Україна в 2015 році зазнала продовольчих втрат: причини і наслідки

28 грудня 2015, 07:42
Агросектор вперше за кілька останніх років демонструє спад виробництва

Фото: AFP

У загальному обсязі експорту за підсумками трьох кварталів року, що минає, частка товарів сільськогосподарського виробництва склала 30,7%, на 9,6 млрд дол. Але окремим товарним категоріям спад за рік склав 78-92%. Це підтверджує, що Україна, як і всі країни, що спеціалізуються на експорті сировини, дуже чутлива до рівня цін на світових ринках.

За підсумками перших трьох кварталів поточного року, згідно з офіційною статистикою, 60,2% великих і середніх підприємств в країні були прибутковими. Але серед сільгосппідприємств ця частка значно вища – 93,5%. Цей показник взагалі найвищий серед усіх галузей.

Реклама

На жаль, результати роботи великих підприємств не можна екстраполювати на галузь в цілому, бо істотну роль у виробництві багатьох видів продукції грають фермерські та домашні господарства, з прибутковістю яких, очевидно, справи йдуть гірше. Головна причина – брак обігових коштів.

Оскільки банківські кредити більшості аграріїв в Україні були і залишаються малодоступними, ще в 1998 р було введено спеціальний режим їх оподаткування. Його суть у тому, що будь-яке аграрне підприємство не сплачує нарахований ПДВ до бюджету, ці кошти накопичуються на їх спецрахунках. За законом, їх можна використовувати тільки для придбання товарів і послуг, пов'язаних з веденням сільського господарства. На практиці ж виявилося, що у підприємств достатньо можливостей, щоб робити з цими засобами все що завгодно. Саме тому аграрні компанії часто використовуються в схемах мінімізації податків.

Реклама

Пільга з ПДВ особливо вигідна великим агровиробникам і агрохолдингам

Скасування спецрежиму прописано в меморандумі співпраці України з МВФ. І зроблено це було не тільки через напад кримінальності в його функціонуванні, але головним чином тому, що фонд дуже незадоволений самим існування такої пільги в умовах критичного дефіциту держбюджету. Торік сума таких пільг склала близько 19 млрд грн. Цього року тільки через девальвацію вона може зрости приблизно на 30%.

При підготовці проекту податкової реформи уряд спочатку хотів повністю скасувати спецрежим, але зіткнувся з серйозною протидією аграріїв і був змушений значно відступити.

У результаті спецрежим у 2016 р буде різним залежно від виробництва:

Реклама

   - для рослинництва 15% ПДВ залишатимуть виробникові на спецрахунки, а 85% направлятимуть до бюджету;
   - виробництво великої рогатої худоби і молока – 80 і 20%;
   - виробники решти продукції – 50 і 50% відповідно.

У 2017 р. спецрежим планується скасувати.

Крім того, експортерам зернових і технічних культур повернено право на бюджетне відшкодування ПДВ. За оцінками, завдяки цьому аграрії зможуть отримати додатково 20 млрд грн.

Фахівці звертають увагу на те, що пільга з ПДВ особливо вигідна великим агровиробникам і агрохолдингам. З об'єктивних причин у них не тільки більший валовий обсяг ПДВ, а й на одиницю витрат вони генерують всередині себе більше доданої вартості, ніж дрібні виробники, тому і питома ПДВ у них вища.

Аграрний сектор у багатьох країнах є дотаційним

В аргументах прихильників збереження спецрежиму є і раціональне зерно. Відомо, що аграрний сектор у багатьох країнах є дотаційним, ЄС близько половини свого бюджету, тобто приблизно 50 млрд євро, направляє на підтримку сільгоспвиробників. Якщо перерахувати це на обсяги виробництва в Україні, то у нас допомога могла б скласти близько 9 млрд євро. Загальні ж обсяги підтримки сільгоспвиробників у нашій країні зараз у рази менші. Крім того, спецрежим дозволяє не використовувати у великих обсягах програми прямої бюджетної підтримки, які легко провокують корупцію.

До слова, в середині грудня 2015 р. на сесії СОТ у Найробі було прийнято рішення про скасування прямих експортних субсидій. Його суть: нове експортне субсидування агроекспорту забороняється, розвинені країни, які практикували підтримку агроекспорту, припинять його до 2018 року, що розвиваються – до 2023 р.

Ще одним поширеним механізмом фінансування сільгоспвиробників є форвардні закупівлі їхньої продукції. Так днями ПАТ "Аграрний фонд" збільшило обсяги закупівель зернових за осінньою форвардною програмою 2016 р. із запланованих 300 тис. до 500 тис. т. Мінагропрод сподівається, що допомогти з фінансуванням допоможуть аграрні розписки, які дозволяють отримати кредитні кошти під заставу майбутнього врожаю. Такий пілотний проект був запущений у 2014 р. в Полтавській області, він допоміг залучити близько 40 млн грн. Цього року механізм розписок запрацював у Вінницькій, Черкаській і Харківській областях, а в 2016 р міністерство планує розширити його на всю країну.

У 2015 році Україна вперше імпортувала овочі борщового набору

16 грудня міністр аграрної політики і продовольства Олексій Павленко повідомив, що розраховує на залучення 400 млн євро у Європейського інвестиційного банку (ЄІБ). Кошти можуть бути отримані на початку 2016 року і спрямовані на підтримку агровиробників. Але в якій формі і кому буде надана підтримка, поки не повідомляється. Нагадаємо, що Мінагропрод заявляв про можливість залучення цього кредиту в ЄІБ ще в поточному році.

Практика показує, що є чіткі сезонні закономірності розвитку вітчизняної галузі сільського господарства з точки зору фінансів. I і III квартали найвитратніші – фінансуються відповідно посівна кампанія та збір врожаю. II квартал є фінансово врівноваженим. IV квартал найбільш дохідний, оскільки реалізується основний обсяг продукції галузі.

I квартал майбутнього року може зажадати від аграріїв додаткових витрат. За даними Мінагропрода, на 17 грудня було засіяно 7,1 млн га із запланованих 7,4 млн га. Наслідки посухи, що мала місце влітку і на початку осені, почасти були пом'якшені сприятливою погодою листопада і грудня, сходи з'явилися на 86% засіяних площ. Але третина посівів, що зійшли, знаходиться в поганому стані, що ставить під сумнів їх успішну зимівлю. Недосів і загибель озимих посівів змусить аграріїв навесні пересівати частину площ, що і спричинить додаткові витрати.

 Індекси обсягу сільськогосподарського виробництва за місяць у 2015 р.,  %

 

До попереднього місяця

До відповідного місяця 2014 р.

Січень

41,7

97,6

Лютий

88,0

95,1

Березень

117,3

93,2

Квітень

111,5

94,9

Травень

106,4

92,7

Червень

188

82,8

Липень

394,9

101,9

Серпень

73,7

88,9

Вересень

154,1

95,8

Жовтень

67

100,5

Листопад

26,8

88,9

Источник: Госстат

Через початок роботи з 1 січня зони вільної торгівлі з ЄС, частина аграріїв побоюється напливу європейських товарів на вітчизняний ринок. Але для страхів у більшості товарних категорій мало підстав. Вітчизняні продукти досить якісні і вельми конкурентні за ціною (у чому їм чимало допомогла девальвація гривні). Хоча розслаблятися не можна. Так у нинішньому році Україна вперше імпортувала овочі так званого борщового набору. Але сталося це тому, що впала їх врожайність в країні і скоротилися посівні площі, тобто овочів просто виявилося мало. Але є надія, що це явище тимчасове, бо постачальники насіння відмітили істотне зростання своїх продажів по багатьох позиціях, що створює заділ на майбутній рік.

Великою проблемою для багатьох виробників фруктів стало перевиробництво. В останні роки вони розширювали плантації, однак фактичне закриття ринку Росії залишило їх без головного експортного спрямування. Але в нинішньому році ЄС обнулив ввізні мита на їхню продукцію, тому вітчизняні садівники експортували до Європи рекордні обсяги баштанних, яблук та продуктів їх переробки. Девальвація гривні, знову ж таки, допомогла їм у цьому.

Поголів'я на 1.12. 2015 р.

Велика рогата худоба

Свині

Вівці і кози

Птиця

млн голів

зміни за рік, %

млн голів

зміни за рік, %

млн голів

зміни за рік, %

млн голів

зміни за рік, %

4,07

94,7

7,56

96,4

1,5

96,4

222,24

98,2

Источник: Госстат

За даними Держстату, середні ціни продажу аграрної продукції сільськогосподарськими підприємствами за всіма напрямами реалізації за січень-жовтень 2015 р. порівняно з відповідним періодом 2014, зросли на 54%, у тому числі продукції рослинництва – на 68%, тваринництва – на 42% .

Індекс обсягу сільськогосподарського виробництва за січень-листопад 2015 р. склав 95,3%, а на цю ж дату минулого року він був 105%, тобто галузь вперше за кілька останніх років демонструє спад виробництва.