Іноземні таблетки стали українцям не по кишені / Фото: Сергій Ніколаєв
Девальвація гривні призвела до стрибкоподібного подорожчання імпортних ліків. За рік середньозважена ціна однієї упаковки іноземних ліків зросла на 52,9%. Українські препарати при цьому подорожчали в середньому на 45,4%.
Через зростання цін на імпортні препарати пацієнти стали частіше звертатися до лікарів за більш дешевими аналогами вітчизняного виробництва. За рік частка рецептурних препаратів, які, як правило, застосовуються після консультації з лікарями, на роздрібному ринку збільшилася на 0,8 п.п. – до 58,7%, а в упаковках – на 1,3 п.п., до 38,3%.
"Але пацієнти, не довіряючи лікарям через можливе підкупу фармкомпаніями, намагаються все одно перевірити, наприклад, звертаючись за консультацією відразу до декількох докторам", – зазначає глава правління Союзу споживачів медичних послуг, лікарських засобів і виробів медичного призначення Владислав Онищенко.
В цілому за три роки частка іноземних препаратів впала у вітчизняному роздробі (у грошовому вираженні) з 68,6% до 57,2%. При цьому, частка зарубіжних препаратів в упаковках за ці роки впала з 33,6% до 21,9%.
Вітчизняні виробники можуть задовольнити попит на недоступні імпортні препарати аналогами на 75%, запевнив представник одеського фармпідприємства Олександр Чумак. А, згідно з оцінкою директора Агентства медичного маркетингу Юрія Черткова, заменяемость доходить до 80%. Чумак впевнений, що в середньостроковій перспективі тенденція зростання частки вітчизняних препаратів на ринку ліків збережеться.
Не всі згодні з такими оптимістичними оцінками. Наприклад, колишній директор з розвитку однієї з найбільших мереж Валерій Кидонь сказав, що на частину ринку доводиться багато вузькоспеціалізованих препаратів, налагодити випуск яких українські виробники поки не можуть.
"Вітчизняним виробникам, щоб зайняти половину ринку ліків у грошах, необхідно або підняти ціни на свою продукцію, або розширити асортимент. Ціни підвищити вони не можуть, оскільки на ринку склалася висококонкурентне ситуація, а розширити асортимент вони не можуть собі дозволити, остільки для цього необхідні багатомільйонні інвестиції", – пояснив Кидонь, уточнивши, що нинішня ситуація максимально комфортна для вітчизняних фармацевтів.
Але імпортери не втрачають надії на український ринок. Як тільки доходи населення почнуть відновлюватися – відновиться і ринкова частка імпортерів, вважає директор департаменту зовнішніх зв'язків фармацевтичного холдингу STADA CIS Іван Глушков.
Він припустив, що у локальних виробників є шанс сформувати довіру до своїх брендів і не дати імпортерам можливості повернути втрачені позиції.
"Але для цього одного падіння доходів споживачів недостатньо – необхідно вже зараз працювати. Наприклад, розширювати асортимент, просувати свої препарати серед провізорів і лікарів тощо", – підкреслив Глушков.