Українці активно утеплюють житло / Фото: Анатолiй Бойко
Подорожчання енергоресурсів змусило українців замислитися над тим, скільки грошей втрачається через холодні стіни, протяги і вікна з щілинами. Думає над цим і влада – в Україні вже майже три роки діє програма так званих "теплих кредитів". На тлі загострення газового протистояння з Росією 2014 року український уряд почав заходи щодо підтримки населення у впровадженні енергоефективних технологій. Переважно йдеться про утеплення житла та закупівлю твердопаливних котлів, пише Deutsche Welle.
За даними агентства Держенергоефективності України, станом на 28 серпня, за час дії програми "теплих кредитів" ними скористалися майже 320 тисячі родин – на суму в майже 4,2 мільярда гривень. Серед них – понад тисячу об'єднань співвласників багатоквартирних будинків (ОСББ), де проживає 80 тисяч родин. За вісім місяців поточного року сума виданих позик перевищила сукупне фінансування, надане 2016 року, і становила майже півтора мільярда гривень.
"Питання кредитування в сучасних умовах не викликає довіри в суспільстві, тому можна констатувати, що це є позитивним аспектом в реалізації політики енергозбереження в житловому фонді", – прокоментувала експерт з житлово-комунальних та енергетичних програм Громадянської мережі ОПОРА Юлія Чеберяк.
У грошовому вираженні найбільше кредитів за роки дії програми взяли у Львівській області, майже 380 мільйонів гривень. Дещо менше – в Києві та Київській області. Трійку лідерів закриває Сумська область, де займів взяли на 310 мільйонів гривень. Найменше – в південних Миколаївській та Херсонській областях, а також в Луганській області. Середній показник по всій країні – близько 175 мільйонів гривень.
"Утеплення будинків – це найвитратніший захід, як і встановлення котлів. У цих заходів – висока ціна і високий термін окупності", – пояснює експерт "Асоціації енергоаудиторів" Вікторія Коваленко. Втім, зазначає вона, саме вони є найдієвішими.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ
Від запуску програми уряд разом з проектами USAID та IFC проводить опитування для оцінки ефективності її виконання. На сьогодні доступні дані щодо опалювального періоду 2015 року. Вони вказують на те, що середня економія тепла в домогосподарствах і ОСББ становила близько 125-190 кубометрів газу на місяць для приватного будинку, завдяки утепленню стін або установці негазових котлів. Майже всі учасники говорять про позитивний ефект програми, розповідає начальник Управління державної експертизи Держенергоефективності Роман Марецький.
Втім, експерти радять починати теплову модернізацію з так званого енергетичного аудиту, в ході якого фахівці оцінюють, як краще забезпечити збереження тепла і заощадження ресурсів в кожному конкретному випадку.
"Для кожної будівлі комплекс заходів визначається індивідуально і зазвичай відрізняється за переліком робіт, сумою коштів і час окупності", – додає Чеберяк. При цьому власник самостійно вирішує, що і як робити і на що саме варто взяти кредит.
Фінансовий аспект
Держава фінансово підтримує громадян, які вирішують це зробити, і відшкодовує до 40% позики, але не більше 14 тисяч гривень, йдеться на сайті Держенергоефективності. Фінансування здійснюється через державні банки.
На початку роботи програми чимало українців побоювалися брати "теплі кредити" – за перші 11 місяців кредити оформили лише близько 23 тисяч родин. Загальна сума становила тоді тільки 400 мільйонів гривень, а на інтернет-форумах громадяни висловлювали побоювання, що держава може "кинути", як це було з програмою молодіжного житлового кредитування. Після першої хвилі держпідтримки іпотек її фінансування майже припинилося, тому борговий тягар повністю ліг на позичальників.
Графік надання державних коштів на "теплі кредити" за 2014-2017 роки також нагадує ступені. Через високий попит виділені урядом гроші закінчувалися посеред бюджетного року, тому програму на час припиняли. Наприклад, цього року аж до березня кошти на кредити видавалися дуже повільно через узгодження процедурних питань. Втім, продовжують діяти програми в регіонах.