Українські компанії часто реєструють авторські права в офшорах. Фото: mutro.ru
Щорічно Україна витрачає $ 0,5 млрд на виплату роялті та інших відрахувань зарубіжним правовласникам. Це в 10 разів більше, ніж платять взамін закордонні компанії. Як результат – країна перманентно знаходиться "в мінусі", пише "Капітал".
За даними Держстату, тільки в січні-червні поточного року Україна виплатила за кордон близько $ 220 млн, отримавши назад лише $ 27 млн, адже українці споживають величезну кількість продукту виробленого за межами країни.
Графіка: Капітал
Багато іноземних брендів працюють в Україні за схемою франчайзингу: власник магазину, ресторану або іншої точки платить їм гроші за використання бренду, доступ до продуктів і технологій.
У цій сфері Україна робить успіхи, говорить глава директорату Асоціації франчайзингу України Андрій Кривоніс. За його оцінками, на українські бренди приходиться 50% місцевого ринку франчайзингу, на російські – 25%, на європейські – 15%, ще 10% припадає на інші країни. "Така картина неприродна для інших європейських країн. Зазвичай 70-80% займають іноземні бренди на ринку франчайзингу. До нас ще не вийшли всі світові лідери франчайзингу", – розповідає він.
Разом з тим вже майже 50 українських брендів вийшли за межі країни. В основному, за словами Кривоноса, йдуть до Росії, але є також приклади виходу в Францію, Швейцарію, Польщу. Це компанії з індустрії харчування, одягу, ювелірних прикрас. Для десятки компаній, за його словами, полігоном розвитку є Молдова. Але все-таки основні, як правило, в Росії. "Вихід на ринки СНД простий з мовної точки зору, що дозволяє компаніям істотно економити на старті своєї міжнародної діяльності", – пояснює Кривоніс. На його думку, статистика не розкриває повного стану ринку. "Відрахування, які потрапили в звіти, в основному проходять згідно договорів на використання торговельні марок та інших зареєстрованих об'єктів у виробничій сфері", – пояснює він.
Згідно звіту Держстату, найбільше грошей з початку року Україна виплатила Швейцарії ($ 77 млн), Великобританії ($ 27 млн) і Кіпру ($ 26 млн). Але це не означає, що Україна активно використовує інтелектуальні розробки цих країн. "Скоріше, це говорить про застосування українцями схем мінімізації оподаткування", – розповідає патентний повірений компанії IP Style Марія Ортинська. Керуючий партнер адвокатського об'єднання "Юскутум" Артем Афян вважає, що вивести сферу інтелектуальної власності з офшору можна тільки за допомогою податкових пільг. "Ті $ 20 млн, які ми отримали за півроку – просто смішна сума. Якщо Україна введе ставки податку на інтелектуальну власність навіть нижче, ніж на Кіпрі (а там це 3%), вона нічого не втратить", – вважає він.
Графіка: Капітал
Нагадаємо, за оцінками учасників ринку, в минулому році ринок відрахувань до аудіовізуальної сфери склав близько 60 млн. грн. "Як правило, за кордон відправляється не більше 10-12% роялті, зібраного в Україні. Ще 20% становить комісія організації колективного управління, яка зібрала кошти", – розповів про метод розподілу коштів екс-директор УЛАСП Микола Сосновський, додавши, що решта грошей або перерозподіляється між музикантами, або осідає на рахунках як "нерозподілений дохід".
Серед перспективних напрямів, на яких у майбутньому могли б заробляти українські власники прав, експерти також називають патенти в алкогольній сфері, сфері енергетики, а також інженерні розробки в ІТ-сфері. На останній, за словами Марії Ортинської, спостерігається зростаючий попит з боку Китаю. Вона також нагадує, що за українські розробки в оборонній сфері гроші платить Китай і Казахстан, але сума цих відрахувань не розкривається.