітал . Підсумок – зниження вартості доставки , перевезення та зберігання , що позитивно позначається на зниженні маржі дистриб'юторів і рітейлерів .
По-четверте, відбулося відновлення торгового і банківського кредитування торгових операцій. У 2014 р в умовах війни багато іноземних компаній закрили або різко знизили ліміти на торгове кредитування своїх українських партнерів. Тобто якщо польський імпортер омарів міг претендувати на відстрочку платежу на півроку, російські в три місяці, то український імпортер був змушений давати передоплату. В таких умовах омари, апельсини і навіть телевізори в українських магазинах коштували помітно дорожче, ніж в польських чи російських. Зараз більшість постачальників зняли обмеження – вітчизняні імпортери повертаються до докризових умов співпраці, що дозволяє їм знизити маржу і, як підсумок, ціну на прилавку.
Споживання продуктів українцями в наступному році зросте ще на 5-10 %.
Аналогічна ситуація і з торговим кредитуванням банків – ефективна ставка кредитування за рік знизилася майже на 5 % пункту , що позитивно позначилося і на ціні товарів , і на показниках інфляції .
Якщо в наступному році всі чотири тенденції продовжаться , обсяги торгового фінансування будуть рости , ставки кредитування знижуватися , валютні обмеження зніматися , то в результаті імпортери , дистриб'ютори і рітейл зможуть продовжити зниження свій маржі . Результат – ціни на товари повсякденного попиту , в тому числі і продукти харчування , будуть рости меншим темпом , ніж інфляція в цілому , і значно нижче , ніж зростання зарплат .
Підсумок – споживання продуктів українцями в наступному році зросте на 5-10 % . З відповідним впливом на зовнішньоторговельний баланс , якщо в нинішньому році імпорт стонував при падаючому експорті , то в наступному році імпорт почне рости при сторнуючому експорті .