Україна намагається поглибити співпрацю з Китаєм, який є для нас і ринком збуту, і великим джерелом кредитування, і перспективним інвестором. У травні Китай відвідала українська делегація – перший віце-прем'єр Степан Кубів, заступник міністра інфраструктури Віктор Довгань і представник президента України в парламенті Ірина Луценко.
Українські чиновники налаштовані оптимістично. Наприклад, говорять про те, що "Китайська залізниця" розглядає можливість інвестування в модернізацію і виробництво електричних локомотивів на виробничих площах "Укрзалізниці". Втім, багато проектів, які Китай обіцяє фінансувати, поки залишаються на рівні меморандумів і т.ін.
Проте очевидний і прогрес. Так, українська компанія "Мотор Січ" і китайська Beijing Skyrizon зараз працюють над спільною розробкою і виробництвом авіадвигунів, для цього китайська компанія Skyrizon планує інвестувати $ 250 млн у модернізацію виробничих і проектних потужностей "Мотор Січ".
Таким чином, Україна змогла реалізувати свій потенціал в одній з найбільш наукомістких галузей в світі – авіабудуванні. Створивши спільне підприємство в Китаї, "Мотор Січ" і китайська компанія зможуть освоїти більш широкий ринок.
Київ дуже зацікавлений, щоб Китай інвестував гроші саме в створення виробництва на території України. Уряд наполягає, що тут повинні відкриватися спільні підприємства, що гарантують податкові надходження.
За інформацією посольства КНР, китайські інвестиції в українські АПК, енергетику та інші галузі досягли $ 7 млрд. Зокрема, нещодавно компанія CNBM завершила оформлення права власності на десять найбільших сонячних електростанцій в Україні загальною потужністю 267 МВт. За словами гендиректора компанії Юнчжи Чен, було вкладено близько $ 1 млрд.
Якщо говорити про китайські інвестиції в аграрну галузь, варто згадати будівництво в Миколаївському морському торговому порту перевантажувального комплексу зернових та олійних культур річною потужністю 2,5 млн тонн. Корпорація COFCO Agri вклала в будівництво терміналу $ 75 млн. Причому, всупереч розхожій думці, що Китай дає гроші тільки для того, щоб забезпечити роботою своїх підрядників, будувала термінал українська компанія "Український будівельник", а обладнання і метал поставляли світові виробники (Neuero, AGI та ін.). Такі вкладення цілком зрозумілі: Китай зацікавлений в українських зернових, в першу чергу – кукурудзі, і побудувавши власний термінал в порту, він скорочує витрати на транспортування. Питанням логістики та її здешевлення Піднебесна приділяє багато уваги.
Саме здешевлення логістики може залучити в Україну більше китайських інвестицій. Китаю вигідно розгорнути тут, наприклад, складальне виробництво, частково виробляти в Україні комплектуючі, щоб далі продавати товари в Європу. Тим більше, що українські робітники зараз працюють навіть за менші зарплати, ніж китайські. Нещодавно віце-президент Китайської міжнародної торгової палати Лю Цзюньчжун зазначив, що Китай зацікавлений в розміщенні свого виробництва на базі українських індустріальних парків і вже надав план співпраці.
За словами президента компанії ТОВ "Укр-Китай Коммунікейшн" В'ячеслава Лисенка, китайці дуже зацікавлені в створенні, але їм потрібні гарантії інвестицій. "У них така стратегія – спершу в нову країну, як криголам, заходить держава, а слідом за нею – бізнес. Йому важливо не втратити гроші, а потім вони думають, як їх примножити", – сказав він в інтерв'ю UBR. По суті, саме тому найбільш успішні вкладення в Україну для Китаю – це коли він сам постачає обладнання, яке в разі необхідності можна повернути.
Експерти кажуть, що китайські бізнесмени дуже виважено приймають рішення, так що дивуватися, що від підписання меморандумів до початку реалізації проходить багато часу, не доводиться. Але інтерес Китаю все-таки очевидний, незважаючи на всі наші "обтяжливі обставини".
Офіційні візити українських чиновників мають значення, але вони бувають не так часто, а ось бізнес "працює ліктями" постійно. Для того, щоб співпраця між Україною і Китаєм виходило на новий рівень, з метою створення нової платформи для залучення китайських інвестицій в Україну, посольство України в КНР і китайська компанія Xinwei Group в 2014 році в Пекіні створила "Український дім".
В "Українському домі" проводяться презентації для китайських бізнесменів, інвестиційні та юридичні компанії знайомлять їх з комерційним потенціалом і нюансами податкової системи України. Здається, реалізовувати нові проекти в Україні Китай буде активніше – реальні проекти є чітким сигналом про це.