Чому українська економіка "в тіні". Фото: pixabay.com
За минулий рік рівень тіньової економіки значно знизився, заявляють в Мінекономрозвитку. Згідно з рейтингом міжнародної Асоціації дипломованих сертифікованих бухгалтерів (АССА), Україна увійшла до топу країн з найвищим рівнем економіки в "тіні". Цей показник залежить від багатьох факторів: довіри бізнесу до влади, стану економіки країни, рівня податкової зарегульованості. Сайт "Сегодня" поговорив з експертами і з'ясував, як Україна може скоротити рівень тіньової економіки і для кого це вигідно.
У трійці "лідерів"
Мінекономрозвитку підрахувало, що рівень тіньової економіки минулого року скоротився на шість відсоткових пунктів і досяг 34% від офіційного ВВП. Однак навіть з урахуванням офіційних підрахунків міністерства цей показник значно вищий за середньосвітовий. Так, за підрахунками АССА, 22,66% глобального ВВП знаходиться в тіні. Експерти прогнозують, що поступово цей відсоток знижуватиметься до 21,4% 2025 року.
Підрахунки АССА виявилися для України песимістичнішими. Так, Україні за рівнем "тіні" поступаються лише дві країни: Азербайджан (58,05%) і Нігерія (47,93%). При цьому економіки Росії, Шрі-Ланки, Бразилії та Пакистану, згідно з рейтингом, виявилися "білішими" за українську.
За даними Мінекономрозвитку, за минулий рік вдалося вивести частину економіки з тіні завдяки стабілізації макроекономічної ситуації та скороченню навантаження на фонд оплати праці. Як відомо, до минулого року середня ставка єдиного соціального внеску сягала 37% від зарплати, а з січня 2016-го її скоротили до 22%.
У звіті міністерство також зазначає, що закриття банків, наявність непідконтрольних територій, "напруга в міжнародних відносинах з РФ" і низький рівень довіри до інституцій влади продовжує утримувати левову частку української економіки в тіні.
Минулого року під час зустрічі з львівськими студентами прем'єр-міністр Володимир Гройсман заявив, що в "тіні" перебуває 1,1 трильйона гривень. Це ті кошти, які "не працюють на українську державу".
Високий рівень економіки в "тіні" це, в тому числі, і великий потенціал зростання. Так, за підсумками цього року українська економіка, прогнозують експерти Світового банку, зросте приблизно на 2%, схожий прогноз озвучують і в НБУ. Потенційно, якщо вивести українську економіку з "сірої зони", темпи зростання офіційного ВВП можна прискорити в десятки разів.
Як зазначає аналітик "Альпарі" Максим Пархоменко, "тіньова" економіка починається з малого. Українці, які отримують зарплати "в конвертах", є частиною "тіньової" економіки. Фактично, не сплачуючи податки, "на руки" можна отримати суму більше, однак ці кошти могли б піти на інфраструктуру, освіту, медицину, соціальну політику держави. Високий рівень "тіньових" зарплат – одна з причин низьких українських пенсій.
Чим складніша ситуація в економіці – тим більше підприємців йде в тінь
Рівень "тіні" в тому числі залежить від стану економіки країни в цілому, зазначає кандидат економічних наук Лідія Ткаченко. Існує закономірність: під час кризи – рівень "тіньової зайнятості" зростає, а коли розвивається економіка, відбувається детінізація. Наприклад, під час кризи 2014 року рівень тіньової економіки зріс на рекордні сім відсоткових пунктів і досяг 42% від ВВП. Після поступового зростання економіки 2016-го цей показник скоротився вже до 34%.
Фото: архів
Аналітик Максим Пархоменко впевнений, що для поліпшення ситуації необхідно "навести порядок" в податковому законодавстві, скоротити кількість регулюючих органів і послабити норми, що відповідають за обмін капіталу.
"Найшвидший і найоптимальніший варіант для виведення економіки з під тіні – держава повинна створити умови, коли вигідніше вести бізнес по білому, без оптимізації податків. Прикладом є ситуація з видобутком бурштину, замість легалізації цього процесу, держава закручує гайки старателів", – розповідає експерт .
"Найшвидший і оптимальний варіант для виведення економіки з під тіні – держава повинна створити умови, коли вигідніше вести бізнес по білому, без оптимізації податків. Прикладом є ситуація з видобутком бурштину, замість легалізації цього процесу, держава закручує гайки старателям", – розповідає експерт.
Один з можливих способів скоротити рівень "тіні", впевнений гендиректор аудиторської компанії "Бейкер Тіллі" Олександр Почкун, – створити ефективні важелі впливу на бізнес і боротися з корупцією.При цьому експерт зазначає, що на бізнес потрібно впливати "нормальними, цивілізованими механізмами контролю". На думку Почкуна, бізнес виходитиме з "тіні" за умови, що працювати в "білу" стане вигідніше.
У Державній фіскальній службі впевнені: зарплати в "тіні" насамперед шкодять самим українцям.Директор департаменту податків і зборів Павло Дроняк заявляє: ті, хто погоджується на зарплату "в конверті", позбавляють себе гідної пенсії.
Чому вигідніше отримувати "білу" зарплату
Після пенсійної реформи, українцю для того, щоб вийти на пенсію в 60 років, з 2028 року необхідно мати як мінімум 35 років стажу. При цьому навчання у вузах до стажу не зараховуються з 2004 року. Ті, хто працює без офіційного оформлення, ризикують вийти на пенсію в 63 або навіть 65 років. Крім того, пенсія залежить від розміру офіційної зарплати. Українець, який оформлений на мінімальну зарплату, при виході на заслужений відпочинок отримуватиме мінімальну пенсію. Наразі це всього лише 1312 гривень.
Крім того, після звільнення "за згодою сторін" українець має право зареєструватися в Службі зайнятості та перші три місяці отримувати щомісячну допомогу в розмірі своєї зарплати.
Фото: архів
Офіційне оформлення за КЗпПУ дозволяє користуватися цілою низкою прав. Наприклад, тривалість робочого тижня не повинна перевищувати 40 годин, гарантується перерва на обід, а по п'ятницях і перед святами – скорочений робочий день. Крім того, відповідно до закону, українці, які працюють, мають право на відпустку тривалістю 24 дня, а якщо відпусткою не скористалися, при звільненні отримати грошову компенсацію.
Також офіційне оформлення гарантує заробіток не менше рівня мінімальної зарплати, цього року це 3200 гривень. Тим роботодавцям, які порушують КЗпП, загрожують великі штрафи, зазначає керівник практики Вирішення конфліктів і суперечок JUSCUTUM Антон Куц.
Наприклад, якщо співробітник оформлений на половину ставки, а фактично працює повний робочий день, роботодавця можуть оштрафувати на 96 тисяч гривень (30 мінімальних зарплат). Якщо не оплачувати додаткову роботу на вихідних і в неробочий час, загрожує штраф в розмірі 32 тисяч гривень. До слова, будь-який співробітник може поскаржитися на свого начальника, який порушив трудові права, до Фіскальної служби та Служби праці. Крім того, уряд створив міжвідомчу групу, завдання якої реагувати на подібні випадки.