/ Фото: AFP
Українсько-російський контракт про транзит газу до Європи закінчується в кінці 2019 року. Чергові тристоронні переговори на цю тему планувалися на травень. Однак, схоже, зустріч не відбудеться. У "Нафтогазі" заявляють: російська сторона відмовилася від переговорів у травні, червень – під питанням. У самому Кремлі запевняють, що до зустрічі готові, а її дата "залежить від рішення української сторони". Єврокомісія тим часом квапить обидві сторони і вже шукає місце для проведення переговорів.
Чи буде йти російський газ в Європу через територію України з 2020 року і чим в разі негативного сценарію компенсувати втрату 3% ВВП (якщо врахувати, що зростання ВВП у 2018 році склало 3,3%) – поки не ясно. Експерти розповіли "Сьогодні" кому вигідна невизначеність з переговорами і транзитом в цілому.
Президент Центру глобалістики "Стратегія ХХІ" Михайло Гончар упевнений: затягує переговори саме Росія, причому – свідомо. Москва, за його словами, намагається натиснути на "Нафтогаз" і домогтися здачі позицій в Стокгольмському арбітражі.
"Росіяни просто брешуть. Публічно демонструючи готовність до переговорів, вони насправді висунули неприйнятні умови для підписання контракту. По суті вони вимагають від "Нафтогазу", щоб він відмовився від свого виграшу в Стокгольмському арбітражі. При таких умовах "Газпром" буде готовий підписати новий контракт. Але "Нафтогаз", як будь-яка інша компанія, яка виграла в Стокгольмському арбітражі, не відмовлятиметься від 2,8 млрд доларів , – сказав Гончар.
Втім, за словами колег Гоначара, Україна і сама поки не готова до переговорів. Справа в тому, що Київ в рамках зобов'язань за Третім енергетичним пакетом Європейського енергоспівтовариства вже мав провести анбандлінг. По суті, потрібно забрати у "Нафтогазу" функцію з транспортування природного газу. Але реформа поки не завершена.
"Хто буде суб'єктом ? "Нафтогаз" не може виступати суб'єктом, якщо ми говоримо про транзитну роботу за європейськими правилами. Повинен бути незалежний оператор", – вважає експерт з енергетичних питань Валентин Землянський.
Чому немає анбандлінгу?
Існує розбіжність щодо того, який підхід застосовувати при поділі "Нафтогазу". Але у самої компанії можуть бути й інші мотиви "гальмувати" реформу, припускає експерт Інституту енергетичних стратегій Юрій Корольчук.
"Я думаю, що вони більше відстоюють позицію ... Є групи європейських трейдерів, які зацікавлені в тому, щоб також працювати в Україні і отримувати прибуток. Їм важливо бути посередником у відносинах між Україною і Росією. <...> Як домовлятися з Росією, яка визнана агресором? Тому є третя сторона – європейська. Зараз, до речі, йде відбір компаній, які хочуть брати участь у транзиті російського газу через Україну", – каже Ковальчук.
Він побоюється, що Україна змушена буде піти на умови РФ і Єврокомісії, коли час почне спливати. При цьому, як нагадує глава Бюро комплексного аналізу та прогнозів Сергій Дяченко, російські вимоги Київ не влаштовують
"РФ запропонувала ті обсяги, які нас абсолютно не влаштовують ... Є технологічні та фінансові мінімуми обсягів, які диктують доцільність використання нашої ГТС в транзитному режимі ... Технологічно – 40-50 млрд куб. м газу, при якому доцільно використовувати нашу ГТС в транзитному режимі. А фінансовий мінімум залежатиме від тарифів – десь 60 млрд куб. м. А вони пропонують менше", – сказав Дяченко.
На його думку, Росія буде всіляко намагатися позбавити Україну статусу транзитера з політичних мотивів. З цією метою і прокладається "Північний потік – 2", але його не запустять до початку 2020 року.
"Буде транзит Ad hoc – без формального документального оформлення, за фактом, – міркує Землянський. – Можливо, сторони домовлятимуться. А можливе і виникнення кризи. Хоча російська сторона в цьому не зацікавлена".
І Європа теж – вона потребує російського газу, оскільки ні норвезький, ні LNG не задовольняють Європу (з огляду на обсяги і ціну), каже Корольчук.
"Багато що залежатиме від проекту "Північний потік – 2". Якщо буде застосовуватися Третій енергетичний пакет, будуть набагато менші обсяги, і росіяни будуть змушені транспортувати через Україну більші обсяги газу, ніж ті, про які зараз йдеться", – резюмує Дяченко.
Тобто підштовхнути РФ прийняти умови України може ЄС і його Третій енергетичний пакет. Хоча вимагати від Європи чинити тиск на РФ і в той же час самим не дотримуватися його норми – дивно, кажуть експерти. Так що анбандлінг залишається за Україною.
Раніше ми писали про те, як Україна може використовувати відстрочку запуску "Північного потоку – 2". А в "Нафтогазі" попереджали про те, що Москва може почати нову газову війну: