WEF оновив рейтинг конкурентоспроможності країн. Фото: AFP
Україна в черговому щорічному складеному Всесвітнім економічним форумом (World Economic Forum, WEF) рейтингу конкурентоспроможності опустилася на 85-те місце проти 79-го роком раніше.
Низькі місця Україна зайняла за такими показниками, як розвиток фінансових ринків (130 місце), інституційний розвиток (129 місце), макроекономічна ситуація (128 місце) і ефективність ринку товарів (108 місце), рівень розвитку бізнесу (98 місце).
У той же час WEF вказує такі конкурентні переваги країни, як наявність в країні інженерів і вчених (33 місце), обсяг внутрішнього ринку (47 місце в рейтингу), інновації (52 місце).
Згідно з результатами опитування, основними факторами, які перешкоджають роботі бізнесу в Україні, є корупція (її відзначили 14% респондентів), політична нестабільність (13,2%), інфляція (11,9%), неефективність державної бюрократії (11,4%), важкий доступ до фінансування (11,2%), нестабільність державної політики (8,2%), податкові ставки (7,3%) та податкове регулювання (6,8%).
Зайняте України місце є найгіршим за останні п'ять років: в 2012 воно було 73-ім з 144 країн, в 2013 провалилося на 84-ту позицію з 148 країн, після "революція Гідності" піднялося відразу на 76-те місце з 144 країн, проте через рік відкотилося на 79-ту позицію з 140 країн.
З найближчих сусідів у Польщі 36 місце (+5 позиції), Росії – 43 місце (+2), Румунії – 62 (мінус 6 позицій), Словаччини – 65 (+2), Угорщини – 69 (мінус 6), Молдавії – 100 (мінус 16) (Білорусія відсутня в рейтингу).
У п'ятірці лідерів рейтингу Швейцарія, Сінгапур, США, Нідерланди, Німеччина. Склад п'ятірки за рік не змінився.
Всього в рейтингу 138 країн.
Індекс глобальної конкурентоспроможності ВЕФ включає 12 показників конкурентоспроможності і складається щорічно з 1979 року на основі відкритої інформації, а також з урахуванням думок декількох тисяч експертів з більш ніж 100 країн світу.
Індекс конкурентоспроможності оцінює здатність країн забезпечити високий рівень добробуту своїх громадян, що в першу чергу залежить від того, наскільки ефективно країна використовує ресурси, якими володіє.
При цьому для підтримки рівня життя в умовах вільного ринку, як правило, необхідно постійне підвищення продуктивності праці і якості товарів/послуг.