Директор чернігівського деревообробного підприємства Віктор Баско демонструє продукцію. Також розповідає, куди цей товар продає.
"Зараз готуємо польотну заготівлю на Німеччину. Раніше німці самі робили, брали кругляк. Сьогодні ми робимо на Німеччину", – говорить він.
Українська продукція, а це брус, палети, двері, рами, жалюзі, дерев'яні будинки розходяться по всій Європі і Азії. Замовлення шлють і українські виробники.
Однак, справи на цьому і подібних підприємствах йшли добре не завжди.
Справа в тому, що до 2015 року з України масово вивозили ліс-кругляк. Він йшов на експорт закордонним деревообробним підприємствам. Своїм майже нічого не залишалося, тому що розбирали іноземці.
"Раніше ми могли заявлятися на тисячу – дві тисячі кубів, а візьмемо 200 – 300 кубів на аукціоні", – розповідає Баско.
Крім цього, в Україні виникла велика екологічна проблема – вітчизняні ліси зникали на очах.
З квітня 2015 влада приймає рішення ввести мораторій на вивіз лісу-кругляка. Ініціатором такого кроку стала "Радикальна партія" Ляшка.
За чотири роки мораторій дав результати. Це помічають і на чернігівському деревообробному підприємстві.
"Завдяки мораторію на вивезення лісу-кругляка, у нас з'явилася можливість брати кругляк необмежено", – говорить Баско.
Тому раніше багато вітчизняних виробників меблів змушені були купувати брус, дошки і фанеру за кордоном. Часто – виготовлені з української сировини. Зараз все це проводиться у нас.
"Ми ніколи не постачали своїм меблярам, а зараз у нас черга стоїть. Посушити, попиляти, готову продукцію віддати", – ділиться Баско.
За даними Держкомстату, тільки за перші два роки дії мораторію кількість зайнятих у деревообробній галузі зросла на двадцять відсотків. Цьому підприємству вдалося розширитися ще більше.
"Відсотків тридцять у нас додалося робочих місць у зв'язку з тим, що у нас з'являється нове обладнання, з'являються нові робочі місця", – говорить Олег Мороз, виконуючий обов'язки начальника виробництва.
Юнак Антон – один з тих, хто знайшов роботу в результаті зростання виробництва.
"Хороший колектив, завжди є робота, стабільна зарплата", – ділиться він.
Однак, є і кілька "але". Перше – мораторієм на вивезення лісу-кругляка дуже незадоволені в Європейському Союзі. Між Україною та ЄС розпочалася перша торговельна суперечка в рамках асоціації про вільну торгівлю.
"Звичайно, Європейський Союз хоче вирішити свої завдання, їм потрібен наш ліс для того, щоб виробляти продукцію, щоб працювала економіка європейська і потім вони ж цей ліс в обробленому варіанті, у вигляді меблів і всього іншого, привозять сюди і продають", – говорить Олексій Голобуцький, експерт.
Як же діяти? Погодитися на умови Брюсселя і отримати лисі Карпати і закуповувати деревину, а не обробляти її у себе? Чи захистити власний інтерес і вступити в торговий конфлікт з Європейським Союзом?
"Тут головне зараз – не піти на роль пасивного виконавця. Скажуть в Брюсселі, знімайте мораторій, вивозимо ліс-кругляк. Я думаю, що тут треба відстоювати наші інтереси", – вважає Володимир Фесенко, експерт.
Але і компроміс із Брюсселем потрібно знайти.
"Треба сідати за стіл переговорів і обговорювати. Тому що є крайнощі, або повний мораторій, взагалі нічого не ввозимо – і тоді є ризик контрабанди. Безумовно. З контрабандою потрібно боротися. Певні квоти можуть бути. Знову ж таки, як партнерський жест. З іншого боку – не можна повністю автоматично і абсолютно знімати цей мораторій ", – вважає експерт.
Олексій Голобуцький вважає, що компромісу бути не може.
"Просто це буде несерйозно виглядати, ми оголошуємо мораторій, а потім в процесі починаємо домовлятися про зняття цього мораторію. Ми зараз не готові конкурувати з Європою. Десять років – це нормальний період, коли ми можемо підійти вже більш менш ... У нас будуть розвинені вже відповідні галузі нормально. І буде розуміння – чого ми хочемо взагалі в цій сфері ", – говорить експерт.
Але за час дії мораторію розцвіло друге "але". Це дика за масштабами контрабанда. Якщо раніше в той же Євросоюз вивозили ліс-кругляк більш-менш офіційно, то зараз його продовжують експортувати, але вже як дрова. За результатами недавнього дослідження британських екологів, нелегальними або такими, що порушують обмеження українського законодавства, є майже 60% вирубок в Україні.
Проблемою контрабанди лісу зайнялися в Офісі президента. Пропонують повне чіпування всієї деревини.
"І тут логіка дуже проста. Після того, як ти зрубав будь-яку деревину, ти її чіпіруєш. Фактично, у тебе має бути пристрій, якщо ти спеціалізуєшся на цьому, який тобі дозволяє ідентифікувати деревину, якимось індивідуальним номером", – говорить Олексій Гончарук, заступник керівника Офісу президента.
Номер буде потрапляти в централізовану систему обліку, яку планують створити. А далі – облава.
"Дуже простий принцип, дуже проста система. На дорозі ловиш лісовоз, там у деревини немає індивідуальних маркерів, чіпів. Все, вилучається. Без всяких розмов", – говорить Гончарук.
Раніше сім вагонів особливо цінної деревини затримали і заарештували слідчі Генпрокуратури. За документами вона проходила як звичайні дрова, її мали вивезти за кордон. Правоохоронці відкрили кримінальне провадження. Яких збитків завдано державі – встановлять після експертизи.
Нагадаємо, 6 вересня 2018 року Верховна Рада криміналізувала контрабанду лісу-кругляка. Закон встановлює жорстку криміналізацію контрабанди лісу-кругляка і обмежує внутрішнє споживання необробленого лісоматеріалу 25 млн кубометрів на рік. Документ також містить пункт про заборону експорту паливної деревини.
Також ми нещодавно писали, як працює електронний облік деревини в Україні. Виявляється, що майже третина державних лісгоспів (27%), залишається непідключеною до електронного обліку деревини (СЕД) – зокрема, йдеться про лісгоспи в підпорядкуванні Міністерства освіти, Міністерства оборони, а також комунальних лісів і лісів облавтодорів.