/ Фото: Анастасія Іскрицька, Сьогодні
Новий законопроєкт "Про працю", який уже зареєстрований у Верховній Раді, містить багато цікавого про робочий час, відпустки, правила нарахування зарплати, роботу з дому і навіть субсидії. Суперечок навколо цього документа вже виникло чимало – починаючи з того, чи потрібно взагалі щось міняти, і закінчуючи епітетами "рабський" і "неконституційний". Новости "Сьогодні" вирішили з'ясувати ситуацію.
Уже 30 років Україна є незалежною, а тому не може працювати за законами радянських часів. Має з'явитися новий Трудовий кодекс з чітко прописаними правилами відносин між працівником і роботодавцем, дієвих у реальному житті, а не тільки на папері. Втім, замість обіцяного Трудового кодексу уряд подав до парламенту проєкт закону "Про праці" з 98 статтями – щоб прискорити розгляд.
Міністр розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства Тимофій Милованов упевнений, що держава більше не повинна забороняти роботодавцеві звільняти персонал. Мовляв, це як заборона на інтимні стосунки поза шлюбом.
Стаття 35 законопроєкту проголошує: "Роботодавець має право за власною ініціативою розірвати трудовий договір з працівником, попередивши його про це у строк від 15 до 90 днів – залежно від періоду роботи. Роботодавець має право звільнити працівника "день у день", замінивши терміни попередження грошовою компенсацією". А ось стаття 36-я: "Роботодавець має право звільнити працівника, якщо той порушив умови трудового договору більше ніж два рази за півроку". Ці норми про звільнення стали чи не найбільш дискусійними.
"Роботодавцеві буде простіше, він не буде пов'язаний деякими нормами, які були чинні в КЗпП, це дозволить зробити ринок праці більш динамічним. Аналізуючи практику трудових спорів, є думка, що якась значна частина працівників зловживає цими нормами в своїх інтересах. І роботодавець втрачає значні матеріальні ресурси", – пояснює політтехнолог, керівник Центру політичної розвідки Олег Постернак.
"Та ж стаття 35 закону "Про працю" означає тільки одне – звільнення працівника на підставі одностороннього бажання роботодавця. Компенсація буде – три копійки. З огляду на рівень офіційних зарплат на більшості підприємств України, це будуть мізерні гроші", – не погоджується заступник голови Атомпрофспілки Павло Прудников.
Крім того, в законопроєкті є заборона на звільнення працівників через дискримінацію або помсту. Вводиться і поняття "мобінгу", тобто цькування. У такому разі працівники мають звертатися до суду. Однак не всі конфлікти вирішуватимуться в судовому порядку.
"Вводиться медіація вирішення трудових спорів досудового типу. Коли сторони ведуть між собою переговори. Невелика західна новація в українському законодавстві", – зазначає Постернак.
Серед інших нововведень – сім видів трудових договорів замість трьох, описаних у чинному кодексі:
- Безстроковий.
- Терміновий (до п'яти років).
- Короткостроковий (до двох місяців).
- Сезонний (до восьми місяців).
- З нефіксованим робочим часом (без гарантій постійної роботи, з оплатою за фактично відпрацьований час, але не менше ніж вісім годин на місяць).
- Учнівський (дозволяє поєднувати роботу і навчання неповнолітнім, строк – до шести місяців).
- З домашнім працівником (фізичною особою, яка виконує домашню роботу в межах трудових відносин з роботодавцем не менше ніж 80 годин на місяць. Це можуть бути, наприклад, няні, прибиральники, садівники. Втім, точного переліку в законопроєкті немає.
"Позитивним у новому законі є той факт, що всі трудові договори будуть письмові. Буде жорсткий зразок встановленого трудового договору. Є таке поняття, як "робота вдома". Регулюється аутсорсинг тощо", – підкреслює Постернак.
Отже, сторони зможуть домовлятися про умови праці. У людини з'явиться можливість офіційно працювати на кількох роботах. Тому в Мінекономіки сподіваються на зниження рівня безробіття.
"Мета цього законопроєкту – допомогти людям легше знайти роботу і більше заробляти. Один мільйон робочих місць ми обіцяли до 2024 року, і ми зробимо. Наш ринок праці дуже повільно працює. Це втрати для економіки. 1,6 млн осіб шукають роботу в середньому три з половиною місяці. Ми хочемо це зменшити до двох місяців", – заявив міністр Милованов.
Сорокагодинний робочий тиждень, відпустка 24 дні, гарантований державою розмір мінімальної зарплати, лікарняні, збереження місця за жінкою в декреті й навіть святкові неробочі дні – все це обіцяють залишити. А ось від пільг і прав, які фактично не виконуються, будуть відмовлятися.
"У нас багато на папері пільг, але низька заробітна плата. У нас оплата жіночої праці нижча, ніж у чоловіків. Водночас на папері ми бачимо багато захисту прав жінок. Закріпивши в законодавстві мінімальний захист на рівні європейського захисту, ми очікуємо отримати вищі заробітні плати, ніж вони є зараз", – говорить голова Комітету Верховної Ради з питань соціальної політики та захисту прав ветеранів Галина Третьякова.
Зараз, за даними Мінекономіки, з 28,5 млн українців працездатного віку легально працюють лише 12,8 млн. Як заохотити платити податки фрилансерів або нянь, в уряді поки не придумали. І визнають: один лише закон про працю не виведе трудові відносини з тіні. Загалом це завдання податкової реформи.
Нагадаємо, податкову реформу в Україні планують провести в 2020 році. Як раніше заявляв президент України Володимир Зеленський, нове податкове законодавство має запрацювати з 2021 року.