Тіньовим податковим "схемами" оголосять "війну". Фото: Getty
Національний банк і МінфінУкраіни почали збір правок до проекту закону "Про внесення змін до Податкового кодексу України з метою імплементації Плану протидії розмивання бази оподаткування та виведення прибутку з-під оподаткування". Його коротка назва звучить простіше — закон про імплементацію Плану BEPS. У міжнародному плані BEPS 15 пунктів. Україна готова запровадити тільки вісім з них, пише FinClub.
План BEPS був розроблений в 2013 році Організацією економічного співробітництва та розвитку (ОЕСР). Його головним завданням стала боротьба з розмиванням оподатковуваної бази і переміщенням корпоративного прибутку в зони з відсутнім або низьким оподаткуванням. На поточний момент до плану BEPS приєдналися понад 100 країн, включаючи Україну (з 1 січня 2017 року).
Фахівці ОЕСР оцінили щорічні втрати світової економіки від розмиття податкової бази і виведення прибутку з-під оподаткування в 100-240 млрд доларів, або 4-10% загальносвітових податкових зборів. В Україні ця частка може бути ще вищою.
"Мінфін не розглядає BEPS як пряме джерело надходжень до бюджету. BEPS – це не нові податки, а удосконалення правил проти ухилення від оподаткування", – уточнив заступник міністра фінансів Сергій Верланов.
Поки йдеться про встановлення рівних правил для всіх компаній. В.о. міністра фінансів Оксана Маркарова вважає, що деякі компанії використовують підписані Україною договори про уникнення подвійного оподаткування для подвійного ухилення від оподаткування. Верланов зазначає, що після ухвалення закону "історії про те, що великі корпорації платили податків менше, ніж студент, який підробляє в McDonald's, кануть в Лету".
План BEPS потрібен не тільки Мінфіну, який відповідає за дохідну частину держбюджету, але і Нацбанку, який далекий від сфери оподаткування. Перша заступник голови НБУ Катерина Рожкова пояснила, що без ухвалення закону по BEPS повномасштабна валютна лібералізація, обіцяна законом "Про валюту і валютні операції", не зможе запрацювати з лютого 2019 року. Логіка такого підходу полягає в тому, що поки Україна не закриє податкові лазівки, що дозволяють капіталам "тікати" з країни, валютна лібералізація вдарить по курсу гривні.
Необхідність впровадження в Україні правил BEPS не викликає опору, але питання з'являються, коли мова заходить про те, яким чином їх імплементувати. Представник в ОЕСР від Мінфіну Польщі Пьотр Піонтковський проблемою називає здатність держави впроваджувати всі заплановані кроки.
"Одна справа – ухвалити законодавство. Але погане впровадження законодавства не допоможе", – вважає експерт.
Держави, які вже імплементували план BEPS, робили це за шаблоном: розробка з іноземними експертами законодавства, його адаптація до особливостей країни, ухвалення законів, навчання співробітників, які впроваджують нові норми, модернізація матеріально-технічної бази для якісного обміну інформацією з іншими країнами і т. ін. У кожній з країн виникали свої особливості, можливі складнощі очікують і Україну.
"З огляду на досвід сусідніх країн, в тому числі негативний, ми добре усвідомлюємо необхідність плавно увійти в цей процес. Нашій країні, як ніякий інший, дуже важко боротися з таким явищем, як виведення прибутку і несплата податків в Україні. Виглядає якось однобічно, коли бізнес від держави вимагає виконання всіх норм, закріплених конституцією, а натомість продовжує вдаватися до агресивного податкового планування", – заявила глава комітету з питань податкової та митної політики Верховної Ради Ніна Южаніна.
Рожкова вимагає забезпечити конфіденційність і захист інформації при обміні з іншими країнами. В. о. заступника голови Державної фіскальної служби, начальник Офісу великих платників податків Євген Бамбізов попереджає, що податковій службі необхідно вирішити методологічну проблему налаштування обміну інформацією.
Керівник служби комплексного і правового супроводу групи ICU Максим Грінченко вважає необхідною умовою імплементації BEPS гарантування безпеки бізнесу.
"Одна з причин, чому бізнес йде в тінь – це те, як закони застосовуються чиновниками, коли на чорне кажуть, що це біле", – вважає Грінченко.
Банки на першому етапі будуть грати ключову роль в зборі інформації про клієнтів – вони вже сконцентрували найбільшу базу даних про діяльність українських компаній. При цьому НБУ зобов'язує їх ретельно перевіряти грошові потоки клієнтів.
"Нацбанк вже використовує аналогічні підходи до фінмоніторингу в рамках боротьби з фіктивним підприємництвом", – пояснив директор департаменту фінансового моніторингу Нацбанку Ігор Береза.
Голова правління Райффайзен Банку Аваль Володимир Лавренчук вважає, що в законі потрібно чітко прописати, які інститути можуть розраховувати на доступ до банківської таємниці і яку інформацію вони зможуть отримувати.
"Кількість таких інститутів стає дедалі більшою. Але клієнти бачать в банківській таємниці свою безпеку, тому розкриття інформації має бути адресним", – вважає банкір.
Він зазначив, що варто більш детально описати критерії, які операції вважаються "сумнівними".
"Є й організаційні питання. Можна припустити, що кількість конфліктів з клієнтами буде зростати. Їх буде більше, ніж в попередні роки. Тому потрібно чітко визначити, хто вирішуватиме ці суперечки: Нацбанк, фінансовий омбудсмен? Який інститут буде це визначати?" – акцентує на проблемі Володимир Лавренчук.
Нагадаємо, нещодавно Україна підписала Багатосторонню конвенцію MLI (Multilateral Instrument). Ця угода дозволяє країні одночасно вносити зміни в усі або деякі діючі Конвенції про уникнення подвійного оподаткування. Конвенція є частиною Плану дій BEPS.
При цьому в Мінфіні попередили, що Євросоюз може внести Україну до списку країн, які ЄС вважає офшорами, якщо Київ до кінця року не ратифікує угоду MLI.