Українці все частіше обирають роботу з дому. Фото: Pixabay
УУкраїнцям набридло сидіти в офісах. За даними Freelancehunt, в минулому році кількість зареєстрованих фахівців, які шукають роботу на відстані, зросла майже втричі. На початок 2017 армія фрілансерів на цьому майданчику налічувала майже 200 тис. І тенденція зростання зберігається. Такий же тренд характерний і для Європи. Там з 2000 по 2010 роки число фрілансерів зросла на 82%, пише UBR.
У багатьох випадках українці, у яких вже є робота, готові розглядати фріланс як можливість додаткового заробітку. Таких, за даними експертно-аналітичного центру Міжнародного кадрового порталу HeadHunter Україна, 52%.
Найбільш популярна віддалена робота серед IT-фахівців. Наприклад, на сайті Work.ua у відповідному розділі 1124 таких вакансій. В цілому на майданчику зараз майже 4,5 тис. вакансій для тих, хто хотів би працювати віддалено. Це більше 5% від усієї кількості активних вакансій на сайті.
Основна маса компаній, що залучають віддалених співробітників, розташовані в Києві, Дніпрі, Львові та інших великих містах.
Підприємства готові брати на відстань не тільки айтішників, хоча їх частка в загальній кількості вакансій все ще переважає. В лідери попиту на віддалену роботу також потрапили менеджери з продажу, маркетологи, журналісти, піарники, рекламісти, вчителі, оператори call-центрів, диспетчери, копірайтери, ріелтори. Можливість попрацювати з дому є також і у дизайнерів, бухгалтерів, кадровиків і у тестувальників комп'ютерних ігор.
"У сегменті віддаленої роботи переважають програмісти/розробники – 70% пропозицій, 30% – різноманітні вакансії в сфері фінансів, управління проектами, онлайн-маркетингу і т.ін.", – зазначив регіональний менеджер Сrossover (спеціалізується на наймі топів для постійної дистанційної роботи) Сінан Ата.
Хоча більшість українських компаній віддають перевагу традиційним форми співпраці, кожна 20-я вакансія для роботи поза офісом – це не так вже й мало, запевняє директор з розвитку Work.ua Сергій Марченко. І роботи для фрілансерів буде ставати все більше.
"Ми спостерігаємо стійке зростання кількості вакансій за запитом "віддалена робота" і розширення кількості професій і професійних сфер, які виявляються придатними для віддаленої роботи. Проте на ринку праці залишається ще багато професій, які навряд чи будуть дистанційними – перукарі, банкіри, кухарі та ін.", – підмітила нам hr-експерт сайту rabota.ua Тетяна Пашкіна.
Дистанційна робота вигідна для роботодавців – крім того, що дозволяє знімати офіс менших розмірів, економити на електриці, оргтехніці і канцелярії, такий спосіб організації роботи дозволяє обійти деякі нюанси працевлаштування і уникнути оподаткування, якщо працівник не оформлений офіційно.
"Навіть при оформленні всіх необхідних паперів, деякі роботодавці платять працівникам "на аутсорс" менше, адже немає впевненості, що вони працюють тільки на одного роботодавця, що безумовно, зменшує фактор контролю. Також розширення географії працевлаштування може сприяти зниженню витрат", – зауважив СЕО "Befind & North – Ukraine" Костянтин Рудницький.
Крім економії на операційних витратах відстань також дозволяє наймати людей з інших регіонів, згодних на меншу зарплату. Як зауважив нам засновник сервісу Freelancehunt Олег Топчій, фрілансери допомагають позбутися від більш ніж половини витрат, пов'язаних з обладнанням робочих місць, орендою додаткових площ і т. ін.
Тому не дивно, що зараз близько третини українських компаній пропонують своїм працівникам віддалену роботу. Причому це зазвичай невеликі фірми – до 20 осіб. При цьому, і роботодавці, і здобувачі досить тверезо оцінюють плюси та мінуси роботи в дистанційному форматі. Керівники розуміють, що, коли співробітник працює поза офісом – це ускладнює процес постановки завдання, також його важче контролювати. А ось співробітники серед головних мінусів віддаленої роботи називають брак спілкування, зворотного зв'язку і самодисципліни.
"Серед стримуючих факторів у переході на фріланс для шукачів – непостійний заробіток і відсутність гарантії оплати праці. Також "білих комірців" зупиняє відсутність можливостей побудувати хорошу кар'єру і переймати досвід колег в рамках живого спілкування", – зазначила фахівець експертно-аналітичного центру Міжнародного кадрового порталу HeadHunter Україна Катерина Криворученко.
Кого намагаються загнати до офісів
А ось багато міжнародних компаній вже відмовляються від дистанції. Можна виділити декілька чинників, що впливають на таке рішення. По-перше, підвищення корпоративної культури. Для співробітників, які працюють з дому, практично закритий шлях кар'єрними сходами.
"Іноді віддалених працівників після деякого часу роботи з дому запрошують працювати до офісу, це ніби як підвищення. Або втягують в проекти разом з офісними фахівцями і теж "витягають до офісу". Іноді можливе кадрове зростання – наприклад, з віддаленого оператора в супервайзера-оператора. Якщо такий перехід передбачає роботу в штаті, можуть запропонувати гідний оклад", – зазначила Тетяна Пашкіна.
По-друге, важливим фактором для деяких роботодавців є згуртованість колективу. Сприйняття співробітником себе як суб'єкта, чия діяльність впливає на загальну результативність стимулює його працювати краще.
По-третє, контроль. Хоча вважається, що ефективність співробітника підвищити за допомогою контролю можна, але в разі великої кількості віддалених працівників складність контролю може негативно позначатися на загальних результатах.
"Чи влаштує працівників повернення до офісу – складно сказати. Багато що залежить від стажу дистанційника. Якщо він пропрацював в такому режимі багато років, швидше за все немає – можливо, що багато хто буде готовий звільнитися і шукати звичний для себе формат в іншій компанії. Якщо ж співробітник попрацював вдома нетривалий час і отримав запрошення до офісу, він швидше за все погодиться на таку пропозицію, особливо якщо для нього важлива робота саме в цій компанії", – зазначив Топчій.