Україна експортує дедалі більше сировини і дедалі менше "пристойних" товарів. Фото: dayoo.com
Зовнішньоторговельна діяльність України на сьогоднішній день здійснюється в умовах безпрецедентного фізичного знищення виробничих потужностей і масштабної зупинки промисловості в результаті військових дій на Донбасі. Посилюються загрози безповоротної втрати значної частини експортного потенціалу національної економіки, що вимагає прискореного заміщення втрачених торгових ніш новими напрямками спеціалізації.
Про це йдеться в аналітичній доповіді до щорічного послання президента України до Верховної ради. Документ, підготовлений Національним інститутом стратегічних досліджень, був розданий депутатам у ВР.
Так, скорочення експорту товарів і послуг в 2014 р склало 14,6%, імпорту – 28% щодо 2013-го. У той же час зовнішньоторговельний оборот України в 2014 р. склав $106,6 млрд, що навіть в умовах істотного скорочення (на 28% до рекордних обсягів докризового 2008) становить близько 80% ВВП.
"Поступове зниження рівня відкритості національної економіки не забезпечило формування належної стійкості до зовнішніх викликів і загроз. Вітчизняний експорт характеризується значною волатильністю", – йдеться в документі.
Зниження обсягів експорту (в 2014-му на 14,6%) стало одним з головних чинників загального економічного спаду.
Експорт товарів при цьому зберігає сировинну і низькотехнологічних спеціалізацію. Основу товарного експорту становлять сировинні товари та товари з відносно низькою доданою вартістю (недорогоцінні метали, мінеральні продукти та сільськогосподарську сировину, які формують більше половини експорту країни).
"Небезпечними викликами економічної безпеки є зміни в структурі експортних товарних поставок за рівнем технологічності. Відновлюється тенденція до заміщення технологічних сегментів вітчизняного експорту нетехнологічними товарними позиціями (68% товарного експорту). На відміну від експортних поставок, імпортний попит Україні на 45% забезпечується товарами кінцевого споживання, а за характером технологічності більше третини імпорту складають високотехнологічні та середньо-високотехнологічні товари", – зазначають автори доповіді.
Зазначені тенденції в умовах зовнішньої агресії посилюються ризиками зовнішньоекономічної безпеки України, до яких автори доповіді відносять:
• втрату частини експортного потенціалу національної економіки
Незалежно від перспектив припинення військових дій на Донбасі і повернення регіону під юрисдикцію України національна економіка в середньостроковій перспективі не зможе відновити знищені виробничі фонди і відновити експортні поставки на доконфліктний рівні.
Крім того, розірвання внутрішніх виробничо-коопераційних зв'язків, обумовлене військовим конфліктом на Донбасі, призводить до ланцюговому падіння виробництва в суміжних експортоорієнтованих галузях економіки.
• зниження конкурентоспроможності національних експортерів на зовнішніх ринках
В умовах воєнного конфлікту на Донбасі і зростання інфраструктурних та економічних втрат погіршуються умови діяльності для національних експортерів. Висока залежність експортерів від імпорту комплектуючих, сировини та обладнання; високий рівень матеріало- та енергоємності експортного виробництва; зростання цін у гривневому еквіваленті на енергоресурси та підвищення інших тарифів ускладнюють підтримання прийнятного рівня цінової конкурентоспроможності вітчизняних експортерів.
• закріплення неперспективною міжнародної товарної спеціалізації
Трансформація товарної структури експорту України не відповідає національним інтересам. Часткова диверсифікація експортних поставок в рамках розширення доступу на ринки ЄС дозволила наростити експорт виробників харчових продуктів і сільськогосподарської сировини. У той же час такі зрушення не стали повноцінною компенсацією для втраченої експортної частки в сегменті середньо-технологічної продукції.
На думку авторів доповіді, деескалації загроз зовнішньоекономічної безпеки України сприятимуть:
- заходи щодо забезпечення повноцінного та автоматичного відшкодування ПДВ експортерам;
- захист вітчизняних експортерів на зовнішніх ринках, зокрема на основі державних експортних гарантій, страхування та кредитування експортної діяльності;
- прискорення процесів узгодження та адаптації у вітчизняну практику технічних регламентів, зокрема шляхом скорочення регуляторного обтяження експортної діяльності.