Минулого тижня Генеральний директор ДТЕК Максим Тімченко відвідав Хорватію, де провів ряд зустрічей на високому рівні – з Президентом Республіки Коліндою Грабар-Кітарович та Прем`єр-міністром Андреєм Пленковичем. Справа у тім, що компанія ДТЕК та хорватська національна енергетична компанія HEP d.d. підписали Меморандум про взаєморозуміння та ділову співпрацю, що відкриває нову сторінку у відносинах між двома країнами в енергетичному секторі.
Завдяки документу стане можливою торгівля енергетичними ресурсами, реалізація спільних проєктів на закордонних ринках, в тому числі, інвестиції в енергетичні активи.
Під час візиту Максим Тімченко дав інтерв’ю хорватському виданню, яке ми наводимо повністю.
Як розпочалося ділове співробітництво між HEP та DTEK?
ДТЕК відкритий до співпраці як з українськими, так і з іноземними партнерами. Ми визначаємо декілька ключових напрямків такої співпраці. Перша – це торгівля енергоресурсами: електроенергією, вугіллям, газом. У нас є більше 20 партнерів у Європі – Німеччина, Великобританія, Польща, а зараз і Хорватія. Завдяки нашій команді трейдерів, якою я щиро пишаюся, ДТЕК стабільно займає перше місце за експортом електроенергії в Україні. Сьогодні ми також активно розглядаємо потенційні можливості імпорту.
Другий напрям – це розвиток відновлюваних джерел енергії.
Енергетична стратегія України передбачає зростання відновлюваних джерел енергії до 25% від загального обсягу виробництва електроенергії в Україні до 2035 року. Більше того, ми в цьому вже досягли серйозного успіху. Наша країна стала одним з лідерів у Європі за темпами введення в експлуатацію нових потужностей сонячних та вітрових електростанцій. ДТЕК суттєво сприяв цьому. Наприклад, минулого року більше третини всіх інвестицій у "зелену енергетику" України були інвестиціями нашої компанії. До кінця 2019 року потужність працюючих сонячних та вітрових електростанцій ДТЕК досягне 1 ГВт. Ми вже співпрацюємо в цих проектах із світовими лідерами галузі, такими як General Electric, Vestas, Siemens.
Ми також спостерігаємо високий інтерес інвесторів до видобутку газу. Це природно: сьогодні Україна має другі за величиною запаси цього ресурсу в Європі після Норвегії. Однак, водночас, ми продовжуємо імпортувати газ. Наша команда бачить можливості для України стати на 100% незалежною в цьому питанні. Більше того, ДТЕК збільшив видобуток у 3 рази за останній рік, ставши найбільшим приватним виробником газу в країні.
Кілька місяців тому ми почали спілкуватися з HEP і зрозуміли, що наші стратегічні пріоритети та вектори розвитку дуже схожі. А це означає, що ми можемо зміцнювати один одного, виступати партнерами.
Тому ми підписали у Спліті Меморандум про взаєморозуміння та ділове співробітництво, за участі прем'єр-міністра Республіки Хорватія Андрея Пленковича. Ми провели важливі переговори, і ми вдячні Прем'єр-міністру за підтримку наших ініціатив у продовженні діалогу з Європейською Комісією та Європейським парламентом.
- Яка мета вашого співробітництва?
Вихід на закордонні ринки, міжнародне партнерство є одним з векторів довгострокової стратегії ДТЕК. Підписання меморандуму з HEP d.d. це ще один крок у розширенні нашої присутності на європейських енергетичних ринках. Сьогодні ми розглядаємо декілька напрямків для співпраці з нашим новим партнером. Серед яких торгівля електроенергією та газом, спільні проекти на європейських ринках, включаючи інвестиції в енергетичні активи. Наприклад, ми бачимо потенціал у поєднанні наших зусиль у галузі відновлюваних енергетичних ресурсів.
Якими будуть наступні практичні кроки?
Як перший крок у межах нашої співпраці, ми плануємо тест постачання електроенергії нашої дочірньою компанією DTEK Hungary Power Trade в жовтні цього року. Обсяг – до 2,5 тис. МВт-г. Наступного року обсяг торгівлі ДТЕК з HEP d.d. може досягати до 1,3 млн МВт-г.
- Україна 1 липня запустила новий, лібералізований ринок електроенергії. Ваші перші враження в контексті роботи ДТЕК?
ДТЕК був та залишається компанією, що послідовно підтримує реформи в енергетиці, насамперед, впровадження європейської моделі ринку електроенергії в Україні.
Новий ринок був успішно запущений 1 липня 2019 року. Це історичний крок для України. Лібералізація ринку електроенергії була зобов'язанням України відповідно до Договору про Енергетичне співтовариство, Угоди про асоціацію між Україною та ЄС, а також через зобов'язання перед МВФ.
Ми радіємо першим результатам запуску ринку. Вперше в історії незалежної України розпочався імпорт електроенергії; щомісячний імпорт складає близько 300 млн. кВт-г. Україна також брала участь у транзиті електроенергії через острів Бурштин (від Словаччини до Угорщини та Румунії). Україна на шляху до синхронізації з ENTSO-E. Потенційні обсяги експорту / імпорту електроенергії зростуть з 4-5 до 20 млрд. КВт-г на рік.
Нарешті, ми очікуємо, що запуск ринку стане новим поштовхом для розвитку як енергетичного сектору, так і економіки України в цілому. На думку експертів, в результаті реформи додаткове збільшення реального ВВП України становитиме 0,3% на рік. Додаткові надходження до державного бюджету у вигляді податків з цієї галузі можуть сягати 0,8-1,5 млрд дол. США щорічно.
Мета реформи та лібералізації ринку електроенергії – енергетична незалежність України. Звичайно, реформа ще не завершена. Ми очікуємо повної лібералізації ринку в найближчі декілька років.
Зношеність електромереж України вже досягла 80-відсотків, залишилося близько 10 років експлуатаційного терміну. Це теж є предметом для спільної роботи з HEP та деякими іншими хорватськими компаніями?
Ви абсолютно праві. Згідно з Енергетичною стратегією України до 2035 року, потенційна потреба в інвестиціях в енергетичний сектор оцінюється на рівні 80–95 млрд євро. Я переконаний, що Україна буде головним драйвером європейських інвестицій в енергетичний сектор Східної Європи у найближче десятиліття.
Близько 40% цієї суми (40 млрд євро) слід інвестувати в модернізацію мереж. Тому що існуюча система витрати+ не дозволяє зменшити рівень SAIDI та втрат електроенергії, а також покращити технічні параметри мереж. Зношення інфраструктури операторів системи розподілу в Україні знаходиться на рівні 80% (Оператори системи розподілу DTEK – 70-75%).
Реалізація стимулюючого тарифного регулювання давно назріла – протягом 20 років усі європейські країни, крім України та Білорусі, використовують це стимулююче тарифне регулювання, або тарифи RAB. Зміцнення та модернізація розподільних мереж є ключовим для забезпечення більшої частки відновлюваних джерел енергії в системі. Європейський досвід, досвід хорватських компаній у трансформації енергетичного сектору є важливим і цінним для нас. Я бачу великі перспективи для розширення партнерських відносин у найближчому майбутньому.
- Чи вирішив ДТЕК проблему зі своїми активами на сході України?
Ця проблема ще не вирішена. 11 вугільних і енергетичних підприємств ДТЕК залишилися на тимчасово непідконтрольних Україні територіях, і сьогодні ми повністю позбавлені можливості брати участь у їхній діяльності. Наскільки нам відомо, сьогодні ніхто не підтримує ці підприємства, багато з них вже неможливо буде експлуатувати. Проти тих підприємств, які продовжують видобувати вугілля, українські правоохоронці порушили кримінальні справи. Дійсно, згідно з українським законодавством – надра, включаючи вугілля, є власністю народу України. Видобуток вугілля без спеціальних дозволів, виданих українськими органами влади, має ознаки злочину. На жаль, частина цього незаконно видобутого вугілля експортується в європейські країни. За нашими даними, станом на липень 2019 року звідти було експортовано близько 3,2 млн тонн вугілля. Ми сподіваємось на активну участь європейських політиків та державних діячів у вирішенні цього питання.
Як зазначив почесний консул України в Хорватії Івіца Піріч, переговори, які привели до підписання цього контракту, тривали рік.
"Ми надали велику підтримку керівництву обох країн. У HEP dd і ДТЕК до цього не було угоди про співпрацю. Компанія System Capital Management (SCM), частиною якої є ДТЕК, працює в гірничодобувній промисловості, металургії, видобутку газу та нафти, виробництві електроенергії, сільському господарстві... Тому для хорватських компаній відкривається багато можливостей", – сказав консул.
Він також зазначив, що з приходом на посаду прем'єр-міністра Андрія Пленковича стався поворотний момент у відносинах Хорватії зі Східними країнами.
"Ми вдячні йому за це, але ми не зупиняємося, оскільки попереду у нас є ще багато великих справ", – підкреслив Івіца Піріч.