Експерти не розділяють оптимізму Яценюка з приводу "кінця офшорної ери". Фото з архіву "Сегодня"
Сьогодні Верховна Рада прийняла законопроект №5114 "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо визначення кінцевих вигодонабувачів юридичних осіб та публічних діячів". Його підтримало 265 депутатів.
Цей законопроект, зокрема, передбачає, що всі підприємства, крім державних і комунальних, зобов'язані розкривати інформацію про своїх кінцевих бенефіціарів (власників пакетів в 25% акцій і більше). Нерозкриття даних про власників українських компаній каратиметься штрафом або цивільними роботами на строк до 240 годин.
"Офшорна ера в Україні закінчилася. Тепер кожен чиновник буде, як на долоні", – заявив прем'єр-міністр Яценюк, вітаючи депутатів з прийняттям законопроекту.
Правда, експерти, опитані "Сегодня.ua", менш оптимістичні у своїх оцінках прийнятого парламентарями законопроекту і вважають, що це – лише перший крок на шляху до реальної боротьби з корупцією та виведення підприємств з офшорів.
За словами директора економічних програм Центру Разумкова Василя Юрчишина, головна мета закону – знизити ризики бюрократичного та корупційного впливу на прийняття економічних рішень. "Як один із кроків для прозорості економіки і бізнесу, безумовно, дуже важливо буде мати інформацію про власників, про тих, на кого ми працюємо. Зараз дуже актуально розмежувати бізнес, який може чинити істотний вплив на військові дії, експорт-імпорт товарів з Росії і в Росію, і знизити можливості впливу на прийняття економічних рішень через політичні інструменти. Закон знижує ризики від такого елементу корупції, як чиновники, які включені в бізнес діяльність і відповідним чином можуть впливати на прийняття економічно нераціональних рішень", – вважає експерт.
На його думку, закон може зіграти важливу роль в деофшоризацію (виході підприємств з офшорів – ред.). "Якщо підприємства, які працюють в Україні, належать офшорним компаніям – кінцевих власників не завжди можна буде відстежити, але можливість встановити те, що та чи інша компанія включена в тіньову сферу діяльності – такі можливості будуть ширше", – вважає Юрчишин.
А ось економіст Борис Кушнірук вважає, що на додаток потрібно було також прийняти законопроект, який би встановив більш жорсткий контроль над державними закупівлями.
"Цю ініціативу (уряду – ред.) Можна похвалити. Але я прихильник більш жорстких заходів контролю, в першу чергу бюджетних коштів. Для того щоб зробити систему прозорою – необхідно кілька кроків. Потрібно встановити правило, що всі бюджетні витрати понад 10 тис. Грн повинні бути оприлюднені в єдиному державному реєстрі, де повинна бути вказана ціна товару, мети, дата проведення платежу, продавець товарів. За великим рахунком, необхідно встановити заборону на купівлю товарів і послуг за рахунок бюджету та державних підприємств у офшорних компаній, або у компаній, чиїми кінцевими бенефіціарами є офшори. Це ще більш жорсткий захід", – говорить економіст.
На думку Кушнірука, прийнятий законопроект не вирішує проблеми приховування кінцевих бенефіціарів через систему компаній-прокладок. З тим, що лазівки в законодавстві при необхідності можна буде знайти, згоден і фінансовий експерт Борис Бордюг.
"За заявами влади, законопроект необхідний для боротьби з корупцією, щоб громадськість та контролюючі органи бачили, пов'язане те чи інше підприємство з чиновниками, чи ні, щоб можна було виявити елементи корупції у фінансових потоках. Але в економічній історії України є випадки, коли підприємства реєструються на людину за її паспортними даними, а він навіть може бути і не в курсі. Завжди знайдуться люди, які за невелику плату дозволять зареєструвати на себе бізнес. Напевно, якийсь ефект від цього законопроекту буде, але якщо комусь треба буде "закрити сліди", то виходи якісь знайдуться в будь-якому випадку", – резюмує фахівець.
Як повідомлялося, сьогодні Верховна Рада ухвалила весь пакет антикорупційних законів. У тому числі, про створення Антикорупційного бюро – огра, який боротиметься з корупцією у вищих ешелонах влади.