Опалення 50 "квадратів" на індивідуальному опаленні вдвічі дешевше, ніж на центральному. Фото: архів "Сегодня"
Нещодавно Трускавець, і без того знаменитий курорт, знову став темою для обговорення – завдяки повній відмові від центрального опалення. Громіздкі котельні з величезними витратами замінили індивідуальними системами, вікна поміняли, фасади утеплюються – і місто стало економити. "Сегодня" з'ясувала, як відбувався перехід Трускавця до енергоефективності та як йдуть справи з цим в Україні в цілому.
ДЕМОКРАТИЧНИЙ ПЕРЕХІД. Найунікальніше в досвіді Трускавця в тому, що, по суті, спочатку до енергоефективності прийшли самі жителі, а потім вже підтягнулося саме місто. "У нас не було на кого рівнятися, – розповідає мер міста Андрій Кульчинський. – Років 10-12 тому, коли була величезна різниця в тарифі на центральне опалення і звичайний газ, людям стало вигідно встановлювати індивідуальне опалення. Тим більше, температура носія або в силу економії, або в силу великих тепловтрат, була не надто високою. Тому до 2007 року багато людей в багатоповерхівках поставили собі індивідуальне утеплення – або електричне, або газове".
Зрозуміло, що система центрального опалення була вже розбалансована – і місто почало переводити на індивідуальні опалення ті будинки, де 65-70% жителів вже поставили власні обігрівачі. "В останні 6-7 років почали доплачувати жителям за перехід, а левова частка перейшла в останні два роки, – пояснює Кульчинський. – Соціально незахищені верстви подають заяву, її аналізує спеціальна комісія, аналізує і видає до 8 тисяч гривень, 5-6 тисяч в середньому, на що цього року витратили два мільйони. Минулого – трохи більше мільйона".
Так виходить, що обігрівальні прилади коштують від 10 до 27 тисяч (електрика дешевше, газ – дорожче), частина цієї покупки і установки бере на себе місто, а решту жителі можуть виплатити частинами.
УДВІЧІ ДЕШЕВШЕ. Основна причина рішення жителів – економія, яка помітна навіть зараз. "У сусідньому місті опалення коштує 57 грн за квадрат, – говорить голова КП "Трускавецьтепло" Руслан Крамар. – Якщо квартира 50 метрів – це 2700 грн на місяць тільки за опалення. Індивідуальний котел на обігрів 50 квадратних метрів разом з гарячою водою "витратить" близько 1000 грн. До того ж у людини є можливість самій регулювати температуру в будинку".
Виграло і саме місто – тепловтрати практично зведені до нуля, тому що соціальні об'єкти обігріваються котельнями, розташованими поруч з ними. Плюс до цього зменшилися шкідливі викиди: раніше одна гігакалорія опалення обходилася в 180 кубометрів газу, зараз – в 120. До реалізації безпосередньо програми місто йшло майже шість років.
Близько 30-35% жителів використовують електричне опалення і водонагрів. "Щоб поставити електроопалення, потрібно розуміти, чи витримають внутрішньобудинкові мережі, – підкреслює Крамар. – Тому ми замінили їх у багатьох будинках. Раніше люди ставили газ. Тепер електроприлади поставити простіше – вдвічі дешевше газу. Крім того, є нічний тариф, люди ставлять двозонний лічильник і це дає економію. Ну і повна відсутність шкідливих викидів, а також той факт, що саме держава Україна є виробником цього виду енергії – це теж плюси". Поставити електроприлад обійдеться десь в 10-12 тисяч, газ значно дорожче – близько 25-27 тисяч. Є невелика різниця в споживанні – електрика дорожче на 200 грн, але це нівелює нічний тариф, роблячи її вигідніше.
В цілому, управління енергоефективністю виглядає вражаюче. Кочегарів у Трускавці немає, всі котельні автоматизовані, управляються одним диспетчером, який регулює температуру на відстані. Працює енергоменеджер. Місто навіть придбало новий тепловізор для дослідження тепловтрат. За словами Андрія Кульчинського, економія значна. До того ж садки і школи утеплені або утеплюються, в 60% будинків стоять пластикові вікна.
ПОТРІБНІ РОЗРАХУНКИ. У Держенергоефективності в цілому позитивно ставляться до прикладу Трускавця, проте запевняють: кожен перехід населеного пункту потрібно ретельно аналізувати.
"Система центрального опалення в Україні перебуває не в кращому стані, – говорить голова агентства Сергій Савчук. – Більше половини котелень вже відпрацювали свій термін. Велика частина тепломереж не має достатній рівень ізоляції, а 15% перебувають в аварійному стані. Крім того, в більшій частині населених пунктів зменшується попит на тепло від центрального опалення. Споживачі утеплюються і намагаються скоротити споживання енергії, через що зростають тарифи, адже умовно постійні витрати залишаються незмінними".
У багатьох містах, вважає чиновник, це спричинило зниження якості теплопостачання і призвело до хаотичного переходу на індивідуальне опалення. Тому перед прийняттям такого рішення держава радить ретельно дослідити технічний стан системи опалення, теплонавантаження, структуру подачі енергії і її джерел, можливість використання зайвого тепла виробництв тощо. Після чого оптимізувати схему теплопостачання і поетапно переводити місто на індивідуальну схему, використовуючи найоптимальніші джерела енергії. Наразі Держенергоефективності разом з енергокомпаніями розробляє фінансову модель, що дозволяє розрахувати всі етапи переходу.
Одним з інструментів переведення окремих багатоквартирних будинків на електроопалення може стати енергосервіс. "Енергосервісна компанія (ЕСКО) може повністю профінансувати і реалізувати "під ключ" проект з переведення будинку на електроопалення. Але для початку необхідно провести енергоаудит, розрахувати економічну доцільність цього проекту і економію енергоресурсів. Також необхідно отримати техумови від обленерго. За підсумками виконання проекту ЕСКО забезпечить досягнення економії енергії та сервісне обслуговування обладнання на час дії енергосервісного договору. Вигоду від економії в результаті ЕСКО ділить з мешканцями будинку", – розповів директор ДТЕК ЕСКО Євген Бушма.